Саме такий месидж є офі­ційним лозунгом кампанії протидії недобросовісній рекламі і просуванню нездорової їжі, яка стартує в Україні. Ініціювало кампанію "Товариство спо­живачів" за підтримки ООН і Євросоюзу, яке охопило вже 220 членських організацій у 115 країнах. У світі цей проект вже реалізується понад півтора року.

Оскільки ні заборонити, ні суттєво зменшити обсяги діяльності компаній-виробників "фастфуду" тільки на підставі "некорисності" їжі неможливо, то єдиним дієвим способом впливу на ситуацію, на думку ініціаторів, може стати масштабна антиреклама такої їжі серед населення. За задумом організаторів, вже з грудня цього року активісти у нестандартний спосіб інформуватимуть людей, а особливо молодь і дітлахів, про шкід­ливість "швидкої їжі". У великих містах України з'явиться багато соціальної реклами, зокрема білборди з креативними тематичними ідеями і образами, які змушуватимуть людей замислитися над власним здоров'ям. У рамках проекту передбачено проведення "круглих столів" та інших заходів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, майже 177 млн дітей у світі страждають на захворювання, пов'язані з надлишковою вагою. ВООЗ прогнозує, що до 2015 року з проблемою ожиріння зіткнуться 2,3 млрд людей віком понад 15 років.

Проте лише картинками соці­альної реклами проблеми не вирішити. Значно реальнішим аргументом для суспільства могла б стати ситуація, коли керівництво закладу "швидкої їжі" понесло б серйозну відпо­відальність через отруєння людини фастфудом. Теоретично, постраждалий повинен звернутися до закладу, де його здоров'ю завдали шкоди. Якщо ке­рівництво відмовилося сприяти вирішенню проблеми людини, можна сміливо писати скаргу до управління зі справ захисту споживачів або ж до санепідемстанції - на власний розсуд. Відтак ці служби розпочинають перевірку закладу харчування.

Проте на практиці "Пошта" зіштовхнулася з дивовижним фактом! Як виявилося, до обласної санепідемстанції за всі роки не звернулася жодна людина, яка б поскаржилася на керівництво бару чи кафе, в якому отруїлася. І це тоді, коли до лікарень потрапляють десятки людей з харчовими отруєннями, а діти після свята у "фаст­фуді" деколи взагалі опиняються у критичному стані.

Проте, за словами Оксани Кудли, завідувача відділу гігієни харчування обласної СЕС, "результати перевірки закладів швидкого харчування найчастіше свідчать про якість продуктів, з яких готується "швидка" страва. Тому жодних офіційних, обґрунтованих претензій до таких "фастфудів" CЕС  не може  висунути".

Інша справа, що небезпека вживання такої їжі не зникає. Найчастіше такі страви є небезпечними для здоров'я через способи її приготування. Але це вже - поза межами компетенції управління. Як повідомили "Пошті" в обласному управлінні зі справ захисту споживачів, останнім часом  у Львові не було закрито жодного закладу "швидкої їжі".

У столиці, натомість, такі прецеденти траплялися. Торік на центральних станціях столичного метро Шевченківська санепідемстанція закрила кілька закладів: "Швидко", "Смачна картопля", "Автопіца". Причина - недотримання санітарних норм та грубі порушення у процесі приготування їжі. Цікаво, що ті перевірки зачепили тоді тільки кілька українських "фастфудів", тоді як західні макдональдси залишилися недоторканими. А зовсім нещодавно у Києві заборонили продаж шаурми, як і загалом  реа­лізацію  готової  їжі на вулицях поза стаціонарними закладами торгівлі. Таким чином зі столиці мали б незабаром зникнути біляші та хот-доги.

Головними наслідками "швидкого" харчування лікарі майже одноголосно називають розвиток серцево-судинних захворювань і порушення обміну речовин. Споживаючи гамбургер, людина насправді не наїдається, а лише ненадовго втамовує голод.  Для дітей особливо шкідливими є картопля-фрі та чипси, які містять збудники онкологічних захворювань - канцерогени. Натомість вітамінів і мікроелементів у такій їжі майже немає.