Хоча наразі київський Майдан повністю забезпечений лікарями усіх спеціальностей, допомога медиків-волонтерів все ж потрібна – для заміни.
Як розповів учора, 27 січня, під час брифінгу координатор проекту “Швидка медична допомога Майдану” Юрій Дмитришин, у нашому місті формують списки лікарів, яких відправлятимуть на Майдан до Києва на зміну колегам. Допомога медиків потрібна й тут, у Львові.
“Зараз в мобільних групах працюють щодня до 20 медиків. У одній групі зазвичай лікар, два помічники, студент-медик і медсестра. В ідеалі має бути сформована група з п’яти осіб – два лікарі і три помічники. Лікарі виконують основну роботу, а помічники шукають усе необхідне. Наразі потрібні ще 60 медиків, які по вісім годин чергували б по дев’ятеро осіб у одній групі в одній гарячій точці, – каже координатор проекту. – Серед так званих гарячих точок – місця масового скупчення людей, зокрема на вулицях Рубчака, Стрийській та в інших людних місцях. Окрім цього, ми координуємо наші дії спільно з Автомайданом та Євромайданом Львова”.
Отож, медичні працівники та всі ті, хто хоче поїхати до столиці або допомогти на місці, у Львові, повинні звернутися у Львівську обласну раду (другий поверх), де діє медичний координаційний штаб, або ж спуститися у підземелля Преображенської церкви (вхід з вул. Лесі Українки). Можна зателефонувати на гарячу лінію: (068) 169-11-27; (063) 070- 37-20). До речі, з початку створення проекту “Швидка медична допомога Майдану” в Києві працювали і працюють понад дві тисячі медиків з Львівщини.
Обігрівачі – найзатребуваніші
Швидка медична допомога Майдану у Львові не перестає займатися збором медикаментів та інших речей, потрібних протестувальникам у Києві. Як зазначила співорганізатор проекту Софія Готь, наразі людям на Майдані ліки не потрібні, але не вистачає інших важливих речей, які допоможуть захиститися від морозу і атак силовиків.
“Мітингувальники в Києві найбільше потерпають через хвороби дихальних шляхів, переохолодження, харчові отруєння. Однак потреби в медикаментах там немає. За необхідності структури, які подають медичну допомогу, поширюють інформацію про це в інтернеті – і допомога надходить цільово”, – веде далі Юрій Дмитришин. З його слів, люди найбільше потребують хімічних обігрівачів, окулярів, які б щільно прилягали до обличчя, аби в очі не потрапляв ні газ, ні сторонні предмети. Потрібні й захисні каски, ліхтарики, а ще жіночі прокладки, які використовують як устілки для взуття, що добре тримають тепло та вбирають вологу”, – каже координатор проекту.
В Києві працювали і працюють понад дві тисячі медиків з Львівщини
І додає, що лікарям необхідні мотокуртки з жорстким захистом, які добре захищають плечі та лікті, а також легкі бронежилети. Проте, як зазначив Юрій Дмитришин, необхідний мотозахист придбати в Україні вкрай важко. “Він продається в сусідній країні. Тож збираємо кошти і шукаємо контакти українців у Польщі, які могли б нам купити і доставити мотозахист в Україну”, – пояснює він.
Підзвітні кошти
Лише за три дні (24 – 26 січня) на потреби Майдану у Львові в медичному координаційному штабі, що в Преображенській церкві, зібрали 26 090 гривень. Як каже Юрій Дмитришин, за цей час активісти медичної допомоги витратили 6 448 гривень. Залишок коштів становить 19 641 гривню.
“Гроші ми витратили на лампи, будівельні каски, ноутбук, ящики для ліків, ліхтарики, оплату модему та інтернету, пальне для мобільних груп. До кожного пункту витрат маємо чеки”, – каже координатор Швидкої медичної допомоги Майдану. Аби громадяни могли контролювати надходження коштів, витрати на ліки та інші необхідні речі для Майдану, Юрій Дмитришин закликав львів’ян до створення контрольно-ревізійної комісії при, до прикладу, Народній раді.
Такий небезпечний дим
Медики застерігають: перебування впродовж трьох-п’яти днів у осередку горіння автомобільних шин призводить до руйнування легень, повідомляє УНІАН. “Під час термодеструкції автомобільної ґуми виділяється до 20 різноманітних груп токсичних речовин, переважна більшість яких належить до першого-третього класу токсичності (перший клас – це особливо шкідливі речовини). Відомо, що продукти термодеструкції ґуми містять високу кількість доведених канцерогенів. Це дві основні великі групи – бензопірени та нітрозаміни”, – зазначає головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я за спеціальністю токсикологія Борис Шейман.
На його думку, потенційні ризики виникнення отруєння залежать від двох чинників – тривалості перебування особи в зоні задимлення та концентрації випарів горіння в ній. “Є віддалені ефекти токсичного отруєння, а є такі, що проявляються найближчим часом, тобто розвиваються в період від одного до трьох днів. Це інгаляція чорного диму – кіптяви, яка може призвести до токсичного ураження бронхів, а найвищий ступінь отруєння – це токсична пневмонія”, – пояснює Борис Шейман.
І зазначає, що в процесі горіння ґуми виділяється чорний дим. Якщо людина перебуває протягом якогось часу в зоні задимлення, повинна хоча б маскою захиститися від вдихання чорної кіптяви. Серед перших симптомів отруєння димом – поява подразнювального кашлю (без виділення мокроти чи з мокротою), подразнення очей, токсичні кон’юнктивіти. “Якщо інгаляція кіптяви була тривалою, на другу-третю добу може розвинутись токсична пневмонія, небезпечна тим, що впродовж трьох-п’яти днів здатна перейти в деструктивну форму – руйнування легеневої тканини”, – веде далі медик.
Зі слів токсиколога, протигаз або респіратор допоможе уникнути ушкодження та руйнування бронхолегеневої системи. Медична маска не захищає від токсичних продуктів термодеструкції ґуми, особливо якщо особа тривалий час була в місці задимлення.
Якщо перебування на території задимлення було нетривалим, то за появи кашлю необхідно звернутись по медичну допомогу. А якщо це токсичне ураження бронхів, то обов’язково вживати препарати розріджувальної дії – мукалтин, ацетилцистеїн, лазолван і бронхорозширювальні засоби.