Факти про те, що прямісінько з київських лікарень спецпризначенці забирають поранених євромайданівців, далеко не новина. При цьому постраждалих з колото-різаними і рваними ранами, переломами, навіть кульовими пораненнями виводять силоміць ще до того, як їм подали медичну допомогу.
Як результат – люди бояться звертатися в київські лікарні, оскільки їх звідти викрадають або забирають до відділків. Лиш у крайніх випадках звертатися до міських медичних служб закликають і через соціальну мережу Facebook. “До міських служб звертаємося тільки в крайніх випадках. До київських лікарень пацієнтів зараз госпіталізують тільки за життєвими показниками, решті подають допомогу на місцях”, – повідомила на своїй сторінці у Facebook відомий і авторитетний київський лікар Ольга Богомолець.
Подібне попередження є й на сторінці Євромайдан SOS. “Медики з київських лікарень повідомляють, що в медичних закладах постійно чергують міліціонери. У зв’язку з цим наполегливо радимо: по-перше, максимум допомоги подавати на місці; по-друге, викликати “швидку” якомога далі від місця події; по-третє, уникати інформування медиків про те, як, де та внаслідок чого отримана травма. Кажіть, що не пам’ятаєте, і все. Інакше, застерігають правозахисники, вам “пришиють” масові заворушення або навіть замах на життя правоохоронців”, – йдеться у повідомленні.
Етичний кодекс лікаря (витяг)
|
Розділ 3. Зобов’язання лікаря щодо пацієнта Стаття 17. При здійсненні своєї діяльності лікар повинен забезпечувати конфіденційність і зберігати лікарську таємницю 1. Лікар не має права розголошувати без дозволу пацієнта чи його законного представника відомості, отримані в ході обстеження та лікування, а також сам факт звертання за медичною допомогою. 2. Усі відомості, передані лікареві пацієнтом в особистій бесіді, а також дані його обстеження заносяться в спеціальні медичні карти і є конфіденційними. 3. Лікар зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів щодо збереження і нерозголошення медичної таємниці, а також конфіденційності інформації про пацієнта на електронних носіях. 4. Лікар (медичний працівник) не має права розголошувати медичну інформацію навіть після смерті пацієнта, за винятком випадків професійних консультацій чи обставин, передбачених законом. 5. При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в публікаціях повинна бути забезпечена анонімність пацієнта. 6. Представлення пацієнта (колишнього пацієнта) на наукових конференціях, у наукових публікаціях, у засобах масової інформації є етичним лише за умови, що пацієнт поінформований про можливу втрату конфіденційності, усвідомлює це та у письмовій формі дає добровільну згоду на таке представлення. |
Чимало у соцмережах повідомлень про те, що київських лікарів міліція просто-таки примушує здавати скривавлених людей. “За інформацією одного з лікарів київської Лікарні швидкої допомоги відбувається свавільне захоплення міліціонерами усіх, хто поступив. Лікарям погрожують, причому зброєю, щоб видавали усіх новоприбулих пацієнтів-чоловіків”, – повідомила нещодавно служба Допомоги постраждалим у Києві.
Як уже писала “Пошта”, дуже гостро на це зреагував представник Громадянської ініціативи “Третя Українська Республіка”, екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. “Видавати хворих і давати дані про них не має права ніхто. Це лікарська таємниця! Дані про пацієнта і про те, що він перебуває в тому чи тому медичному закладі, можна давати тільки за його згоди”, – зазначив він, пише 3republic.org.ua.
Ті ж медики, які видають правоохоронцям постраждалих під час масових акцій протесту просто з лікарень та надають медичні дані без їхньої згоди, мають нести кримінальну відповідальність.
Потреби Києва
Медпунктам знадобляться: шийні корсети, кисневі подушки, кардіографи, ларингоскопи (пристрій для інтубації легень), “Дип Фріз” (охолоджувальний спрей швидкої дії), термальна вода, медичний джгут, підставки під капельниці.
Медпунктам Євромайдану потрібні: хірурги, реаніматологи, анестезіологи, травматологи і токсиколог! Для повного забезпечення функціонування медпункту лікарі просять: сумки через плече, ящики для інструментів, жовті жилети, респіратори із захисними окулярами, білі майки, ліхтарики, стелажі, воду (в літровій тарі), картки поповнення різних мобільних операторів (хоча б мінімального номіналу), стерильні операційні простирадла або пелюшки, лампи денного світла на батарейках, гострі ножиці для перев’язки.
Контактні телефони: (063) 787-10-90; (063) 578-02-68; (099) 222-13-58; (050) 046-25-03; (063) 197-03-03.
Потреби Львова
Швидка допомога Майдану у Львові збирає: легкі бронежилети, мотозахист для медичної служби у Києві, захисні окуляри, респіратори, каримати (для пошиття жилетів), хімічні грілки, протизапальні та протибольові препарати, набори хірургічних інструментів.
Контактні телефони: (063) 070-37-20; (068) 169-11-27.
Теплі речі та ліки для київського Майдану збирають у:
– Товаристві охорони історичних пам’яток (вул. Коперника, 40-а). Час роботи: з понеділка по п’ятницю з 10.30 до 20.30.
– Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральна, 11). Час роботи: з 7.30 до 18.00.
– Храмі Воскресіння (вул. Городоцька, 319-а). Час роботи: з 7.00 до 20.00.
– Храмі Климентія Папи (вул. Чупринки, 70). Час роботи: з 8.30 до 19.00.
До речі, на своїй сторінці у Facebook настоятель храму отець Степан Сус повідомив, що в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла на потреби Майдану в Києві за кілька днів люди пожертвували 425 тисяч гривень, 570 доларів США та 45 євро. Кров для постраждалих мітингувальників можна здати у Львівській обласній станції переливання крові (вул. Пекарська, 65). Час роботи: з 8.30 до 13.00 (зі собою мати паспорт).
Допомога звідусіль
Допомогти Україні і прийняти в свої лікарні постраждалих під час сутичок у Києві вирішила влада Литви. Про це у своєму Twitter написала президент Литви Даля Грібаускайте. “Литва підтримує український народ: вирішили прийняти поранених на лікування”, – зазначила вона.
А також повідомила, що мала зустріч із послом України в Литві і сказала йому, що протестувальники з Євромайдану не повинні бути заручниками у переговорах влади та опозиції. “Застосування сили треба припинити!” – заявила президент Литви.
Прохання від лікарів
Через мережу Facebook відомий і авторитетний київський лікар Ольга Богомолець закликала усіх, хто в Києві чи в областях України виходить на барикади, написати фломастером або ручкою на внутрішньому боці свого лівого передпліччя: прізвище, ім’я, рік народження, місто проживання, телефон контактної особи, яку треба повідомити про стан здоров’я у випадку небезпеки (а якщо маєте хронічну хворобу, то яку).
Як видно, вони, навпаки, людей обороняють, намагаються міліцію не впустити до будівель, протестують. Можливо, є інша проблема – в самих лікарнях, а точніше з поданням медичної допомоги. Участь медиків у повідомленні про травмованих регламентована численними наказами Міністерства охорони здоров’я. Тобто, за законами, про будь-яку непобутову травму, що має кримінальний характер, потрібно повідомляти міліцію. Фактично керівник установи зобов’язаний це зробити незалежно від умов – революція це чи ні.
Часто звинувачувати керівників медичних закладів недоцільно, бо ж міліція відслідковує активістів ще під лікарнями. Зараз на головних лікарях велика відповідальність – виконувати закон і повідомляти міліцію або не виконувати і не повідомляти. Тут основна відповідальність на плечах саме головних лікарів. Проте в усіх етичних документах, які регламентують медичну діяльність в Україні та в цілому світі, йдеться про те, що головний принцип – не зашкодь.
Отож, говорити тепер про глобальну проблему не варто. Звісно, є порядні лікарі, а є й непорядні… Якщо навіть факти того, що лікарі свідомо здавали своїх пацієнтів і були, то вони, звісно, кримінальної відповідальності не понесуть. Порушення пункту про таємницю персони і лікування буде на їхній совісті. Це як тайна сповіді…
Вважаю, що в усій цій ситуації, яка зараз склалася, лікарям повинно допомогти суспільство. Громада має допомагати обороняти потерпілих в лікарнях, аби їх не забрали в міліцію. Лікарі повинні виконувати свою головну функцію – подавати кваліфіковану медичну допомогу. Зараз, на жаль, не зважають навіть на червоний хрест: лікарів так само б’ють і в них так само стріляють. Це кричуще явище і порушення будь-яких меж та законів.