Учені з’ясували, що саме гранат містить найбільше вітамінів і речовин, які впливають на наш гормональний рівень, викликаючи пристрасть і потяг.

Пунічним яблуком називали його римляни. Для лікування використовували сік і шкірку плодів, кoру і коріння гранатового дерева. Ще Гіппократ радив пити гранатовий сік при болю в шлунку, а шкірку плодів їсти при дизентерії та прикладати до ран.

Гранат добре тамує спрагу, пробуджує апетит, тому такий корисний ослабленим хворобою людям. Білі перемички, що розділяють гранатові зерна, не варто викидати, а висушити і додавати до чаю. Крім того, вони заспокоюють нервову систему, знімають тривогу, надмірне збудження, позбавляють від безсоння.

Сік із зерен граната має жовчогінну та сечогінну дію, тож помічний при хворобах нирок і печінки. Це добрий знеболювальний та протизапальний засіб. Настій із квітів та плодів граната – один із кращих випробуваних найдавніших кровоспинних засобів, але потрібно врахувати, що він може сильно підвищити артеріальний тиск!

Відвар шкірки і квітів широко застосовують як протизапальний засіб для полоскання горла.

Висушені кісточки корисні жінкам, в котрих клімакс супроводжується підвищеними тиском і дратівливістю, частим болем голови. Кісточки мають гормоноподібну дію, тому гранат треба їсти з кісточками.