Святий Пантелеймон жив наприкінці ІІІ століття, був лікарем за фахом, вирізнявся з-поміж своїх колег великим милосердям до вбогих, лікував їх задурно, часто чудесним способом. Оскаржений  іншими лікарями перед імператором Діоклетіаном у тому, що проповідує Христову віру, загинув мученицькою смертю 305 року. Бог прославив святого Пантелеймона тим, що тіло його залишилося нетлінним, а мощі мали силу зцілювати різні недуги. Згодом до нього стали приходити не тільки хворі, а й лікарі, які досі визнають його своїм покровителем.

Храм святого Пантелеймона у селі Шевченкове є неперевершеною та найхарактернішою пам’яткою архітектури княжого Галича кінця ХІІ століття, що збереглася до наших часів. Він за три кілометри від сучасного міста, на Виноградній горі Залуквянської височини.

Фундатором храму був Галицько-волинський князь Роман Мстиславич, який на честь свого діда, київського князя Ізяслава, християнське ім’я якого Пантелеймон, збудував цю церкву. Зведення храму закінчили 1194 року. Тут був осідок єпископів Київської митрополії, а пізніше (з 1304 року) Галицької. Після захоплення Галичини Польщею церква була переосвячена в катедральний собор для католицького архиєпископства (приблизно в 1344 році) і отримала назву костел святого Станіслава, а після перенесення архиєпископства з Галича до Львова передана францисканцям.

У ХХ ст. храм не раз реставрували. Остання реконструкція завершилась у 1998 році. В наш час це діючий греко-католицький храм, екстер’єр та інтер’єр якого наближені до первісного вигляду.