Незважаючи на те, що слово “донор” походить від латинського “donare”, що означає подарунок або пожертвування, безоплатними донорами ставати хочуть далеко не всі. Загалом винагорода за 100 мл зданої крові – 16 грн на обід і почуття виконаного громадянського обов’язку.

Донором крові може стати кожна здорова людина віком від 18 до 60 років, незалежно від статі та професії. Основною і найбільш повноцінною групою донорів є особи вікової категорії від 20 до 40 років, кровотворна система яких здатна швидко поновлювати крововтрату, а серцево-судинна, нервова, гормональна системи сформовані та стабільні.

Як зазначив начальник відділу трансплантації органів і тканин та служби крові МОЗ України Віталій Демський під час модуля Школи медичної журналістики, присвяченого питанням донорства крові, звісно, є певні нюанси та захворювання, які обмежують можливість стати донором.

До здачі крові не допускають осіб, легших за 50 кг або зростом нижче 150 см. Донорами також не можуть бути люди, які перенесли захворювання, що передаються через кров (інфекційні), хворіли або хворіють на СНІД, носії ВІЛ-інфекції, сифілісу, вірусних гепатитів, туберкульозу, люди із гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця, атеросклерозом, із захворюваннями нирок, органів травлення, проблемами зору. А також ті, які на тілі мають татуювання або пірсинг!

Для здорової людини кроводача абсолютно не шкідлива, а й лікувальна процедура. Зі слів головного лікаря Київського обласного цент­ру переливання крові Петра Вербіцького, регулярне донорство сприяє профілактиці серцево-судинних захворювань, атеросклерозу, подагри та навіть ожиріння. Систематична дача крові омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози та інших органів травлення.

Загалом, без шкоди для здоров’я, чоловік може здавати кров до п’яти, а жінка до чотирьох разів на рік, але не частіше ніж раз у два місяці. За один забір зазвичай беруть 490 мл крові, з них приблизно 40 мл (6–8% від загальної маси тіла дорослої людини) йде на тестування донорської крові, решту 450 мл – безпосередньо на переливання.

Коментар

Ярослав Дяків, головний лікар Львівського обласного центру служби крові: – У Львівській області донорської крові цілком вистачає. Це стосується усіх груп крові. Наприклад, найрідкіснішою вважається четверта група крові із мінусовим резус-фактором. Так, її здають мало, але й реципієнтів, яким можливо знадобиться така група крові, також небагато. Тобто усе пропорційно. Крім Львівського обласного центру крові в нашій області також функціонує 24 відділення трансфузіології та ще одне міське відділення, що знаходиться на станції швидкої медичної допомоги. За рік у Львівський обласний центр крові приходить приблизно 15 тис. осіб, з них 15-20 осіб стати потенційними донорами не можуть, тобто їм відмовляють (через проблеми зі здоров’ям чи перенесені хвороби). Донорами крові у нашому регіоні переважно стають родичі або знайомі пацієнтів, яким ця кров необхідна. Хоча є відсоток осіб, які приходять по велінню серця. Це переважно студенти та молодь. Майже 99% донорів Львівщини плату за донорську кров не беруть. Перед кроводачею у Львівському обласному центрі крові для усіх донорів передбачений чай та печиво. Після здачі крові людині видають талончик на обід (поїсти можна в студентській їдальні Львівського медичного університету). Гроші беруть лише специфічні донори (здають кров на плазму крові).

Одного бажання здати кров, виявляється, недостатньо. Головна вимога до донора – відмінне здоров’я. Так, зі слів Віталія Демського, із більш як 605 тисяч осіб, які минулого року хотіли стати донорами крові та її компонентів, відмовили у здачі крові 53 тисячам бажаючих.

На першому етапі людина, яка щойно прийшла в Центр крові, безкоштовно проходить обстеження. Її оглядає терапевт, який і дає чи не дає дозвіл на забір крові від цієї особи. В людини беруть загальні аналізи крові та сечі, визначають рівень гемоглобіну, групу крові та її резус. Взірці крові кожного донора проходять обов’язковий аналіз на наявність таких інфекцій, як гепатити В і С, сифіліс, СНІД.

Після забору кров не йде відразу на переливання. Вона проходить відповідні дослідження. Цільну кров переробляють на складові частини, кожна з яких має свій термін зберігання. Компоненти з коротким терміном зберігання йдуть на видачу, а плазма крові – на карантинне зберігання. Тобто, протягом шести місяців на її використання накладається заборона до моменту, поки не буде даних про особу, що здавала кров: чи вона не захворіла, чи не потрапила в лікувальний заклад. Якщо аналіз підтверджує, що людина здорова, після цього знімається заборона на видачу плазми.

Процес кроводачі в Центрі крові, без урахування часу, витраченого на обстеження у лікаря і очікування результатів аналізів крові, складає приблизно 10-15 хвилин. Загальний час, який донор проводить на станції в день кроводачі – приблизно година-півтори.

Як запевняють медики, процедура кроводачі є цілком безпечною. Усі інструменти, голки і системи переливання, що використовуються при взятті крові, одноразові. Відразу після використання вони знищуються.

Сьогодні є донори безоплатні, які здають кров у разі перебування в лікарні їхнього близького родича чи знайомого, а також люди, які приходять за покликом душі й серця. Звичайно, перших більше. Крім того, є значна кількість людей, які звертаються для здачі крові з метою отримання грошової компенсації за кількість зданої крові.

Пам'ятка донору

Один із основних принципів донорства – “Ніякої шкоди донору, максимум користі для хворого”. Кожен донор має знати, що від стану його здоров’я залежить життя і самопочуття хворого. Для того, щоб донорська кров приносила користь, донору необхідно дотримуватись певних правил. Перед здачею крові:  - напередодні необхідно повечеряти, але відмовитися від жирної їжі, молочних продуктів;  - можна вживати солодкий чай, узвар, хліб, сухарі, варені крупи, макарони на воді без масла, соки, морси, компоти, мінеральна вода, овочі, фрукти (крім бананів); - не вживати алкоголь за 48 годин до процедури; - пити більше рідини;  - не вживайте ліки, особливо такі, що містять анальгін, аспірин за 72 години до процедури;  - добре відпочити, виспатися; - легко поснідати у день процедури;  - не курити за 2 години до та 2 години після процедури.  Після процедури:  - відпочити 10 хвилин;  - випити солодкий чай, з’їсти щось легке;  - у цей день краще уникати надмірних фізичних навантажень;  - алкоголь краще не вживати щонайменше протягом 8 годин;  - протягом наступних 2 діб бажано регулярно та добре харчуватися та вживати багато рідини.  До кроводачі не допускають донорів, які відпрацювали у нічну зміну, працювали у гарячому цеху, після сильного емоційного потрясіння та важкої фізичної праці.

Сьогодні державою передбачено, що за 100 мл крові людина отримує 16 грн. Вважається, що дані гроші є компенсацією за обід. Брати чи не брати їх – особиста справа кожного. Тим не менше, Асоціація молодих донорів України пропагує і розвиває безоплатне донорство в Україні, як це робиться у всіх цивілізованих країнах. За їхніми даними, не можна здійснювати акт милосердя, думаючи про розмір грошової винагороди.

З метою заохочення населення до здачі крові або плазми крові законодавчо передбачені відзнаки та нагороди особам, які беруть активну участь у донорському русі. Особи, які здали кров два і більше разів уже вважаються донорами. В день дачі крові донорів звільняють від роботи на підприємстві, в установі, організації, незалежно від форми власності, із збереженням середнього заробітку. За даними Міністерства охорони здоров’я, після кожного дня здачі крові, в тому числі у вихідні, святкові і неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням цей день може бути приєднаний до щорічної відпустки або використаний в інший час упродовж року після дня дачі крові.

Є в Україні такі категорії як “Почесний донор України” та “Заслужений донор України”. Щоб стати почесним, кров на безоплатній основі потрібно здати 40 разів, а плазму донорської крові 75 разів і більше. Донорам, які здали кров або плазму крові 100 і більше разів, присвоюється звання заслуженого донора. Окрім посвідчення, як почесні, так і заслужені донори мають певні пільги.

Так людям, які безкоштовно здавали кров, Закон України “Про донорство крові та її компонентів” гарантує пільговий кредит на купівлю житла, знижки на придбання ліків, путівки в санаторії тощо. Однак насправді ці пільги так і залишаються на папері. Одна із найзначніших та найреальніших пільг – в разі виходу на пенсію, почесний донор отримує надбавку в розмірі 10% до мінімальної пенсії, що призначається за віком, а заслужений – 20% надбавки до пенсії.

На сьогодні посвідчення “Почесний донор України” мають майже 100 тис. донорів, звання “Заслужений донор України” майже 100 осіб. А донору з Дніпропетровська Володимиру Ніколаєву, який здав кров та плазму крові більше 630 разів (більше 200 л крові), присвоєно звання “Герой України”. У Львівській області звання “Почесний донор” мають 964 особи, двом особам присвоєно звання “Заслужений донор”.