Жителі різних регіонів нашої країни по-різному дбають про своє здоров’я. Проте жителів cходу і заходу об’єднує дивне небажання відвідувати лікарів без крайньої потреби і оптимістичні прогнози щодо тривалості життя. Про це свідчать результати дослідження “Стан здоров’я українців”, замовленого компанією Philips спільно з фондом “Розвиток України”, яке провела GfK Ukraine.
Із зібраної інформації випливає, що 59% жителів західного, 46% північного, 42% південного регіонів і 49% киян зазначили здорове харчування як першочергову умову збереження здоров’я. Для 42% жителів східного регіону такою умовою є відпочинок на природі, а для 44% населення центрального пріоритетним способом турботи про здоров’я є відпочинок удома.
Результати дослідження показали, що візит до лікаря українці не вважають способом турботи про своє здоров’я, тож звертаються до фахівця вкрай рідко. Лише 6% населення західного та південного регіонів, 7% східного, 8% північного і 10% центрального зазначили, що регулярно навідуються до лікаря, піклуючись про стан здоров’я. Найвищий показник такого способу турботи про своє самопочуття у Києві: 15% відповіли, що регулярно відвідують лікаря і таким чином дбають про власне здоров’я.
Результати дослідження показали, що візит до лікаря українці не вважають способом турботи про своє здоров’я, тож звертаються до фахівця вкрай рідко
“Одночасно реалізуючи дві програми в галузі охорони здоров’я – “Зупинимо туберкульоз в Україні” і “Рак виліковний”, бачимо, що своєчасне звернення до лікаря при перших симптомах туберкульозу (кашель, що триває більш ніж два-три тижні, рясне потовиділення вночі, слабкість, підвищення температури тіла до 37 градусів) і рання діагностика онкології дають змогу вчасно розпочати й успішно пройти лікування”, – каже директор фонду Рината Ахметова “Розвиток України” Анатолій Заболотний.
Жителі північного та західного регіонів (53% і 49% відповідно) здебільшого переконані у тому, що їхнє здоров’я майже повністю залежить від них самих. Приблизно третина українців звертається насамперед до лікарів у пошуку інформації про діагноз або ж лікування. І лише для жителів південного регіону першочерговими джерелами інформації є поради друзів та родичів (48%). А от для жителів західного лікарі та друзі є рівними за значущістю джерелами інформації про стан здоров’я (34% і 33% відповідно).
Проте незважаючи на не надто активну турботу про здоров’я, більшість українців оптимістично оцінюють тривалість свого життя – понад половина опитаних жителів столиці, північних та центральних областей планують прожити не менш ніж 70 років. Серед жителів інших регіонів таких виявилося менше: 44% на заході України, 43% на півдні і 40% на сході. У середньому ж в Україні до 70 років планують дожити 46% людей.
Проте незважаючи на не надто активну турботу про здоров’я, більшість українців оптимістично оцінюють тривалість свого життя – понад половина опитаних жителів столиці, північних та центральних областей планують прожити не менш ніж 70 років
“Результати дослідження ставлення українців до здоров’я показали, що оцінки жителів різних регіонів країни істотно відрізняються. Кияни, наприклад, більш стримано оцінюють свої шанси вплинути на власне самопочуття, висловивши думку, що те, як вони піклуються про себе, значною мірою впливає на їхнє здоров’я. При цьому саме жителі столиці схильні активніше піклуватися про здоров’я, регулярно відвідуючи лікаря, – коментує результати генеральний директор Philips в Україні Максим Кузнецов. – Водночас жителі східного та південного регіонів часто нехтують власним здоров’ям, про що свідчить невеликий відсоток респондентів, які зазначили, що регулярно відвідують лікаря. Результати дослідження, а також причини захворюваності українців дозволили нам краще зрозуміти, які медичні рішення необхідні їм сьогодні та в майбутньому”.

Дослідження Philips “Стан здоров’я українців” було проведене дослідницькою компанією GfK Ukraine в рамках щомісячного дослідження “Омнібус” згідно з методологією, розробленою для міжнародного дослідження “Індекс здоров’я та добробуту”. Дослідження базується на національній репрезентативній вибірці з 1 000 українців віком від 15 до 59 років. Метод дослідження – особисті інтерв’ю з респондентом удома.