Кожна людина переживає важкий удар долі, коли довідується, що у неї цукровий діабет. А справжній шок настає тоді, коли з’ясовується, що хвороба ця хронічна та ще й невиліковна. Тоді перед діабетиками постають питання: що робити і як це вплине на подальше життя?
Одні самотужки починають шукати вихід, звертаючись до цілительок, що в результаті може завдати невиправної шкоди здоров’ю, інші не дотримуються рекомендацій, відмовляються від таблеток чи ін’єкцій інсуліну, що призводить до багатьох ускладнень, зокрема, ампутації кінцівок, сліпоти чи інсульту.
На щастя, є ще й такі, що вчасно зрозуміли: навіть із цією хворобою можна якісно та повноцінно жити, але тільки за умови правильної поінформованості та усвідомлення відповідальності за своє здоров’я. Недарма в народі кажуть: коли хворий хоче жити, навіть медицина безсила…
У львів’янки Оксани Ваньків діабет виявили на початку року. “Відразу ж після різдвяних свят я почала швидко набирати вагу. Хоч майже нічого й не їла, росла як на дріжджах! Згодом стали проявлятися інші болячки, на які спочатку також не звертала уваги. Та коли додалися проблеми із серцем, звернулася до лікаря”, – розповіла “Пошті” 47-річна співрозмовниця.
Зі слів жінки, зробивши всі необхідні аналізи, лікарі поставили діагноз – діабет ІІ типу. Тоді думала, що життя повисло на волосині. Але, на щастя, друзі та рідні переконали, що все не так страшно, а медики, своєю чергою, навчили, як із цією недугою жити.
“Спочатку я звернулася до ще кількох лікарів, аби підтвердили діагноз, перечитала велику кількість літератури про діабет. Дізналася, що можна їсти, а що ні. Ось, наприклад, продукти із високим вмістом вуглеводів – кондитерські вироби, мед, виноград, кавуни та ще кілька фруктів – споживати мені заборонено, бо відразу ж підвищується “цукор”. Серед недозволених – буряк і морква. В обмеженій кількості можу їсти сир і пити молоко, – пояснює Оксана Ваньків.
Зараз жінка, крім того що постійно ковтає пігулки і додержує дієти, живе, якщо можна так сказати, повноцінним життям. Серце не турбує, підвищений тиск нормалізувався. Каже, що зрозуміла: діабет – ще не вирок! З ним можна жити, варто лише дотримуватися всіх вимог, які ставлять перед хворими лікарі.
“Цукрова” недуга в Україні
З таким діагнозом, як у Оксани Ваньків, в Україні 1 млн 300 тисяч людей! Насправді ж хворих чи не вдвічі більше – просто багато хто з них навіть не здогадується про причини свого нездужання. Зі слів директора Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України Миколи Хобзея, цукровий діабет посідає третє місце в Україні за поширеністю після серцево-судинних та онкологічних недуг. Якщо взяти до уваги структуру ендокринної захворюваності по Україні, то діабет на другому місці після проблем зі щитоподібною залозою.
“Цукровий діабет – це хронічне, потенційно інвалідизуюче захворювання, що призводить до багатьох ускладнень, якщо його вчасно не діагностувати. Крім того, ця недуга невиліковна”, – зазначає головний ендокринолог МОЗ України, заслужений лікар України Микола Гульчій під час модуля Школи медичної журналістики, присвяченого темі діабету.
Захворювання характеризується підвищеним вмістом глюкози в крові, що є результатом дефектів секреції та дії інсуліну. Інакше кажучи, хвороба виникає у тому випадку, коли інсуліну виробляється недостатньо або ефект його дії знижений. Для діагностики цукрового діабету найбільш інформативним методом є визначення рівня глюкози капілярної крові (беруть з пальця) чи венозної (з вени) впродовж дня або, що більш надійно, визначення рівня глюкози натще (не їсти мінімум 10 годин перед дослідженням). Нормальний рівень глюкози в крові – від 3,3 до 7,8 ммоль/л.
Глюкоза в нашому організмі є основним джерелом енергії, завдяки якій працюють всі органи. Її кількість у крові завжди має бути сталою, бо припинення подачі енергії означає загибель організму. Джерелом глюкози є різні вуглеводи, що надходять з їжею.
Різні типи – різне лікування
Розрізняють два типи інсуліну. При цукровому діабеті І типу (інсулінозалежний) відбувається руйнування бета-клітин підшлункової залози, що синтезують інсулін, і це призводить до абсолютного його дефіциту. В результаті недостатньої кількості інсуліну виникає надлишок глюкози в крові, оскільки без існуліну глюкоза не може потрапити в клітину. Такий тип діабету буває переважно у дітей та людей, яким ще не виповнилося 40 років.
“Усіх діабетиків І типу від самого початку починають лікувати інсуліном. Він замінює хворим той інсулін, який мав би вироблятися їхнім організмом і забезпечувати утилізацію глюкози в клітинах та крові, – веде далі Микола Гульчій. – За нашими прогнозами, кількість діабетиків І типу в Україні збільшуватися не буде. Впродовж багатьох років рівень цього типу захворювання залишається незмінним – більш ніж 80 тисяч”.
При цукровому діабеті ІІ типу (інсулінорезистентний) інсулін виробляється підшлунковою залозою, але клітини не впускають його усередину для утилізації глюкози. Найчастіше цей тип діабету зустрічається в людей, яким більш ніж 40 років.
“Внаслідок того, що є інсулінорезистентність, бета-клітини починають працювати дуже напружено, аби виробити ще більше інсуліну.
З часом вони виснажуються, тому є потреба в призначенні таблетованих препаратів, що дозволяють впускати інсулін у клітини. Таким чином інсулін утилізує глюкозу, і рівень цукру в крові знижується”, – додає головний ендокринолог МОЗ.
Цей тип інсуліну дуже небезпечний, адже на початковій стадії людина може навіть не здогадуватися, що має діабет. Як наслідок – у 95% випадків цю недугу діагностують не профільні лікарі (ендокринологи), а фахівці, до яких люди звертаються з іншими проблемами.
Зі слів Миколи Гульчія, захворювання може проявитися в будь-якому віці. Жертвами хвороби є люди з надлишковою вагою (ожирінням), серцево-судинними недугами і ті, хто часто піддається стресам. Таку недугу часто діагностують у керівників фірм та установ, які щодня переживають нервово-емоційні потрясіння.
Серед першопричин виникнення діабету головний ендокринолог МОЗ назвав ще й малорухливий спосіб життя, нераціональне харчування, зокрема споживання “швидкої їжі”, системне вживання спиртних напоїв, куріння, хвороби підшлункової залози, хронічні гастрит або холецистит.
Отож, якщо запідозрили у себе такі симптоми, як підвищений апетит, надмірну масу тіла, постійну спрагу, часте сечовипускання (особливо вночі), нудоту, підвищену стомливість, судоми литкових м’язів, сухість шкіри, зниження гостроти зору, варто відразу ж звернутися до лікаря.
Можливі ускладнення
Окрім дотримання постійного рівня глюкози в крові, діабетикам необхідно кинути курити, підтримувати в межах норми артеріальний тиск і вагу, лікувати супутні захворювання, а ще раціонально харчуватися, частіше бувати на свіжому повітрі та займатися оздоровчою гімнастикою. Недотримання цих рекомендацій може призвести до ускладнень. Через потовщення судинних стінок і постійну інтоксикацію глюкози, яка не засвоюється, а циркулює в крові, першими потерпають судини.
Зі слів завідувача кафедри діабетології Національної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, доктора медичних наук Бориса Маньковського, можуть розвинутися й ішемічна хвороба серця, стенокардія, інфаркт, інсульт, сліпота, ниркова недостатність, навіть гангрена кінцівок.
“Наприклад, при діабеті ІІ типу з кожним роком чотири відсотки клітин в організмі людини гинуть. І якщо нічого не робити, вже за 12-14 років клітини підшлункової залози зникнуть повністю. Тому, лише вчасно розпочавши лікування, можна максимально віддалити чи мінімізувати розвиток ускладнень діабету”, – зазначає головний ендокринолог України.
Львів – Київ – Львів
ДО ТЕМИ
В Україні, як і в більшості європейських країн, поширеність хронічних неінфекційних захворювань є пріоритетною проблемою громадського здоров’я. У відповідь на нові виклики та загрози країни Європейського регіону ВООЗ розробили нову європейську політику “Здоров’я-2020: український вимір”. Серед основних напрямків цієї програми – запобігання цукровому діабету, раннє виявлення і ефективне та безпечне його лікування. За прогнозами медиків, програма знизить рівні первинного виходу на інвалідність у працездатному віці та смертності, зменшить кількість ампутацій кінцівок і збільшить кількість хворих з компенсованим цукровим діабетом.