Часто на днях народження дітей головним побажанням гостей є “Рости великий!”. Та минають роки, дитина досягає підліткового віку, а це побажання чомусь не здійснюється… Дівчинка чи хлопчик комплексують з цього приводу, замикаються в собі, та й батьки переживають, чому їхня дитина нижча від однолітків, намагаються з’ясувати причину. 

Спостерігати за ростом та збільшенням маси тіла дитини, а також виявляти порушення цих процесів на ранніх стадіях повинен найперше педіатр чи сімейний лікар. І якщо він помічає значні відхилення від середніх показників, то повинен з’ясувати причину, аби не зволікати з лікуванням. 

Серед вузьких спеціалістів першими на допомогу приходять ендокринологи. Саме вони визначають, чи є в дитини патологія росту, а якщо так, то наскільки серйозна.

“Затримка росту – одна з найпоширеніших проблем, з якими батьки звертаються до ендокринологів. Це не хвороба, а радше стан організму. Таке буває у майже 10 відсотків дітей – як у хлопчиків, так і в дівчаток”, – розповідає “Пошті” головний дитячий ендокринолог Львівської області Юрій Єрін.

Зі слів нашого співрозмовника, якщо батькам здається, що дитина перестала рости, незалежно від того, рік їй чи дванадцять, не варто панікувати. Треба знати, що в різні періоди життя темпи росту дитини неоднакові. Наприклад, найшвидше дитина росте під час внутрішньоутробного розвитку. А ось після народження ці темпи значно знижуються.

Існують три етапи інтенсивного росту людини: перший рік життя, чотири-п’ять років і період статевого дозрівання. В ці періоди усі системи організму працюють на повну, тож адаптаційні можливості дитини в цей час знижені: вона частіше хворіє, можуть виникати функціональні порушення органів та систем. Коли темп росту знижується, організм заспокоюється, відбувається поступовий ріст і розвиток внутрішніх органів.

Навіть впродовж одного року розвиток дитини може бути стрибкоподібним: у весняно-літній період прискорюватися, а в осінньо-зимовий призупинятися. 

Побутує думка, що дівчатка ростуть швидше за хлопчиків. Проте, як запевняє Юрій Єрін, це не зовсім так. Дівчатка ростуть повільніше, проте в них раніше починається пубертатний період – у віці 10 років. Відповідно в цей час вони випереджають хлопчиків у зрості. У віці 13 років починається пубертатний період у хлопчиків, і вони знову стають вищими за своїх ровесниць. Загалом дівчата ростуть до 17 – 19, а юнаки до 19 – 22 років.

Низький зріст – не завжди патологія. Найпоширенішою формою затримки росту є конституційна, або ж генетична. Невисоким батькам навряд чи варто сподіватися, що їхня дитина буде велетнем. Проте часто трапляється й таке, що у високих батьків дитина низька на зріст. У таких випадках низькорослість можуть спричинити гормональні відхилення (нестача гормону росту, погана робота щитоподібної, надниркових і статевих залоз) та порушення функцій головного мозку внаслідок ускладнень під час пологів, травм, інфекційних захворювань тощо. 

Зі слів ендокринолога, впливати на ріст дитини можуть і хронічні недуги, але тільки тоді, коли супроводжуються порушеннями в роботі нирок, серця, легень чи травного тракту. Негативний вплив на ріст дітей має й харчування, якщо воно неповноцінне, нераціональне, малорухливий спосіб життя і психосоціальні відхилення. Відчуття дитиною нестачі батьківської любові, турботи знижує синтез гормону росту.

Якщо причиною низькорослості є конституційна, або ж генетична форма, то таким дітям лікування не потрібне – варто дотримуватись лише загальних рекомендацій щодо здорового способу життя та раціонального харчування. При затримці росту чи недостатній масі тіла, причинами яких є супутні патології, пацієнтові призначають неспецифічну (негормональну) стимулювальну терапію. Ендокринологічні види низькорослості у кожному конкретному випадку лікують відповідними препаратами. Набагато серйознішої діагностики потребує гормональне лікування. Воно дороге, бо передбачає проведення спеціальних стимулювальних проб та введення гормону росту.

“Призначити терапію може лише лікар після спеціального обстеження, – веде далі Юрій Єрін. – Лікування довготривале, але результат переважно того вартий: за перший рік введення гормону росту дитина виростає на сім-вісім сантиметрів. І це неабияке досягнення!”