Часті сімейні конфлікти і перегляд фільмів з проявами насильства спричиняють розвиток різноманітних психічних розладів у дітей

Дбати про здоров’я дитини – чи не найголовніше завдання батьків. І якщо симптоми фізичних недуг їм, як правило, відомі (при виникненні таких проблем вони негайно звертаються до лікарів), то ознаки психічних розладів батьки схильні списувати на недоліки виховання, лінощі, неуважність сина чи доньки, а рекомендацію звернутися до дитячого психіатра сприймають як особисту образу. Про це на цьому тижні говорили провідні психіатри Львівщини на прес-конференції “Психіатрія без гамівної сорочки, проблеми та перспективи”.

Зі слів головного позаштатного дитячого психіатра департаменту охорони здоров’я Львівської облдерж­адміністрації Марії Люсак, на сьогоднішній день на диспансерному спостереженні у Львівській області перебувають 2,7 відсотка дітей з психічними розладами, у той час як в Україні майже 3 відсотки. 

“Розвиток психічних патологій спричиняє найперше телебачення, зокрема перегляд фільмів, яких дитяча психіка ще не сприймає. Крім того, причиною таких захворювань може бути й те, що дитину віддали до школи в шестирічному віці, а вона не готова до цього. Ще один чинник – неповні сім’ї або сім’ї, в яких батьки поїхали за кордон заробляти гроші, а дітей залишили на виховання родичам”, – доповнює слова колеги головний лікар обласного дитячого психоневрологічного диспансеру Ореслава Хомик. 

Найпоширенішими психічними захворюваннями дітей на Львівщині  є аутизм, різноманітні мовленнєві порушення, розумова відсталість, гіперактивні порушення, невротичні розлади. 

“На жаль, останнім часом збільшилася кількість дітей із розладами спектра аутизму. Якщо в 2010 році у нас таких дітей було на диспансерному спостереженні 88, то нині вже  135. Це при тому, що частина батьків просять не ставити такого діагнозу або ж звертаються анонімно”, – пояснює Марія Люсак. 

На її думку, незважаючи на те, що батьки цих дітей організовують різноманітні спільноти, громадські об’єднання, спілкуються між собою та знаходять спільне вирішення проблем, багато з них і далі вважають, що їхні діти з аутизмом соціально не адаптовані. 

“Головне – переконати батьків не боятися звертатися до спеціалістів, не боятися того, що дітей можуть “залікувати”. Адже насправді медикаментозного лікування такі маленькі пацієнти потребують лише на 20 відсотків. Все інше – це заняття з дефектологом, психологом, психотерапевтична допомога, логопедична корекція. Тільки спільна праця дає результати”, – переконує дитячий психіатр. 

Навіть якщо батьки не виявляють ніяких порушень, до фахівця варто звернутися тоді, коли дитині ще не виповнилося трьох років. Саме тоді лікарі можуть дослідити її психіку. Але перші ознаки психічних розладів можна виявити чи не одразу ж після народження: втрата апетиту, млявість, відсутність візуального контакту з близькими людьми, чи, навпаки, надмірна збудливість, постійний плач, порушення сну. 

“Дуже часто з такими проблемами батьки звертаються до невропатологів, проте це симптоми, що передують саме психічним захворюванням. Якщо дитина відмовляється ходити в садок, нервова, не розмовляє, має різні страхи, не реагує на зауваження – це теж причини відвідати психіатра”, – веде далі Марія Люсак. 

З її слів, на дитячу психіку дуже впливає родинна атмосфера: якщо батьки постійно конфліктують, якщо у них напружені стосунки з родичами  – все це відбивається на психічному здоров’ї дитини, якого б віку вона не була. 

“Займатися самолікуванням дитини категорично заборонено, адже це призведе до ще більших ускладнень. Тому ще раз наголошую: не варто боятися лікарів! У Львівському обласному дитячому психоневрологічному диспансері можна отримати консультацію та допомогу дитячого психіатра, психотерапевта, логопеда, психолога, дефектолога. Кажу це тому, що дуже часто батьки  не знають, куди й до кого саме треба йти”, – каже Ореслава Хомик.