В Україні вітряна віспа посідає друге місце за поширеністю після гострих респіраторних захворювань. Щороку в нашій країні на неї хворіє від 120 до 150 тисяч дітей. Останнім часом про цю недугу заговорили і у Львові. Мовляв, хвороба “гуляє” майже по всіх садочках міста, тому й заразитися нею можуть усі, хто ще її не мав.

Побутує думка: що раніше дитина перехворіє на вітряну віспу, то краще. А якщо на неї занедужати в дорослому віці, то перебіг буде набагато важчим.  

Знати, аби побороти

Вітряна віспа, а простіше кажучи – вітрянка, є гострим респіраторним вірусним захворюванням, що передається повітряно-крапельним шляхом і характеризується висипом на окремих ділянках тіла, інколи на слизових оболонках. Сприйнятливість вітряної віспи досить висока – до 85%. Окрім того, недуга передається на великій відстані.

Зі слів в.о. завідувача епідвідділу Львівської обласної СЕС Валентини Косоловської, цю хворобу в нашій області реєструють щороку: переважно у грудні – лютому і у травні – червні.

“За січень 2013-го у Львівській області на вітряну віспу захворіло 539 осіб, 440 із них –діти до 17 років. Якщо порівнювати з аналогічним торішнім періодом, ці цифри були дещо вищими – більш ніж на 200 випадків, – розповідає “Пошті” лікар-епідеміолог. –Цього року недугу реєстрували переважно в 5 – 9-річних дітей (до 40 відсотків). У наближеній групі – діти від одного до чотирьох років (30 відсотків)”.

Після хвороби імунітет людини стійкий – удруге на вітрянку захворіти майже неможливо (принаймні у Львові та області таких випадків не фіксували). 

Хвороба “в цяточку”

Заразитися вітрянкою можна від хворої людини. Вона є заразною вже за добу до появи перших висипів і до п’ятого дня з часу їх появи. А ось коли вони припиняються, особа вважається незаразною для оточення. Інкубаційний період становить у середньому 21 день.

Початок захворювання на вітрянку, як правило, гострий, з підвищенням температури тіла до 38 градусів. “Перший висип при вітряній віспі з’являється на тулубі, згодом – на обличчі, волосяній частині голови і кінцівках. Окрім шкіри, може спостерігатися й на слизових оболонках рота, носоглотки, рідше – гортані, кон’юнктивах, – пояснює Валентина Косоловська. – У момент, коли з’являються висипи, в людини порушується сон, зникає апетит, вона стає дратівливою або ж кволою”.

Висипи з’являються у вигляді плямочок, які з часом змінюють форму і перетворюються на блискучі прозорі пухирці, що мають діаметр не більш ніж 5 мм. Через два-три дні елементи висипу присихають, і на їх місці з’являються світло-коричневі або жовті кірочки, що відпадають через 6-8 днів. Головне під час хвороби – не розчухувати прищиків, аби на тілі не залишилося рубців.

Три важливі кроки 

Ізоляція. Усі, хто спілкувався з хворою людиною, повинні бути ізольовані на 21 день. 

Провітрювання. Вірус вітряної віспи дуже нестійкий у зовнішньому середовищі, тому боїться провітрювання приміщень. Приміром, кімната, де перебував хворий на вітрянку,  уже через 10 хвилин провітрювання  цілком безпечна для інших членів родини. Отож, зменшити відсоток зараження як удома, так і в навчальному закладі чи офісі можна завдяки частим провітрюванням, навіть протягам.

Прибирання. Часте вологе прибирання помешкання не завадить, хоча ніякого впливу на ймовірність поширення вірусу не має.

Вакцинація. У Національний календар щеплень України вакцинацію проти вітряної віспи не ввели як обов’язкову, проте вона рекомендована. Кожна людина може прийти сама або ж привести дитину в кабінет щеплень і на бажання вакцинуватися проти цієї недуги. Хоча таких людей украй мало. Зі слів Валентини Косоловської, торік прийшло тільки 40 осіб.

А як же дорослі?

Особливо небезпечна вітрянка для дорослих. Зі слів лікаря-терапевта Ірини Савчин, найголовнішими симптомами цієї недуги в дорослих є нестерпний біль голови та гарячковий стан. Можуть виникнути й ускладнення – пневмонія, бронхіт, ларинготрахеїт, катаральне запалення верхніх дихальних шляхів. Серед складніших – енцефаліт та менінгоенцефаліт.

Проте найнебезпечнішою вітрянка є для вагітних – може призвести до передчасних пологів, спонтанних абортів або ж вродженої вітряної віспи.

Гігієна та дієта подолають усе!

Звичайно, лікувати вітрянку потрібно лише під наглядом і за рекомендацією лікаря. Самому лікуватися категорично заборонено!

Основним елементом подолання недуги є строге дотримання гігіє­нічного режиму.

Більшість людей лікуються вдома для запобігання ускладненням, що можуть виникнути через потрапляння на ділянки ушкодженої шкіри вторинної інфекції.

Швидше побороти вітряну віспу допоможуть ліжковий режим протягом шести-семи днів, додержання дієти, часте пиття та гігієнічний догляд.

При перших ознаках недуги дитину не можна допускати до занять у школі чи в садочку аж до цілковитого одужання.

А що каже педіатр Євген Комаровський?

•Для того, аби хоч якось прискорити підсихання пухирців, що постійно з’являються, наші лікарі рекомендують змащувати їх розчином марганцевокислого калію чи діамантовим зеленим. А чи справді це потрібно? Вважаю, що “прикрашають” дітей батьки лише через те, що так роблять усі. Ніякого стосунку до лікування це не має! 

•При вітряній віспі, коли спостерігається висока температура тіла, у жодному випадку не можна давати аспірин через велику ймовірність ускладнень в роботі печінки.

• Дитину часто турбує свербіж. Розчухувати пухирці не можна! Під час хвороби батьки повинні:

–  відволікати і розважати дітей;

–  ретельно стежити за нігтями, підстригати їх, аби дитина не роздряпувала прищиків;

– щодня змінювати білизну, навіть купати дітей; після ванни тіло треба лише промокнути рушником – не витирати(!); варто зауважити: щодо ванни думки лікарів розходяться – американські педіатри вважають, що вона не шкодить, а вітчизняні  категорично проти купань доти, поки на тілі дитини є “свіжі”, без кірочок пухирці. 

Істина, мабуть, десь посередині.

Особисто я рекомендую дітей, хворих на вітрянку, все-таки купати, адже навіть у дорослої та здорової людини (якщо вона не миється днів десять), з’явиться свербіж у всіх місцях. Що вже казати про дитину! 

Вітрянка не любить сонячного світла

Ця недуга набагато рідше спостерігається в тих країнах, де більше сонця, а отже,  вищий рівень ультрафіолетового випромінювання. Принаймні так стверджують науковці з лондонського університету, пише www.bbc.co.uk. З їхніх слів, сонце ослаблює віруси, що можуть бути на шкірі, і таким чином стримує поширення інфекції. Проте, як кажуть дослідники, такі чинники, як температура, вологість, навіть умови життя, також можуть відігравати певну роль.

Те, що ультрафіолет має антисептичні властивості, відомо давно. На думку доктора Філа Райса, саме це пояснює той факт, чому в тропічних країнах вітрянка не надто поширена і майже не передається від одної людини до іншої.

Це також є поясненням того, чому ця хвороба більш “агресивна” в холодну пору року, адже саме в осінньо-зимовий період сонця стає менше, вважає учений.