Навіть якщо батьки ніколи не мали проблем із зором, це не гарантує того, що й малюк не схильний до захворювань очей. Адже з розвитком сучасного світу збільшується і кількість чинників, що провокують ці проблеми. Згідно зі статистикою, 90% дітей проводять своє дозвілля біля комп’ютера чи телевізора, а в результаті – кожна третя дитина в Україні має проблеми з зором.
За словами головного позаштатного офтальмолога Львівської області Андріани Патер, за останні 10 років стан зору у наших дітей суттєво погіршився. Порівняно з серединою 1990-х років загальна кількість офтальмологічних захворювань, зокрема набутої короткозорості, зросла у два-три рази.
“Упродовж 2011 р. було зареєстровано 350 тис. звернень до офтальмологів. Серед оглянутих та проконсультованих дітей у понад 44 тис. виявили патології зору. Вперше проблеми із зором виявлено у 23 тис. 620 дітей, – зазначила Андріана Патер. – Серед причин погіршення зору у дітей перше місце посідають аномалії рефракції, тобто короткозорість та далекозорість. До погіршення зору також призводять вроджені вади, вади зорового нерва, сітківки, судинної оболонки, вроджені катаракти, глаукоми, а також різноманітні травми”. На диспансерному обліку в обласних офтальмологів, за словами лікаря, перебувають понад 16 тис. дітей.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, наполовину зір людини залежить від способу життя, на 20% – від навколишнього середовища, і лише на 10 % – від медицини. Отож почати слідкувати за здоров’ям своїх діточок батьки повинні ще від самого їх народження.
У загальній структурі інвалідності серед дітей, за словами дитячого офтальмолога неонатального центру Львівської обласної клінічної лікарні Марії Олійник, інвалідність по зору складає четверте місце. За даними ВООЗ, зниження зору і інвалідність може бути зменшена в Україні принаймні вдвічі.
“На здоров’я грудних дітей, а особливо недоношених, потрібно звертати особливу увагу. Остаточно несформований організм легше підпадає під негативний вплив чинників зовнішнього середовища. Щоб пересвідчитись в правильному розвитку, кожні два тижні і аж до настання чотирьох місяців таких дітей має оглядати лікар”, – каже Марія Олійник.
За словами лікаря-неонатолога, якщо у дітей до року частіше виявляють запальні захворювання та вроджені вади (дакріоцистити, кон’юктивіти), у дошкільнят – аномалії рефракції, то й у школярів від 6 до 18 років – додаються аномалії рефракції набутого характеру, тобто збільшується кількість короткозорості. Відтак, крім новонароджених, до зони ризику лікарі також відносять і школярів молодших класів.
“Телебачення, комп’ютери, ігрові приставки дуже погіршують зір. Перше, що роблять наші діти повернувшись зі школи – вмикають телевізор. Доходить до того, що у коридорі в черзі до офтальмолога дитина сидить і бавиться на мобільному телефоні, а батьки це сприймають як норму”, – додала Андріана Патер.
Навіть найменші і здавалося б незначні скарги у дітей можуть бути передумовою великих проблем зі здоров’ям. На думку головного позаштатного офтальмолога м. Львова Віолети Хомети, навіть такі скарги, як біль голови, очей та часте кліпання мають насторожити батьків і змусити звернутися до медичних працівників.
Дуже важливим моментом для дитини, а особливо молодшого шкільного віку, на думку завідувача відділенням гігієни дітей і підлітків Львівської міської СЕС Галини Вержиковської, є облаштування робочого місця вдома.
“Коли дитина вчиться у школі, батьки турбуються про те, як правильно обладнати місце для підготовки до виконання домашніх завдань. При цьому батькам необхідно врахувати наступні моменти: для дитини варто придбати письмовий стіл, а ще краще – парту, оскільки у ній можна відрегулювати кришку стола відповідно до зросту дитини, – розповідає лікар СЕС. – Стіл або парта у кімнаті мають бути розташовані таким чином, щоб було забезпечене лівостороннє природнє освітлення. У вечірній час – штучне освітлення за рахунок лампи розжарення, настільної лампи. Лампа має бути налаштована так, щоб було забезпечене лівостороннє освітлення – при цьому воно має бути сконцентроване на робочій поверхні, а не світити в очі”.
Ще один важливий пункт – правильна постава дитини. Якщо у школі ці питання контролюють вчителі, то вдома це мають робити батьки.
“Спина дитини має торкатися спинки стільця. Між кришкою стола і грудною кліткою має проходити долоня. Рука до ліктьового суглобa повинна лежати на столі, але в жодному разі не звисати. Нахил підручника має бути під кутом 45 градусів, а відстань між очима до робочої поверхні – приблизно 30-40 сантиметрів”, – каже Галина Вержиковська.
На її думку, якщо від самого початку закласти такі навики, дитина дотримуватиметься їх і в подальшому.
Окремим пунктом лікар відділення гігієни дітей та підлітків приділила перегляду телепередач і роботі та забавам за комп’ютером. За її словами, відстань від очей до телевізора має бути не меншою за два-три метри, але не більше п’ять чи п’ять з половиною метрів. Діти дошкільного віку, без шкоди для здоров’я, телевізор можуть переглядати упродовж 30 хвилин, діти молодшого шкільного віку – одну годину, середнього шкільного віку – півтори години і старшокласники – дві години і не більше.
Андріана Патер, дитячий офтальмолог:
Щоб зберегти хороший зір треба правильно та збалансовано харчуватися. Корисними для збереження здорового зору є продукти, які ростуть у нашій місцевості. Це чорниця, смородина, суниця, а також морква, капуста та інші овочі.
У харчуванні дітей має бути досить багато кальцію – його багато у домашньому сирі, молоці. А ще на зір та його гостроту впливають червона риба, червоний перець та помідори. Даючи дітям ці продукти важливо також бути впевненими, що вони екологічно чисті.