За станом здоров’я Украї­на посіла 99 місце з-поміж 145 держав світу. Перед нами – Ірак, після нас – Пакистан. Серед країн колишнього СРСР гіршою ситуація є лише у Киргизстані, Туркменистані та Казахстані. Принаймні такими є дані агентства Bloomberg.

Першу позицію експерти віддали Сингапуру, далі йдуть Італія та Австралія. До речі, ці країни входять до клубу довгожителів: сингапурець, італієць та австралієць доживають у середньому до 82 років. Украї­нець – до 72-х. 

Цікаво, що ще 50 років тому за тривалістю життя ми були одними з лідерів. Відтоді живемо всього на 2 роки довше. І це добре. Але, наприклад, той самий Сингапур за півстоліття додав 16 років, Австралія – більше ніж 11, а Китай – аж 30

Експерти Bloomberg робили свої висновки не лише з огляду на тривалість життя – брали до уваги смертність новонароджених, матерів після пологів, відсоток курців, малорухливих осіб, ВІЛ-інфікованих та ще низку факторів. Зіставляючи частку здорового населення із кількістю осіб, підданих ризикам, виводили бал. Так, Сингапур отримав 89 балів (зі 100 максимальних), Німеччина – 83, Польща – 60, Росія (що перебуває на дві сходинки вище від нас) – 26, а Україна – 25. Утричі менше, аніж  лідер!

А тепер порівняємо: Сингапур на медичне обслуговування одного громадянина щороку виділяє 1733 долари, а Україна – всього 234. Різниця більш ніж у вісім разів. При цьому інші параметри, які у таких випадках беруть до уваги, в нас навіть кращі. 

Наприклад, на одного хворого в Україні припадає вдвічі більше лікарів і втричі більше ліжок. Щоправда, медична інфраструктура є лише одним із чотирьох факторів, які впливають на стан здоров’я окремого громадянина, до того ж фактор цей не найвагоміший. 

Згідно з розрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), доступність та якість медичної допомоги визначає стан здоров’я лише на 10%. Більше важать спадковість (до 20%) і стан довкілля (до 20%). Останні дослідження європейського офісу ВООЗ свідчать: середньостатистичний європеєць втрачає 8,6 місяця очікуваної тривалості життя лише через забруднення повітря. Автомобільні шуми пришвидшують смерть близько мільйона жителів Західної Європи. 

Однак вирішальне значення має не інфраструктура, не генетика і не екологія. На 50 – 60% стан здоров’я залежить виключно від способу життя: якості їжі, шкідливих звичок, настрою, впевненості у майбутньому, життєвої активності, навіть від того, чи є у людини близькі…

Найчастіше, досліджуючи стан здоров’я, беруть до уваги доросле населення. Нещодавно стали відомі результати аналізу самопочуття українських школярів. Маємо тут ситуацію значно гіршу від загальної. Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я, нинішні діти шкільного віку хворіють частіше, аніж 20 років тому. 

Як уже писала “Пошта”, за останнє десятиліття кількість здорових дітей зменшилася на третину. За період навчання з першого по дев’ятий клас поширеність захворювання органів травлення і зниження гостроти зору зростає у півтора рази, хвороб ендокринної системи – у 2,6. При цьому майже кожен випускник має вади опорного-рухового апарату, а патології виявляли у дев’ятьох випускників із десяти!

Цікаво, що існує велика різниця між захворюваністю в областях. Сьогодні “Пошта” порівнює, на що хворіють українці у різних регіонах. Для цього відібрали 12 класів недуг і, враховуючи демографічні показники, зіставили частоту захворювань на них у областях. 

Результати стали несподіваними. Ми з’ясували, наприклад, що у Дніпропетровській області ВІЛ-інфікованих у 20 разів більше, аніж у Закарпатській, або у п’ять, аніж у Львівській. З іншого боку, в Харківській області на хвороби системи кровообігу скаржаться удвічі частіше, ніж у сусідніх Луганській чи Полтавській. (Детальніше про це – на стор. 9). Втім важко знайти щось більш несподіване, ніж дані щодо тривалості життя українців. Як виявилося, в межах однієї країни очікувана тривалість життя може відрізнятися більш як на десятиліття. І не скажеш, що ця різниця виникла через  шкідливі звички самих громадян