Чудова природа, чисте повітря, гори – перше, що спадає на думку, коли згадуєш Карпати. Здавалося б, і люди тут мають бути здоровшими, адже споживають екологічно чисті продукти, провадять рухливий спосіб життя. Однак від серцевих недуг часто не рятує навіть карпатський імунітет. 

Хворих багато, а часу мало

Зі слів лікаря-кардіолога Сколівської районної лікарні Маріанни Лешко (на фото), попри задовільний стан медичного обслуговування, проблем не бракує. Адже Маріанна Йосипівна – єдиний кардіолог на весь район. Щодня із сіл приїжджає багато людей, які чекають на прийом. Але найголовніше, що всі прибувають зранку та просять, щоб їх прийняли до обіду, бо пізніше не мають чим дістатися додому. Щодня під її кабінетом близько десяти хворих та 10 – 15 у палатах стаціонару. Маріанна Лешко намагається приділити увагу кожному, та не завжди їй  це вдається. 

“Кардіологічний хворий, зрештою, як і будь-який інший, потребує кращого спостереження. Інколи не маю часу з кожним поговорити як слід. На одного лікаря-спеціаліста, наприклад, кардіолога чи окуліста, у Сколівському районі припадає 36 тисяч дорослих та 9 тисяч дітей”, – каже вона із сумом.

Відчувається і нестача сімейних лікарів, адже, попри те що у нас чимало грамотних, перспективних молодих докторів, охочих працювати в селі дуже мало. Тому багато сіл району потребують сімейних лікарів. Це значно  полегшило б роботу Маріанні Йосипівні та й іншим профільним фахівцям. Адже тоді люди спочатку зверталися б до свого терапевта, а у складніших випадках – до кардіолога. 

“Люди, як тільки відчують, що заболіло з лівого боку, – одразу до мене. А це не завжди серце. Потрібно їх оглянути, запитати, на що скаржаться, а в цей час інша людина, якій потрібна невідкладна допомога, може чекати своєї черги”, – пояснює кардіолог.

Найприємніше – бачити пацієнтів здоровими

За понад двадцять років роботи кардіологом на Сколівщині Маріанна Йосипівна врятувала не одне життя, не одне серце завдяки їй б’ється рівно, без болю. Були за цей час досягнення і невдачі. Але найприємніше для лікаря – бачити своїх пацієнтів здоровими, коли вони зі щирою усмішкою вітаються при зустрічі. Тоді тиха, лагідна радість напов­нює серце, на душі стає легко і врочисто.

З теплотою і гордістю розповідає про цього лікаря Людмила Ушневич.  На обліку в кардіолога вона вже сім років. Тепер завдяки спостереженню та лікуванню почувається добре. Каже, що Маріанна Йосипівна, якщо треба, може приїхати навіть уночі, завжди приємна та привітна. 

Своїм пацієнтам лікар радить не вживати алкоголю, не курити, менше перейматися життєвими негараздами, любити та поважати людей і самих себе. “Наші люди не навчені цінувати своє життя, здоров’я, часто навіть до лікування ставляться байдуже. А ті, що мають хворе серце, повинні лікуватися усе життя, постійно. І додержувати рекомендацій лікаря варто не лише тоді, коли щось болить, а щодня”, – запевняє вона.

Нещодавно Маріанна Йосипівна їздила до Києва по диплом від Міжнародної академії рейтингових технологій та соціології “Золота Фортуна”. Вважає, що це заслуга не лише її, а усього персоналу. На її переконання, лікар, незалежно від профілю, не повинен соромитися ставити запитання пацієнтові. Можливо, інколи це виглядає непрофесійно, але на власному досвіді переконалася, що запитувати треба, бо від цього може залежати людське життя.