Сьогодні, 14 червня, – Всесвітній день донора. Учора у Львівському обласному центрі служби крові перейшли на новий метод обстеження крові, який відповідає світовим стандартам

На жаль, не все у нашому житті стається так, як ми того хотіли б. Іноді підступна хвороба чи трагічний випадок змінюють не лише наші плани, а й саме ставлення до людського життя. Саме тоді як ніколи гостро відчуваємо його цінність і бажання жити. У багатьох випадках, аби врятувати людину, потрібна донорська кров або ж препарати з неї. 

Зі слів Ярослава Дяківа, головного лікаря Львівського обласного центру служби крові, нині донорської крові вистачає, щоб задовольнити потребу в ній жителів міста і області, за винятком, коли трапляються сезонні перепади по групах крові. 

“Гострішою проблемою є відповідний запас крові. Однак коли йдеться про еритромасу, то має бути певний розрахунок, адже у неї термін – до 30 днів, а найкраще переливати її у перші 15. Коли ж тривають певні події, як, наприклад, Євро-2012, то, звичайно, має­мо відповідний запас крові на випадок надзвичайних ситуацій. Однак, дасть Бог, обійдеться без проблем”, – розповідає він “Пошті”. 

Здав кров –два дні відгулу

Найчастіше донорами крові стають родичі та знайомі хворих, які її потребують. Радіють медики, що трохи активізувалося студентство. Небагато тих, хто сам, без примусу, приходить здавати кров. Сьогодні, на жаль, немає цілеспрямованої програми популяризації та заохочення донорства. 

“Ми хотіли б, аби наша держава звертала більше уваги на людей, які віддають свою кров задля порятунку інших. Маємо постанови Кабміну, якими передбачена плата за кров, – 16 грн за 100 мл, виходить: 70 – 80 грн за дозу. Це, звичайно ж, неадекватна плата, але й вона не забезпечена фінансово. Було б добре, якби ці люди бачили, що їх цінують”, – каже Ярослав Дяків. 

Наразі донор у день здачі крові та наступного дня може не виходити на роботу або ж доєднати ці дні до чергової відпустки. Крім того, отримує талон на безкоштовний обід на суму 15 грн. 

Багато хто не знає, що, здаючи кров, можна пройти безплатне обстеження на резус, групу та підгрупу крові, інфекційні захворювання, зробити біохімічний аналіз крові.

Люди бояться ставати донорами через страх заразитися. Проте медики запевняють – жодної небезпеки немає, вона не більша, аніж укол одноразовим шрицом. Усі системи, які використовують для забору крові, – одноразові.

“Донорами в Україні можуть стати особи від 18 до 55 років, які не мають хронічних захворювань, інфекційних (ВІЛ, гепатити А, В, С, D та ін.), туберкульозу, онкологічних чи венеричних недуг, – пояснює завідувач відділу комплектування донорських кадрів Ігор Горбаль. – При кожній здачі крові донор обов’язково проходить огляд у лікаря-терапевта і дерматолога. Ці фахівці визначають, чи пацієнт здоровий, і дають згоду або відвід щодо кровоздачі. Крім того, враховуємо попередні аналізи (показники гемоглобіну, густини крові  – гематокрит). За цими показниками можемо відводити людей від донорства”. 

Кому потрібна кров 

Найбільше донорської крові потребують пологові будинки, гінекологічні відділення, всі хірургічні відділення Львова та області, а також онкогематологія – як доросла так і дитяча. Вони забирають 65 – 68% запасів крові. 

Ці заклади потребують як самої крові, так і препаратів з неї. Кожен препарат передбачає відповідну дію. Найбільш затребуваним є альбумін (білки крові), бо має широкий спектр дії. Його використовують у майже всіх відділеннях лікарні, найбільше – у хірургії та при кровотечах. У середньому за рік для потреб області центр віддає більш як 150 л альбуміну.

“Аби отримати такий препарат, як альбумін, можна здати кров і одержати його безкоштовно. А якщо нема кому стати донором чи простіше купити, то 100 мл альбуміну в нашому центрі можна придбати за 260 грн. У аптечній мережі він удвічі дорожчий. Крім того, якість своїх препаратів ми гарантуємо”, – зазначає Ігор Горбаль. 

“Нині, згідно із сучасними конвенціями, немає поняття “універсальний донор”, має бути повна сумісність донора і пацієнта – і за резусом, і за групою крові. Існує дуже багато підгруп (більш як 60), тож іноді для деяких хворих підбираємо 10 – 15 донорів. Нам подають зразок крові хворого, і ми у банку крові шукаємо його серед зразків – завжди маємо близько 40 л крові. З цієї кількості добираємо той зразок, який підійде хворому. Іноді до такої справи долучається вся родина”, – веде далі Ігор Горбаль.

Однак коли недужий потребує крові або ж препарату з неї, то група і резус донора не мусять відповідати потребі хворого. Адже донор здає кров для поповнення її запасів, з яких обираємо те, що потрібне пацієнтові. 

Є й дефіцитні групи, зокрема, такою вважається IV(-). Людей, які її мають, небагато, але ж і хворих з цією групою також найменше. Часом трапляється, що її бракує, а іноді, навпаки,  є надлишок, а не вистачає крові інших груп.

Безпечна донорська кров

“Стверджувати напевно, що небезпеки при використанні донорської крові немає, не беруся, – каже головний лікар центру. – Вона існує, але її відсоток майже однаковий і у нас, і на Заході. Багато залежить від методу обстеження, від того, які тест-системи використовують. Закордонні тест-системи і методи дають більшу достовірність, віт­чизняні поступаються їм у чутливості. Також має значення, наскільки ретельно обстежують донорську кров: якщо це роблять недбало, то і показники будуть гіршими”. 

Задля збільшення гарантії безпеки при використанні донорської крові у Львівському обласному центрі служби крові з учорашнього дня перейшли на нове обладнання і новий метод обстеження крові, який використовують у всьому світі, – імунну хеміо­люмінесценцію. Він дає дуже високу достовірність.