Ігор Корнієнко, голова Асоціації практикуючих психологів Львівщини, про причини осінньої депресії, хороший секс і хворобу способу мислення

Постійна втома, роздратування, важкі сни чи  взагалі безсоння, втрата відчуття радості і щастя від спілкування. Ці симптоми знайомі, мабуть, кожному і є вони передвісниками депресії. За статистикою ВООЗ, до осінньої депресії схильна кожна п'ята людина на землі.

Проте календарна осінь не може виправдати таких психологічних змін у  житті.  Замість безбарвних думок і поганого настрою, осінь можна прожити в іншій кольоровій гамі,  заглибитись у власну душу й сві­домість без  розчарування і самозвинувачення.

Про те, як не допустити депресивного стану або як позбутися його, наша розмова з Ігорем Корнієнком, головою Асоціації практикуючих психологів Львівщини.

- Пане Ігоре, які основні причини осінньої  депресії?

- Є немало теорій, які пояснюють виникнення таких станів. Частина вчених вважає, що причина у зміні довжини світлового дня, через яку  знижується  активність людини. І я прихильник саме цієї теорії. Згідно з іншою, люди впадають у депресію тому, що неправильно виходять з відпустки - вони відразу звалюють на себе великий обсяг роботи.

Існує також думка, що до депресії схильні найбільше ті особи, професійні обов'язки яких змушують їх постійно спілкуватися з великою кіль­кістю людей, відтак їхня пси­хіка  перенасичується інформацією, емоціями і враженнями. За статистикою, приблизно 88% людей виходить з депресії самостійно, решта потребує допомоги фахівця.

- Хто входить до групи ризику і  має схильність переживати депресію  значно сильніше і довше, ніж інші?

- Передусім, це самотні люди, які не мають рідних і сім'ї, а також творчі натури. Во­ни значно чутливіші до зовнішніх впливів, з підтекстом сприймають цілий  світ, можуть важко переживати будь-яку незначну  фразу, кинуту іншою людиною знічев'я.  Але особливої уваги потребують люди, які мали якусь психічну травму саме восени, і вона зафіксувалася у їхній  під­свідомості.

Першими ознаками депресії є  песимізм, апатія, людина не бачить перспектив у  житті, її не тішить спілкування з родиною, дітьми. Жінки стають плаксивими. Іноді люди стають дуже дратівливими, це також ознака депресії. Якщо людина перебуває у такому стані біль­ше ніж три тижні і її настрій на краще не змінився, бажано, щоб вона звернулася до фахівця.

- Чи можна уникнути депресії, якщо людина переживає  її періодично, щоосені?

-  Думаю, таким людям варто змінити графік відпусток і на відпочинок їхати у листопаді, а не влітку. Зміна ситуацій і вражень дуже важлива для лікування депресії.  Важливий і режим дня. В осінньо-зимовий період варто спати на 2-3 години довше, не змушувати себе надто рано вставати або робити щось таке, чого зовсім не хочеться. В цей період можна спробувати повернутися спогадами в дитинство. Ви ніколи не замислювалися, чому тоді, коли у нас поганий настрій, ми їмо багато солодкого? Тому що у час нашого дитинства цукерки були нагородою за добре вивчені уроки чи прибрану кімнату. У дорослому житті ми теж психологічно підтримуємо себе солодким, особливо тоді, коли нам погано. До того ж шоколад сприяє виробленню серотоніну, який відповідає за "гормон щастя".

Восени треба їсти багато вітамінів і активно рухатися. Чудовим способом  зняти поганий настрій є плавання. 

 Коли нічого не хочеться, важливо створити  "ситуацію успіху": вибрати якусь невирішену справу і нарешті закінчити її. Це гарантовано дасть позитивний результат. Людина відчує цей успіх. Можна зайнятися тим, що приносило радість ще до початку депресії. Знімає поганий настрій і депресію хороший секс.

Можна поїхати  у ліс чи принаймні висунути голову у вікно  і закричати. Цікаво, що в сім'ї психологи радять мати два набори посуду: один для того щоб їсти, інший - щоб бити. Жін­кам добре було б узятися за генеральне прибирання квартири, але не ремонт. Під час  депресії у квартирі все повинно бути на своїх місцях. Тому що безлад у душі й думках не повинен накластися на безлад у побуті.

- Відчуття естетики можна вважати ліками?

- Так. Наприклад, купити нові  штори світлого кольору, щоб у кімнаті стало  світліше. Натомість у важких стресових  ситуаціях -  після розлучення, смерті близької людини, ми  часто відчуваємо себе загнаними у безвихідь, тому без допомоги спеціаліста обійтися важко. Бо депресія - не лише емоційне захворювання, це хвороба способу мислення. Людина у такому стані повинна сказати собі: "Стоп!" І з хорошим психотерапевтом справді розібратися у ситуації.

- Чи можемо говорити про певні тенденції щодо кількості звернень українців до психологів і психотерапевтів?

- Кількість людей, які приходять по допомогу до спеціаліста, загалом збільшується. Частіше, звичайно, звертаються жінки, вони більш емоційні і мають більшу потребу в розмові. Зауважу, що чоловіки не менше, ніж жінки, схильні до депресії. Але соціальна роль, яка їм відведена, нібито зобов'­язує чоловіка самому давати раду проблемам, а не йти на прийом до спеціаліста. Це помилка, і таких стереотипів варто позбуватися. Окрім дорослих, маємо спра­ву також  і з дитячими депресіями. 

- Пане Ігоре, у вашій практиці, очевидно, був не один випадок, коли вирішення психологічних проблем клієнта суперечило його моральним чи релігійним принципам. Чим, на вашу думку,  варто жертвувати у таких випадках?

- Таких випадків дуже багато. Частина з них створена стереотипами. На зразок пари,  яка багато років живе  у шлюбі, і від цього співжиття некомфортно і йому, і їй. Чому ж не розлучаються? Бо бояться того, "що скажуть на селі". Як фахівець, я ніколи не кажу людині, щоб вона робила так або інакше. Я просто показую своєму клієн­тові варіанти розвитку ситуації. Він сам доходить висновку, проговорює усі можливі варіанти. Кожна людина, яка має проблему, підсвідомо знає, як її вирішити. Але щоб усвідомити це, їй треба просто виговоритися.

Розмовляла
Олександра Заіка