Якщо хтось із родичів потерпає від безсоння – у людини ризик розвитку цього ж відхилення підвищено на 37%.
Такий висновок зробила група вчених під керівництвом доктора Чарльза М. Моріна зі школи психології при Університеті Лаваль.
Дослідники експериментували із 3485 особами. Учасників дослідження запитували, наскільки добре сплять вони і їхні найближчі родичі. Далі протягом наступного року респонденти три рази заповнювали запитальник. Отримані дані засвідчили: у 40% осіб у родині є принаймні одна людина, яка страждає безсонням. Із них у 76% це був один родич, у 21% – двоє, а у 3% респондентів – троє родичів.

Отже, ризик розвитку безсоння збільшувався у співвідношенні зі збільшенням числа родичів, що мали таку проблему (при одному родичу – на 37%, при двох – на 250%, при трьох – на 314%). Учені наразі не знають, чи пов’язаний цей механізм із фізіологічним процесом, що заважає спати, або ж уся справа у схильності до тривожності.