Підступна недуга осені

На вересень припадає пік захворюваності на важку інфекційну хворобу  – лептоспіроз,
яку переносять гризуни

На вересень припадає пік захворюваності на важку інфекційну хворобу  – лептоспіроз, яку переносять гризуни

Жителі Львівщини масово подалися в села та на дачі, аби встигнути зібрати урожай ще до дощів. Тим часом епідеміологи застерігають, що саме в час  осінньо-польових робіт зростає ризик захворіти на лептоспіроз, який переносять гризуни, зокрема миші та щурі. Мова про гостре інфекційне захворювання, яке вражає печінку, нирки, м’язи й супроводжується хвилеподібною гарячкою.

Небезпека поряд

На Львівщині щороку від лептоспірозу потерпають 30-35 осіб. Як розповіла “Пошті” лікар-епідеміолог відділу особливо-небезпечних інфекцій Львівської обласної санепідемстанції Ірина Куліш, особливо неспокійним видався минулий рік, коли зафіксували найвищий рівень захворюваності за всі роки спостереження – 69 випадків, з яких два стали летальними.
“За 8 місяців 2011-го ми зареєстрували 13 випадків захворювання. На щастя, летальних не було. Зокрема, останній із випадків трапився наприкінці серпня з мешканкою Львова. Відповідно, тепер жінка лікуватиметься упродовж місяця”, – каже Ірина Куліш. За її словами, джерелом інфекції є щурі, польові миші, землерийки, які виділяють лептоспіру із сечею і заражають довкілля.
Найчастіше хвороба атакує з серпня до жовтня. “Пік захворюваності припадає на вересень, адже саме зараз люди займаються польовими та сільськогосподарськими роботами – збирають урожай, копають картоплю. Восени щурі дають найбільший приплід, що також створює передумови для поширення лептоспірозу”, – зазначає співрозмовниця.

Як оминути лікарняне ліжко

В організм людини збудник проникає через ушкоджену шкіру, слизові облонки рота, очей, травного тракту. Щоб не заразитися важкою недугою, лікар-епідеміолог радить не купатися у непристосованих водоймищах, не споживати воду з невідомого джерела, уникати контактів із хворими тваринами та зберігати зібраний урожай у чистих льохах, недоступних для гризунів. Закрутки, принесені з підвалу, необхідно також ретельно мити та уважно оглянути, чи не пошкоджена гризунами кришка.
Варто дотримуватися і правил особистої гігієни: під час роботи використовувати рукавиці, захисний одяг та взуття, а також мити руки перед їдою.
Оскільки лептоспіра вологолюбива, після дощів лікар радить у жодному разі не їсти продукти просто з грядки, а ретельно їх мити, для більшої певності вартує облити їх окропом. У вологому ґрунті мікроорганізми зберігають життєздатність понад 200 днів, у природних водоймах – 7-30 днів, а в харчових продуктах – кілька днів.

Перебіг захворювання

“Переважно захворювання починається гостро – підвищується температура тіла до 39 град., хворі скаржаться на слабкість, головний біль, біль у м’язах, – каже Ірина Куліш. – Може спостерігатися жовтянична або безжовтянична форма. При жовтяничній – людина стає морквяного кольору, що свідчить про ураження печінки та нирок”.
У перші дні за симптомами захворювання схоже на грип. Тому важливо, щоб медики вчасно розпізнали недугу. Успіх лікування залежить від того, як швидко людина звернеться по допомогу до медустанов. “Раннє звернення гарантує хоч тривале, але все ж видужування. А ось пізнє звернення та лікування в домашніх умовах часто призводять до реанімації або летальності”, – додала вона. Госпіталізація хворих є обов’язковою через можливі ускладнення на нирки і печінку, можливі кровотечі, набряк мозку, пневмонія, недостатність кровообігу. Одним із дієвих заходів профілактики лептоспірозу медики називають знищення гризунів як джерел інфекції, своєчасне виявлення хворих домашніх тварин, дотримання ветеринарно-санітарних норм, охорона водоймищ, захист води та харчових продуктів від гризунів тощо.
“Раніше постійно, особливо восени та навесні, проводили суцільну дератизацію. Зараз її не проводять, лише в окремих населених пунктах або ж місцях спалахів зараження. Міська та районна влада має виділяти кошти на дератизацію, а працівники відділення профдезінфекції СЕС проводити  роботи. На жаль, цього немає, – каже епідеміолог. – Цієї весни дератизацію провели у Львові, а також у Золочівському та Яворівському районах”. На весняну дератизацію у  Львові з бюджету виділили 40 тис. 361 грн.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1292 / 1.58MB / SQL:{query_count}