“Пошта” дізнавалася у фахівців, чим відлякувати комарів, та якими небезпечними недугами загрожують їхні укуси
Омріяний відпочинок на природі може бути зіпсований, якщо не врахувати таку дрібницю, як комарі. Проте важко знайти місце, де б від них можна було сховатися – таке враження, наче вони напосілися звести з розуму своїм дзижчанням та укусами.

Екзотична небезпека поряд

Окрім того, що комарі добряче докучають людям, вони ще й переносять різні інфекції та небезпечні захворювання, насамперед малярію та дирофіляріоз.
Попри те, що серед місцевих кровопивців є ті, що називаються малярійними, тобто можуть переносити збудника цієї недуги, у місті цьогоріч не було зафіксовано випадків захворювання, спричиненого ними. “Люди, у яких торік у Львові зафіксували випадки захворювання на малярію, заразилися поза межами України. А ось 2009-го у двох випадках малярію привезли заробітчани з Москви”, – каже “Пошті” ентомолог Львівської міської СЕС Наталія Партин.
Зараз львів’янам дошкуляють лісові та підвальні комарі. Якщо з першими ще якось можна боротися (відповідно одягнутися, застосувати креми, мазі), то з підвальними куди гірше – вони залітають в оселю та дошкуляють незалежно від пори року. “Біда в тому, що дуже часто мешканці виносять непотріб у підвал, – каже ентомолог. – А тому самі створюють умови для розмноження комарів, бліх тощо”.
Жалять комарі і тварин, а вже потім переносять людині всілякі інфекційні і паразитарні хвороби, зокрема й раніше екзотичну для нашої місцевості недугу – дирофіляріоз. Комар, харчуючись кров’ю хворої тварини (переважно собак, кішок), стає носієм личинки, яку згодом “дарує”   людині. Уже з неї виростає ниткоподібний черв’як завдовжки 4 – 17 см. Він може жити в оці, долоні чи навіть у статевих органах.
У Львові захворювання на дирофіляріоз фіксують раз у рік. “У червні 2011-го на дирофіляріоз захворіла одна людина – укус стався неподалік Скнилівського водоймища, – каже Наталія Партин. – У місці укусу утворилася припухлість. Через оперативне втручання виявили гельмінта довжиною 6-8 см”. Лікування дирофіляріозу проводять хірургічним шляхом без будь-яких наслідків для здоров’я людини. Летальних випадків, за словами лікаря, на щастя, не зареєстровано.

Комарі вибирають “гарячих”

Кровопивці роз­піз­нають свою жерт­ву за феромонами – речовинами, які виділяються під час дихання, потовиділення. Тож насамперед страждають ті, у кого різкий запах поту та ті, кому завжди гаряче.
Загалом кожна людина по-різному реагує на укуси комарів. “Кінець серпня – вересень – час активізації комах: ос, бджіл, шершнів, сліпних комарів (у народі бомків). У цей час людям, особливо схильним до алергій, потрібно менше виїжджати на природу або ж мати при собі препарати першої допомоги. Кількість алергічних реакції від укусів комарів у цю пору збільшується у кілька разів”, – каже “Пошті” голов­ний алерголог Львівщини Анізія Банд­рівська.
За її словами, в людини після укусу може проявитися як легка, так і важка алергічна реакція на шкірі. “Кожна з комах має в собі отруту. Після укусу комара системних реакцій, таких як анафілактичний шок, висипка, набряки, приступи астми, не виникає. Переважно це місцеві реакції: свербіж, який з часом минає і не завдає неприємностей, іноді кропив’янка або контактний дерматит, – каже алерголог. – Інколи реакції проявляються у вигляді набряку або охоплюють інші частини тіла”.

Як уберегтися від непроханих гостей?

Звісно, крім спеціальних москітних сіток чи марлі, є інші способи захисту від комарів. Так, вони оминатимуть кімнату, де на підвіконні ростуть герань чи звичайні помідори. Під вікнами власного будинку чи на балконі можна посадити рум’янок, календулу, матіолу, нагідки чи полин. “У ролі репелентів, які відлякуватимуть комарів, можуть виступати насичені різкі олії – анісова, ялівцева, кедрова, камфорова, – каже ентомолог Наталія Пиртин. – Змочіть ватку в олію і поставте її на підвіконня або крапніть невелику кількість на розжарену лампу – комарі до вас не полетять”. У нагоді також можуть стати в’єтнамський бальзам “Зірочка” та засоби “Off!”.
Якщо ж ви на природі, то влаштуйте димову завісу за допомогою спеціальної спіралі. Вона починає діяти одразу після підпалу. Також заздалегідь подбайте і про додатковий індивідуальний захист – креми, лосьйони, мазі, гелі, аерозолі. Їх наносять на відкриті ділянки шкіри, а сподіватися на їх ефективність можна протягом 2-5 годин. І ще – вибирати креми чи мазі алерголог радить відповідно до вікової категорії. “Якщо ж дитина знає, що в неї може проявитися алергічна реакція, то місце укусу слід протерти розчином соди або холодною водою та прийняти протиалергічний засіб”, – додає Анізія Бандрівська.