Активність українських університетів у інтернет-просторі наразі залишає бажати кращого. Нещодавно оприлюднено ре­зультати дослідження We­bometrics Ranking of World’s Universities, завданням якого є порівняння університетів світу за показником їх присутності в інтернеті. Українські виші помітно відрізняються від своїх колег: хоч до переліку внесено понад 140 університетів, перший українець з’являється лише на 1443 позиції.

Рейтинг формується не стільки на основі дизайну веб-сторінок вишів чи кількості їх відвідувачів, скільки чисельністю електронних публікацій (зокрема, академічних матеріалів), рівнем активності у мережевому просторі професорів та дослідників навчальних закладів, повідомляє портал Освіта.ua. Усе це й створює картину привабливості того чи іншого навчального закладу для користувачів мережі. У підсумку з’ясовуємо, що важливими є міра включеності та представленості сучасними технологіями.

Десятка українських аль­ма-матер у загальносвітовому рейтингу виглядає так: Львівський національний університет ім. І.Франка (1443 місце), Київський національний університет ім. Т. Шевченка (1576), НУ “Києво-Могилянська академія” (1608), Донецький національний технічний університет (1634), Харківський національний університет ім. Каразіна (1745), Одеський національний університет ім. І.Мечникова (1964), Сумський державний університет (2133), Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” (2145), НУ “Львівська політехніка” (2258); Харківська національна академія міського господарства (2527).

Якщо ж порівнювати уні­верситети лише в межах Східної Європи, то побачимо, що до сотні “найбільш представлених” увійшла трійка українських вишів: 88 позиція – Львівський національний університет ім. І. Франка; 98 – Київський національний університет ім. Т. Шевченка;  99 – НУ “Києво-Могилянська академія”.

Відзначимо, що найбільше представництво у топ-100 університетів Східної Європи мають Польща (22), Росія (21) та Чехія (14). “Відставання” українських вишів пояснюють серед інших чинників невключеністю в англомовний мережевий простір. Подолання цієї проблеми піде на користь іміджу України у світовому науковому товаристві.