Якщо результати обговорення пенсійної реформи не будуть враховані, можемо очікувати на ще один проект змін пенсійної сфери

У партії влади знайшли ще одну підставу для проведення пенсійної реформи. На думку народного депутата Івана Попеску, те, що сьогодні відбувається в Єгипті та Тунісі, “може повторитися в будь-якій країні, яка не приділяє увагу здійсненню реформ”. “Така ситуація може бути в довгостроковій або короткостроковій перспективі будь-якої країни, яка протягом багатьох років не приділяє належної уваги реформуванню свого суспільства, реформуванн. політичної системи, соціальних програм – наприклад, тієї ж самої пенсійної системи”, – цитує політика сайт “Партії регіонів”. Із цим важко посперечатися, як і з тим, що й методи, якими відбувається реформування, теж можуть підштовхнути людей до вияву своєї позиції за межами квартири. Що, зрештою, й показав “податковий майдан”, черговий виток якого, до слова, припав на початок лютого – підприємці оголосили про безстрокові акції протесту, що відбуватимуться у кількох містах.
Що ж стосується саме пенсійної реформи, яка от-от має обговорюватися на парламентських слухання у Верховній Раді, то сьогодні щодо неї немає єдності не лише у суспільстві. Проводити її необхідно – із цим погоджується чимало експертів, однак якими методами – тут думки  різні. І, як часто буває у таких випадках, наслідком стала поява альтернативного шляху реформування.

Як повідомила прес-служба Національного форуму профспілок України, у п’ятницю в Києві відбулося перше засідання робочої групи з альтернативної пенсійної реформи. І як зазначається, “альтернативна пенсійна реформа матиме принципово іншу філософію, ніж ту, що пропонує уряд. Адже основна і єдина ідея влади – це насамперед скоротити бюджетні видатки. Ми ж пропонуємо боротьбу з причинами, а не наслідками сьогоднішнього безладу в пенсійному забезпеченні. У нашому законопроекті будуть чіткі механізми, спрямовані на підвищення заробітної платні, створення нових робочих місць та легалізації зарплат. Усе це працюватиме на наповнення пенсійних фондів, а не на їх скорочення, як це пропонує влада”, – зазначив голова НФПУ Мирослав Якібчук. Окрім самого форуму, до роботи над альтернативним проектом залучені спілка жінок України “За майбутнє дітей”, Рада організації ветеранів України, Національна конфедерація профспілок України, Незалежна профспілка військовослужбовців України, Комітет із захисту прав військовослужбовців та працівників МВС та СБ України, а також профспілкові об’єднання підприємців та ветеранські організації силових структур.

Раніше за ініціативою НФПУ відбувалися громадські обговорення пенсійної реформи, запропонованої урядом. За їх результатами ухвалено резолюцію, в якій і містяться вимоги до Кабміну щодо зміни деяких пунктів законопроекту. Зокрема, йдеться про вилучення усіх норм, в яких йдеться про підвищення пенсійного віку. Натомість закликають взятися до розробки та впровадження програм щодо підвищення тривалості життя людини, збільшення зарплати…

За два дні до засідання НФПУ парламентський Комітет з питань соціальної політики та праці вирішив звернутися до ВР та Президента з проханням відхилити проект пенсійної реформи. До слова, у комітеті із 13 депутатів семеро – представники Партії регіонів. Депутати-члени комітету пояснюють, що уряд не врахував спільних напрацювань, а той комплекс заходів, що сьогодні запропоновані для реформування солідарної системи пенсійного забезпечення, не вирішить проблем. “Без створення належних передумов неможливо побудувати ефективну і справедливу пенсійну систему, забезпечити ефективний захист права людини на пенсійне забезпечення. При цьому досягнутий рівень пенсійного забезпечення не повинен бути зменшений. У той же час, у законодавстві має бути закріплений ефективний механізм реалізації цих гарантій і відповідальність за їх недотримання”, – йдеться у повідомленні депутатів, яке наводить Федерація профспілок України. До речі, цю федерацію, як і парламентський комітет, очолює регіонал Василь Хара.

Ситуація дуже нагадує розробку та “обговорення” Податкового кодексу: наприкінці літа 2010-го справа дійшла до кількох альтернативних проектів. Тобто, сьогоднішній розкол у лавах регіоналів може бути одним із засобів збереження свого політичного становища, що буде зовсім не зайвим, якщо реформа виявиться дуже не популярною, і глава держави знову шукатиме механізму “покарання без кари”. Висловлення незгоди у межах самозбереження – це одне із пояснень, та при цьому не відкидаймо й можливості появи іншого проекту реформи.