Не наш геноцид

“Голодомор – це спільна трагедія всіх народів СРСР”. І без цих слів можна було зрозуміти позицію нової влади щодо трагедії. Після інавгурації із сайта Президента зникли інформаційні вкладки про Голодомор. “Ми думатимемо, як нагодувати людей”, – пояснювали в адміністрації. Згодом розділ таки повернули, однак більше запам’ятався виступ Президента на квітневій сесії ПАРЄ. Оскільки заперечення Голодомору як геноциду порушує статті відповідного закону, то норми документа вирішили підкоригувати й узгодити відповідно до позиції глави держави. Наразі подібні спроби зупинено, але позиція нинішньої влади залишається незмінною.

Утиснена мова: яка і ким?

Ще у березні Янукович пообіцяв, що єдиною державною мовою в Україні буде українська. Тоді він не уточнив, що до неї прирівняють регіональні мови. Восени до парламенту внесли законопроект про мови в Україні, яким мали змінити статус російської. Крок став очікуваним продовженням низки ініціатив: дозвіл ведення судочинства російською, скасування обов’язковості українського кінодубляжу, запровадження російської мови як регіональної у Криму та Запоріжжі, скасування у Міносвіти підрозділу, що відповідав за освіту рідною мовою. Наразі мовне питанням перейшло у латентну фазу.

Запобіжне придушення мислення

Серед відомств, які найбільше відзначилися цього року,  одне з перших місць, без сумніву, займає СБУ. Затримка керівника київського представництва Фонду Аденаура Ніко Ланґе у столичному аеропорту; превентивні розмови із закордонними журналістами та допити блогера –лише початкові кроки посилення “втягнутості” СБУ в гуманітарну політику. Згодом коло підозрюваних розширили й на науковців. Спершу СБУ навідалась у Фонд “Відродження”; після цього працівники Служби безпеки викликали на допит історика Руслана Забілого, якому інкримінували підготовку до розголосу державної таємниці.

Від освіти до політики

Рік запам’ятається і протестами студентів, що неминуче наводять на паралелі із революцією на граніті. Від вимог скасувати постанову щодо запровадження платних послуг у вишах до ультиматуму відставки Табачника – кілька кроків. Чи такий дорогий “регіоналам” нинішній міністр освіти, чи з інших причин, але студентські демонстрації змусили Януковича обирати. Президент став на бік протестувальників, назвавши неприпустимим введення нових платних послуг. Згодом уряд скасував частину платних послуг, однак “відігрався” на школах та дитсадках:
21 жовтня Міносвіти зобов’язало їх затвердити перелік платних послуг.

Повернення імен

Процес відновлення радянської ідентичності розпочався разом із підготовкою найбільш масштабного “святкування” – за кілька днів до старту відзначення перемоги у Другій світовій війні в Луганську з’явилися плакати зі зображенням Сталіна. 5 травня в Запоріжжі, біля будівлі місцевого обкому КПУ, під гімн СРСР Сталінові відкрили пам’ятник. Останній крок у поверненні до знайомих форм соцреалізму – відкриття у Дніпропетровську пам’ятника комсомолу: двометрові хлопчина в будьонівці та дівчина в червоній хустині, які саджають дерево. Ініціативу підтримало вище регіональне керівництво.

Крайня хата з великими амбіціями

Цьогоріч Україну проголосили позаблоковою державою. Влітку Президент ініціював оновлення Закону “Про засади внутрішньої та зовнішньої політики”. У документі вперше прописано позаблоковий статус України. Згодом глава держави неодноразово висловлював готовність стати посередником у переговорах щодо врегулювання близькосхідного та придністровського конфліктів. Примітно однак, що в липні парламентарі закликали світове співтовариство у зв’язку з відмовою свого часу від ядерного арсеналу зміцнити гарантії України. Тож тепер ми сильна країна, яка потребує гарантій своєї безпеки.

Арбітражний вирок та повернення Фірташа

12,1 мільярда кубометрів газу, що у фінансовому еквіваленті приблизно дорівнюють 24-34 млрд грн – стільки НАК “Нафтогаз України” має віддати компанії “РосУкрЕнерго”. У червні стокгольмський арбітраж зобов’язав повернути компанії Фірташа розмитнений у лютому 2009 газ. Через кілька днів після цього “за фактом нанесення державі Україна збитків” порушено кримінальну справу. Рішення стокгольмського трибуналу підтвердили національні суди, зокрема й Верховний Суд України. Яким чином повертатимуть газ, ще не вирішили, однак власник РУЕ поступово повертається у вітчизняну політичну круговерть.

Податковий Майдан

Майдан, який українські підприємці організували як протест проти прийняття кабального Податкового кодексу,  не зміг повторити долю Майдану 2004 року. За оцінками організаторів цьогорічного Майдану, у столиці вдалося зібрати щонайбільше від 20 до 30 тисяч людей. Задекларований як аполітичне дійство податковий Майдан вже у перший день зробив крен у бік політизації. Після тижня протестів Президент Віктор Янукович наклав вето на ті статті кодексу, які викликали найбільше роздратування підприємців, парламент вніс зміни, і кодекс таки набув чинності. Президент у цій історії виявився героєм-рятівником, а уряд і депутати – ворогами українського бізнесу. Ну що ж, ворога подолано. Все склалося, як у казці.