До кінця року заплановано провести ще дві зустрічі президентів України та Росії

Візити керманича України  до Європи рідко стають настільки ж поворотними, як поїздки до сусідської столиці. Здавалося б, під час останнього саміту Україна – ЄС врешті відбулося зрушення – ми отримали План дій щодо запровадження безвізового режиму, тобто перелік із 60 пунктів, виконання якого стане поворотним для відносин із Євросоюзом. Однак цей довгоочікуваний “прорив” маліє, порівняно з підсумками російсько-української співпраці: більшість зустрічей із президентом РФ багата не лише на низку неоднозначних заяв, а й на стоси укладених документів.

У п’ятницю відбулася уже десята в цьому році зустріч Януковича та Мєдвєдєва (не враховуючи тих, що були у рамках міжнародних самітів). За словами президента Мєдвєдєва, така “безпрецедентна активність зустрічей” грає на компенсацію останніх років. “Така динаміка й зумовила змістовний прорив у відносинах, їх повернення на рівень істинно стратегічного партнерства”, – заявив глава РФ на відкритті IV засідання російсько-української міждержавної комісії. Янукович, своєю чергою, переконаний, що рівень діалогу, розпочатий цього року, повинен лише ще більше інтенсифікуватися. Цікаво, що тієї ж п’ятниці, коли відбувалась президентська зустріч, Надзвичайний та Повноважний посол України в РФ Володимир Єльченко повідомив, що до кінця року заплановано провести ще дві…

Особливістю зустрічей Януковича із російським колегою є те, що усі заявлені документи підписують (згадаймо слова Льовочкіна щодо укладання Угоди про асоціацію під час останнього, 14 саміту, Україна – ЄС), а іноді здійснюється навіть більше, аніж очікується напередодні. Цього разу за підсумками візиту української делегації до РФ уклали сім документів, серед яких Меморандум щодо взаєморозуміння між Мінтрансом РФ, Мінтрансзв’язку України та державним “Внєшторгбанком” щодо організації побудови керченського моста; Угода між Міністерством сільського господарства РФ та Мінагрополітики України про співпрацю у сфері випробовування і охорони прав на сорти рослин; документ про зміни міжурядової Угоди щодо співпраці у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях; План взаємодії між МЗС РФ та закордонним відомством України на 2011 рік…

Варто, однак, розглянути ті заяви, що можуть пролити світло на подальші наміри керівників двох країн. Перший момент – це бажання “синхронізувати розвиток економік”: “Ми домовилися, що й надалі йтимемо  шляхом зближення наших економік. Таким чином ми створюємо умови для їх синхронізації”, – повідомив під час засідання міждержавної угоди Віктор Янукович.

Виникає, звісно, низка запитань, адже синхронізація у цьому випадку передбачає узалежнення, причому – не взаємне. Сьогодні під час кожної міждержавної зустрічі піднімається питання зменшення ціни на енергоносії, зокрема на газ. І як тут розуміти заяви про “синхронізацію”, не зовсім відомо. Щодо ціни на газ, то очевидних результатів її можливої зміни, за підсумками зустрічі, немає. Сторони заявили про готовність продовжувати обговорення цієї проблеми (щоправда, “проблеми” – лише для однієї сторони, для іншої – укладені минулоріч договори є непоганим понаднормовим заробітком). Попри це, Мєдвєдєв повідомив, що в Росії розуміють вплив газового питання на економічний добробут України та енергобезпеку Європи. “Саме тому ми готові розглядати газові питання в дружньому ключі. Враховуючи два чинники: у нас хороші стосунки з президентом України, а другий чинник – Україна є нашою дружньою державою”, – заявив президент Росії, продовживши, що “сторони зобов’язані знайти вирішення цієї проблеми”.

Другий цікавий момент стосується побажання президента РФ щодо спільного розуміння історичних подій: “Ми хотіли б рухатися за всіма напрямками, зокрема, і за проектами, пов’язаними із спільною оцінкою історичних подій”, – сказав Дмитро Анатолійович, вочевидь натякаючи на розробку спільного підручника з історії для шкільних учителів. Цікаво, що наприкінці жовтня, коли й відбулося підписання угоди про спільну підготовку підручника, міністр освіти РФ Андрій Фурсенко заявив, що “потрібно не просто перезавантажити підручники, а змінити їх”.

Зрозуміло, реперними точками, відправними пунктами такого посібника мають стати ті самі спільні оцінки, яких прагне президент Мєдвєдєв. До того ж зрозуміло, яких саме подій вони стосуватимуться: російська делегація під час квітневого засідання ПАРЄ дала зрозуміти, що зробить усе можливе, аби Голодомор 1932 – 1933 років не кваліфікували геноцидом. Подібне неприйняття російської сторони викликають і питання національно-визвольних змагань українців.

Ще одну цікаву оцінку сусідський президент дав позаблоковому статусу України та можливим інтеграційним намірам нашої держави. “Безумовно, відносини між нашими країнами залежать від того, в яких альянсах ми беремо участь. У нас завжди була проста позиція щодо участі України в Північноатлантичному альянсі: ми вважаємо, що це зруйнує простір безпеки в Європі”. Сам же позаблоковий статус, на думку президента РФ, відповідає сучасним реаліям та довгостроковим інтересам України та Росії.

Поза цим, сам Янукович не виключає можливості вступу України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану: “Мені ставлять питання, чи може Україна вступити в Митний союз Росії, Білорусі й Казахстану? Це можливо, але у нас є процедури, які ми повинні пройти в Україні. Наприклад, зміни Конституції, які можливі, і їх можна вирішити як в парламенті, так і на всеукраїнському референдумі”. Раніше сам президент так чітко не висловлювався щодо Митного союзу, єдиним запереченням була заява голови комітету економічних реформ Ірини Акімової. Однак очевидно, що інтеграція до цієї структури покладе край наближенню до ЄС, що чудово розуміють і в Києві, і в Москві.

До кінця року відбудуться ще дві зустрічі – тоді й побачимо справжні масштаби президентських ініціатив. Що ж до змін Основного Закону, то наразі вони минули перший етап – голосування більшістю за уніфікацію термінів повноважень. У лютому спостерігатимемо продовження ретушування Конституції, тоді й спостерігатимемо, чи має реальне підґрунтя остання заява Януковича.