Мешканці постраждалих від стихії регіонів Західної України скаржаться на те, що грошей, які уряд виділяє в якості компенсації завданих збитків, занадто мало. Та зараз уже очевидно, що багато чому могло запобігти розумне втручання людини у природу.

Куди подіти 50 тисяч?

Компенсації почали видавати з 3 серпня. Планується, що ті, хто повністю залишився без притулку, отримають по 50 тис. гривень, проте поки їм видають на руки тільки по 5 тисяч. Тим, чиє житло вимагає ремонту, замість 15 тис., видають по 2,5 тис., і замість 5 тис. - одну дають тим, хто постраждав з мі­ні­мальними втратами від сти­хії. Проте, за підрахунками самих постраждалих, сума в
50 тис. гривень компенсує лише п'яту частину їхніх збитків, повідомляє Newsru.ua. За ці гроші  можна лише у кращому випадку залити фундамент і звести стіни будинку.

Експерти також вважають, що суми компенсацій вистачить тільки на "швидку допомогу" постраждалим від повені. Доктор економічних наук, професор Володимир Черняк каже, що слід розробити й фі­нансувати серйозну програму безпеки постраждалих регіонів, у яку слід включити будів­ництво великих об'єктів (мос­тів, гребель, дамб тощо). Крім того, необхідно провести заходи щодо протидії незаконній вирубці лісів. Інакше трагедія може повторитися".

Спілкуючись із жителями сіл у постраждалих областях, Президент Віктор Ющенко пообіцяв, що за 4 місяці їхні помешкання будуть відновлені, при цьому він зауважив, що для реалізації цих планів уже розроблено відповідний генеральний план та виділені необхідні кошти. Однак, за його словами, зараз, коли вирішується питання про виділення громадянам компенсаційних коштів, виявляється, що близько половини пошкоджених, зруйнованих житлових будинків свого часу будувалися без будь-яких дозволів та погоджень із органами місцевої влади, БТІ зокрема, відтак, офі­ційно їх не існує.

Кому повінь, а кому спосіб заробити

Загалом до списків громадян, що постраждали внаслідок стихійного лиха в шести областях України, включено близько 25 тисяч сімей. Перший заступник міністра праці й соціальної по­літики України Павло Розенко зазначає, що у деяких особливо віддалених районах, де порушені транспортні комунікації і зв'язок, ці списки продовжують формувати.

Також він повідомив, що в рамках першого траншу на ви­плату допомоги постраждалим вже перераховано 38 млн грн.

В той же час перший віце-прем'єр-міністр України, голова Центрального штабу з питань ліквідації наслідків сти­хійного лиха в західних областях Олександр Турчинов припускає, що на хвилі всеукраїнської мобілізації ресурсів можуть нагріти руки нечесні громадяни. Він попередив міс­цеві органи влади про відповідальність за достовірність ре­єстрів людей, що постраждали від повені, й закликав закінчити їх складання. 

Перший віце-прем'єр закликав правоохоронні органи контролювати цільове використання виділених із держбюджету коштів у регіонах, постраждалих від стихії. За його словами, кожен підпис керівника під статистикою підтоплювань - "це відповідальність кожного перед державою, перед людьми і собою".

Біда одна не ходить

Окрім руйнувань, стихія несе за собою і екологічні небезпеки. Зокрема, одна із них виникла у Калуші Івано-Франківської області. Там в результаті розробки родовищ калійних солей утворились великооб‘ємні підземні виробки під густозаселеними територіями, що в будь-який момент може призвести до осідання поверхні, зсувів, забрудення земель та води і виникнення техногенної катастрофи.

Про це йдеться у зверненні Івано-Франківської обласної ради до уряду із проханням передбачити кошти на заходи з недопущення екологічної катастрофи в місті Калуш у проекті змін до державного бюджету на 2008 рік.

На території шахтних полів відпрацьованих рудників розташовано близько 100 промислових об'єктів та 1145 житлових будинків у межах міста Калуша та мікрорайону Хотінь, сіл Кропивник і Сівка-Калуська, в яких проживає понад 5 тис. осіб. На думку депутатів, проблему такого масштабу неможливо вирішити фі­нан­суванням з місцевих бюджетів, передає УНІАН.

Зі схожими проблемами зіткнулося Солотвино, що на Закарпатті. Під цим містечком теж чимало соляних копалень, які при підтопленні загрожують карстовими провалами.

На Львівщині теж є гірничо-хімічні підприємства, проте тут, на щастя, стихія не завдала екологічно-небезпечної шкоди.

Власне, за розумнішого поводження із природою, наслідки стихії могли б бути не такими жахливими. У містечку Вижниця Чернівецької області Президент заявив, що багато із того, що сталося під час повені, зокрема і в цьому міс­течку, можна було б уникнути, якби ставлення до природи було раціональним і продуманим. "Ми сьогодні повинні говорити про інше ставлення до лісового фонду", - сказав Президент. "Кожну ніч попід хатами тут вивозили по машині лісу, і дуже часто ці машини супроводжувала міліція", - повідомив він.

Від епідемій врятують сміттєзвалища

Ще одна проблема регіонів, що постраждали від стихії, - відсутність сміттєзвалищ і, як наслідок, - загроза епідемій. Про це говорив Віктор Ющенко в Чернівцях на нараді в Головному управлінні Міністерства з надзвичайних ситуацій. "Необхідно розробити окрему програму-проект з функціонування типового сміттєзвалища в кожному населеному пункті", - сказав він, звертаючись до голів держадміністрацій, повідомляє "Інтерфакс".

При цьому, оцінюючи ситуацію, що склалася в постраждалих областях, Ющенко відзначив, що через відсутність звалищ вони знаходяться на межі епідемії.

В свою чергу, Міністр охорони здоров'я Василь Князевич кілька днів тому заявив, що наразі епідеміологічна ситуація в постраждалих районах поки не викликає побоювань, але медичний контроль з цього приводу триватиме до вересня, оскільки всі інфекції мають певний інкубаційний період.