Наступного тижня Верховна Рада розпочне розгляд найодіознішого і найскандальнішого законодавчого проекту – Податкового кодексу

Тривала епопея із новим Податковим кодексом, схоже, вийшла на фінішну пряму: 21 вересня Кабмін передав перероблений проект ПК у ВР, а вже наприкінці минулого тижня остаточна урядова версія з’явилася на сайті Ради. Тож кожен охочий може ознайомитися із тим, що розглядатимуть депутати.

Голова ВР прогнозує, що парламентарі ухвалять кодекс до середини листопада, а на початку грудня  затвердять збудований на його основі держбюджет-2011. Дехто з депутатської більшості взагалі припускає, що це відбудеться вже на початку жовтня та в листопаді, відповідно. Схоже, на це сподівається і прем’єр-міністр. Він, щоправда, для зайвої перестороги, доручив підлеглим супроводжувати та роз’яснювати проект безпосередньо в парламенті – у комітетах та фракціях.

Інтриги

Утім, попри оптимізм влади, інтрига навколо ухвалення ПК триває. Родзинка полягає в тому, що фактично депутати мають розглянути два варіанти кодексу. Крім урядового проекту, до порядку денного включено проекти Миколи Катеринчука та Сергія Терьохіна. Перший заступник спікера Адам Мартинюк навіть доручив парламентському комітету з питань податкової та митної політики підготувати пропозиції до розгляду цих документів у першому читанні на наступному пленарному тижні. Хоча, як нам видається, радіти цьому, як і сподіватися на об’єктивний розгляд альтернативного варіанта ПК, особливих підстав немає. Попри видимість демократичності процедури.

Бо минулого тижня ВР відкликала бютівця Сергія Терьохіна із посади голови комітету з питань податкової та митної політики (членом комітету він, щоправда, залишився). “Регіонали” пояснюють це саботажем Терьохіна та його соратників, які унеможливлюють повний збір комітету та його засідання. А опозиція наголошує, що зроблено це для того, аби “просунути” через комітет урядовий варіант кодексу. Адже новим головою призначено “регіонала” Віталія Хомутинника.

Те, що парламентська “більшість” хоче розглядати тільки урядовий варіант, свідчить і те, що депутати відхилили законопроект про запровадження податкових канікул для малого бізнесу, внесений Наталією Королевською. А ним було передбачене звільнення фізичних осіб, що займаються господарською діяльністю, від оподаткування до 31 грудня 2015 року. Зокрема, від сплати ПДВ, податку із доходів фізичних осіб, фіксованого податку, ринкового збору тощо. Все це, на думку авторки, стимулювало б самозайнятість громадян, а також сприяло забезпеченню роботою тих, хто втратив її через кризу.

Дещо схоже про податкові канікули у червні говорив і міністр фінансів Федір Ярошенко. Мовляв, преференції нададуть чи не усім верствам населення. Дрібні підприємці та ті, хто розпочинає свою справу, зможуть користуватися спрощеною системою оподаткування. Середній та великий бізнес, своєю чергою, через зменшення ставок основних загальнодержавних податків, теж відчує зменшення фіскального тиску. Адже для нього ставку податку на прибуток протягом найближчих п’яти років зменшать до 16%. Відповідно, зменшується й ставка ПДВ.

Але це для великого бізнесу. З малим підприємництвом ситуація дещо інша.

Ніхто не постраждає?

Віце-прем’єр Борис Колесников переконаний, що новий Податковий кодекс не погіршить життя українців, зокрема дрібних підприємців. Бо залишається єдиний податок для тих, у кого річний обіг не перевищує 300 тис. грн. Зберегли положення про нульову (протягом п’яти років) ставку оподаткування для малого бізнесу. Ба більше, збільшена з 1 до 3 млн річного обігу "стеля" оподаткування. Ставка ЄП на доходи фізосіб за середньої зарплати теж залишається незмінною – на рівні 15%.

Менше відомо про зміни, внесені у підсумковий варіант урядового кодексу, особливо ті, що стосуються пересічних громадян. Прикладом, з нього зникла норма про скасування транспортного збору і заміну його додатковим акцизним збором на бензин. Себто, все повернулося до старих норм і транспортний збір залишається.

Набула зміни і норма про 5-відсотковий податок на прибуток із депозитів у випадку перевищення загальної річної суми відсотків 20 мінімальних заробітних плат, тобто загальної суми депозитів понад 150 тис. грн, а не 200 тис., як планували раніше.

Але найголовніше – уряд придумав альтернативну заміну спрощеній системі оподаткування. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко заявив, що запроваджуватимуть нову категорію підприємств – малі підприємства з обсягами реалізації до 3 млн грн, які стануть альтернативою для юридичних осіб, що працюють на спрощеній системі оподаткування.

Зважмо, що зведений варіант проекту ПК значно обмежує права платників єдиного податку, яких у нас 1,5 млн. Зокрема, ЄП, як ми вже говорили, платитимуть фізособи з оборотом до 300 тис. грн на рік (раніше було 500 тис). Чисельність працівників при цьому не повинна перевищувати двох осіб. Тож варто очікувати зменшення кількості тих, хто працював за такою формою оподаткування і, відповідно, зменшення робочих місць.

Крім цього, ЄП скасують для підприємців, що займаються нерухомістю, рекламою, торгівлею секонд-хендом, фінансовою діяльністю, бухгалтерським обліком, аудитом, правом і консалтингом тощо.

При цьому максимальні ставки податку для підприємців, що здійснюють діяльність у населених пунктах, де проживають понад 150 тис. жителів, зростуть від 200 до 600 грн на місяць. Ті, хто займається інформатизацією, платитимуть 1200 грн на місяць, а для діяльності не за місцем реєстрації або по всій Україні доведеться сплачувати 1500 грн на місяць для всіх видів діяльності. Окрім цього, підприємці-платники ЄП не зможуть здавати в оренду свої робочі місця, а також отримувати більш ніж половину доходу за 3, 6, 9, 12 місяців від одного замовника.

Спрощена система оподаткування не стосуватиметься фізичних осіб-підприємців, що займаються організацією азартних ігор, виробництвом та роздрібним продажем підакцизних товарів (окрім роздрібного продажу пива та столових вин),  виробництвом та продажем паливно-мастильних матеріалів, фінансовими операціями та операціями з нерухомістю, зовнішньоекономічною діяльністю (окрім експорту програмного забезпечення) тощо.

Стосовно найрезонанс­нішої серед дрібних під­приємців-торговців норми про заборону ввезення в Україну second hand, то вона відсутня. Хоча це не означає, що його не заборонять, оскільки ПК регулює податки, а ввезення секонд-хенду – царина Митного кодексу. Та й Микола Азаров наголошує, що жодних преференцій для секонд-хенду не буде. Натомість для стимулювання легкої промисловості пропонують запровадити на 10 років нульову ставку податку на прибуток. Хоча навряд чи українці масово купуватимуть одяг вітчизняного виробництва.

Грецький шлях

Говорити, в якому варіанті остаточно ухвалять Податковий кодекс, звісно, зарано. А уряд уже передбачає можливі тимчасові втрати бюджету після набуття ним чинності. За оцінками Мінфіну, вони становитимуть 7 – 9 млрд грн. Хоча загалом, “податкова реформа неминуче призведе до економічного зростання, може, до підйому добробуту людей на здоровій, надійній основі…” (Микола Азаров).

Дрібні підприємці – таких у нас майже 6 млн – мають з цього приводу великі сумніви. Координаційна рада працівників ринків уже заявила, що їх діяльність опинилася під загрозою. Адже найважливіший пункт – право на фіксований податок – Кабмін залишив поза увагою.

Проте найбільше занепокоєння викликає навіть не посилення фіскального тиску на малий та дрібний бізнес. Надання великої кількості пільг, насамперед для великого бізнесу, може призвести до втрати контролю над бюджетним процесом наступного року та зірвати макроекономічну стабільність в країні. Такої думки, зокрема, дотримується директор економіки та прогнозування НАНУ Валерій Гаєць, про що він заявив на парламентських слуханнях на тему економічних реформ. Якщо таке станеться, доведеться вживати вже зовсім інших, непопулярних заходів, на кшталт тих, що мають нині місце у Греції. Враховуючи неприхований лобізм та прямий тиск на парламент з боку великого бізнесу, можуть бути ухвалені такі речі, наслідки яких навіть важко спрогнозувати. Хоча саме тим нові “господарі життя” не переймалися ніколи.