Адміністрація Президента розробляє новий Кримінально-процесуальний ко­­декс України. У ньому запропоновано чимало цілком нових для України ідей і згадано те, що колись уже намагались впровадити. “Ми побудуємо процес, який дозволить захистити права громадянина і збільшити його можливості в судовому процесі”, – упевнений Андрій Портнов, заступник голови Адміністрації Президента України. Він сподівається, що Президент зможе виступити із відповідною законодавчою ініціативою у парламенті вже за місяць-півтора.

Найбільш масштабним нововведенням стане ліквідація податкової міліції, яка сьогодні наділена певними правами у веденні оперативної та слідчої діяльності. Портнов вважає, що питання про доцільність існування таких органів потребує наразі розгляду. Проте у нього вже є відчуття, що “…незабаром таких органів не буде. А всі розслідування будуть вести тільки СБУ і МВС”. Депутати таку ініціативу мотивують низькою ефективністю праці податкової міліції і вважають, що з її функціями цілком упораються Міністерство внутрішніх справ та Служба безпеки України.

Кодекс дозволить значно збільшити вагу судових органів, зменшити кількість людей, що займатимуться розслідуваннями.

Крім того, документ передбачає, що свідчення, здобуті не у судовому процесі, не братимуть до розгляду в суді. “Ми пропонуємо запровадити справжнє, а не уявне змагання сторін у кримінальному процесі. Це означає, що і сторона потерпілого, і захист отримають рівні права зі стороною обвинувачення, а в адвоката з’являться потужні важелі впливу на процес”, – зауважив Портнов.

“Буде запроваджено суд присяжних для розгляду питань про злочини, за які передбачено довічне ув’язнення”, – розповів він. Багато країн мають присяжних у своїй судовій практиці, але чи потрібно нам перебирати цей досвід? Адже цей інститут – справжній архаїзм і може навіть шкодити правосуддю. Доведення вини особи у вчиненні злочину – дуже складна процедура, а процес визнання чи невизнан­ня провини підсудного передбачає наявність у присяжних спеціальних правових знань. Проте наше чинне законодавство до володіння такими знан­нями зовсім не зобов’язує. Головне – досягнути віку 30-ти років, бути психічно здоровим, дієздатним і не бути депутатом чи адвокатом. Тож очевидно, що, створюючи такий інститут, потрібно ще закласти законодавчу базу, яка б регулювала його діяльність. Тільки так можна буде уникнути неправильних та незаконних вироків.

Зрештою, багато із цих реформаторських ініціатив, як-от ліквідація податкової міліції, були висловлені й раніше. У 2007 році їх пропонувала Ти­мошенко, 2008-го Ющенко наполягав на фінансовій міліції при МВС замість податкової, ще кілька нардепів пропонували розпустити податкову міліцію. Проте все так і залишилось на рівні пропозицій та проектів. Нам залишається лише спостерігати, що вийде цього разу.

Ірина Амплейкіна