УНІАН

Тимчасова домівка

На прикордонній заставі "Малнів" Мостиського прикордонного загону відкрили оновлене приміщення для тимчасового перебування нелегальних мігрантів. Всю будівлю гарненько обладнали відповідно до міжнародних стандартів. Крім кімнат для відпочинку нелегалів, у приміщенні створені комфортабельні кімнати, де затримані можуть поспілкуватися з юристами, а також без проблем зателефонувати додому.

Кошти на ремонт та облаштування - 7,5 мільйона євро - виділила Єврокомісія. Гроші прибули опісля підписання угоди про реадмісію між нашою державою та ЄC. Загалом на виконання угоди, за якою нелегалів, які потрапили до Європи через Україну, повертатимуть до нас, Євросоюз виділив 30 мільйонів євро, левова частка з яких піде на облаштування саме таких закладів. Уже впродовж цього літа подібні з'являться у Журавичах Волинської області та Розсудові Чернігівської області. Днями було відкрито пункт тимчасового утримання в Шацьку Волинської області.

Європейські плани - європейські проблеми

Зазначимо, що угода спрощення візового режиму з країнами ЄС, в обмін на підписання Україною угоди про реадмісію, робить нашу державу чудовим містком переходу нелегальних мігрантів на територію Євросоюзу, а часто і місцем їх остаточної зупинки.

Із українцями, які намагаються перетнути кордон у нелегальний спосіб все зрозуміло: достатньо подивитися в паспорт і відправити на бать­ківщину. Складніше з громадянами третіх країн. Тут діє така схема. Мігрант, наприклад, із В'єтнаму хоче потрапити до Іспанії. Він вирішує це зробити через українську територію. На кордоні Польщі та Німеччини його затримують. І якщо держава, яка є членом ЄС, доводить, що цей нелегал перетинав Україну, його саме сюди і повертають. А от що робити з ним далі  - то вже проблема нашої держави. Насправді ж виходи із цієї ситуації є три, переконані експерти. Перший: це повернення мігранта на батьківщину, другий варіант - це передача його країні, через яку він потрапив на територію України, третій варіант - він залишається в Україні і просить статусу біженця.

Відповідно до звіту Генсека ООН, Україна посідає четверте місце у світі за кількістю міжнародних мігрантів. У середньому щороку українські міліціонери й прикордонники затримують понад 30 тисяч "непрошених гостей". Про те, скільком усе-таки вдається безперешкодно перетнути кордони, статистика не знає.

Основна мета нелегала із країни, що розвивається, - потрапити до Європейського Союзу, а наша держава для більшості з них є всього-на-всього транзитною країною. Проте для деяких нелегалів, намагання яких попасти в країни ЄС виявилися безрезультатними, Україна стає остаточною зупинкою.

Більшість нелегалів потрапляє в Україну через східні прозорі кордони. Це традиційно - адже в часи СРСР між Україною, Росією та Білорусією взагалі ніяких кордонів не було, прикордонна інфраструктура в цих регіонах і досі формується. Цими незамкненими дверима й користуються нелегали. У чому їм, до речі, значно сприяють місцеві жителі. За даними МВС, саме вони часто потрапляють під вплив злочинних угруповань і стають провідниками нелегальних мігрантів. Пов'язано це передовсім із тим, що в прикордонних регіонах досить високий рівень безробіття, і знайти тут роботу дуже складно.

Серед інших небезпек, які можуть принести з собою нелегальні мігранти, називають хвороби, ріст етнічної злочинності та соціального напруження та активізацію торгівлі людьми.

Угода про реадмісію - формальність?

Чи ж насправді через підписання угоди про реадмісію наша держава стане домівкою для нелегальних мігрантів? З цим питанням "Пошта" звернулася до Володимира Яворського, виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини.

"Насправді, не варто так песимістично розцінювати факт підписання між нашою державою та ЄС угоди про реадмісію. Реадмісія нелегалів з третіх держав не є автоматичною. Це цілий процес діалогу з ЄС. І в разі, якщо доказова база є недостатньою, ніхто нам, українській стороні, цього нелегала не повертатиме. Тому загроза масового повернення нелегалів до нас із Європи, на мій погляд, перебільшена. Ми в жодному разі не станемо країною-накопичувачем. Згадана угода була раніше підписана і з іншими країнами, які не були на той час членами ЄС. І "буму" нелегалів не траплялося. Ба більше, наша держава має окремі домовленості з певними сусідніми країнами, для прикладу, з Росією або ж Білоруссю, за якими без проблем депортує затриманих нелегалів без будь-яких причин та затримок на батьківщину. Тому не варто очікувати якогось надзвичайного напливу нелегальних мігрантів після підписання угоди про реадмісію, адже де-факто  вона діє вже давно, а сам факт де-юре її підписання за великим рахунком нічого не змінює".