Міністри закордонних справ країн-членів Європейського Союзу на спільному засіданні 22 липня не змогли дійти єдиної думки щодо подальшого розширення ЄС за рахунок зміцнення зв'яз­ків з Україною для її подальшої інтеграції. Зокрема, Швеція і Польща підтримали пропозицію президента Фран­ції Ніколя Саркозі розглядати договір про зміцнення зв'язків з Україною як "договір про співпрацю", тобто як документ, що дозволяє ЄС розглядати її як потенційного кандидата на вступ до блоку. Натомість, Нідерланди і Бельгія висловилися категорично проти такого кроку, інформує УНІАН.

Як зазначила комісар ЄС із внутрішніх зв'язків Беніта Ферреро-Вальднер, Україні потрібно більше стабільності й активніше проводити усі необхідні реформи, щоб претендувати на членство в ЄС. Планується, що 9 вересня на саміті "Україна - ЄС" у Фран­ції відбудеться підписання нової угоди між нашою державою і Євросоюзом. Мі­ністри на своєму засіданні у Брюсселі вирішили, що нова посилена угода між Україною та Євросоюзом матиме назву "Угода про асоціацію". У вівторок глава українського МЗС Володомир Огризко на прес-конференції заявив, що це перший, але важливий крок України на шляху до Євросоюзу. За словами Володимира Огризка, уже домовлено, що на саміті у Франції будуть розпочаті переговори про безвізовий режим для українських громадян.

Як повідомляє  "Німецька хвиля", щодо тексту майбутньої "Угоди про асоціацію"  залишається чимало розбіжностей. Водночас, дипломати заявляють, що прагнуть наповнити документ практичним змістом. За словами міністра закордонних справ Люксембургу Жана Ассельборна, ЄС хотів би значно поглибити економічні відносини, а також співпрацю щодо енергетичної безпеки. З приводу приєднання України до Євросоюзу більшість держав ЄС не хотіли б надавати Україні європейську перспективу. За приєднання Києва до ЄС виступили балтійські країни, а також Польща. Але Люксембург, Бельгія, Ні­дерланди та Іспанія виступили різко проти. Не в захваті від такої ідеї і Німеччина, але Берлін надав перевагу менш категоричній позиції. У підсумковому документі засідання зазначено, що міністри не хочуть нині передбачати майбутню форму відносин Києва та Брюсселя.