Володимир Безкоровайний, віце-адмірал, командувач ВМС України (1993 -1996 рр.), про незнану історію і незаконні російські кораблі в Севастополі

6 липня в Україні відзначили чергову річницю створення вітчизняних Військово-морських сил. Поза тим, що ми, за усіма ознаками, мали б бути могутньою морською державою, мусимо миритися з присутністю на своїх теренах чужої армади, яка останнім часом стала одним із предметів вічних суперечок Києва та Москви. Володимир Безкоровайний, який був першим очільником ВМС незалежної України, дуже песимістично оцінює перспективу виходу російського ЧФ із Севастопольської бухти.

- Україна ніколи не позбудеться Чорноморського флоту Росії? Сусіди намагаються посилити свою присутність...

- Я такого ніколи не казав, що Україна не позбудеться ЧФ. Сьогодні є можливість де-юре і де-факто позбутися іноземної бази на території України. Пакетні угоди, які були підписані, стосувалися лише розподілу між Росією та Україною радянського Чорноморського флоту. Наголошую - вони стосувалися продукту розподілу ЧФ. Жодні інші сили не роз­глядалися у цьому контексті. Тому угоди, які Державна дума намагається пов'язати у пакет, а саме: Велика угода про дружбу та пакетні угоди щодо ЧФ - не виходили за рамки цих сил. Не існує угод, які би передбачали розташування у Севастополі інших кораблів. Переговори про додаткові сили не ведуться.

- Це не завадило Росії модернізувати свої повітряні сили. У 2000 році до Севастополя прилетіли СУ-24...Достатньо було лише телефонних переговорів президентів двох країн.

- Незаконно на території України є два кораблі - ракетні катери на повітряних подушках, один тральщик, один катер, який стоїть у Феодосії, збудований Росією для В'єтнаму, і 24 літаки СУ-24. Вони заведені в Україну неконституційним рішенням президента Леоніда Даниловича Кучми. У будь-який момент український парламент, уряд можуть поставити питання про їх виведення.

- Кажуть, у 1999-му президент Кучма сам привозив до парламенту для ратифікації домовленості з розподілу і перебування флоту. Що насправді тоді відбулося?

- Ділили дуже цікаво. Про те, що Кучма віз до Верховної Ради документи, мені розповідали, але я особисто не бачив. Але події початку 90-х відбувалися у мене на очах. ЧФ належав Україні. Треба лише було перебрати командування ним. Леонід Макарович Кравчук, тодішній Верховний головнокомандувач, мав прибути на ЧФ, зібрати військову раду, оголосити офіцерів посадовцями, вручити повноваження і почати керувати флотом. Він цього не зробив. До того ж, коли Ігор Касатонов (адмірал, командувач ЧФ СРСР. - "Пошта") прибув до Києва, Кравчук відмовився його прийняти. Касатонов полетів до Москви, там його прийняли відразу.

Від флоту ми відмовилися самі. Це по-перше. По-друге, у нас нагромадилися борги за газ і нафту. Ми за пальне тоді не платили. Куди ділися гроші - не мені судити, але вирішили розрахуватися флотом. Ті 83,2 %, які ми віддали Росії, пішли за газ і нафту. Коли ви візьмете розрахунки за газ, які у додатках є, побачите, скільки ми були винні (близько 3 мільяр­дів. - "Пошта"), і скільки ми від­дали, то ви побачите, що 102 бо­йових кораблі і близько 200 допоміжних суден були віддані за ціною одного крейсера (флот тоді оцінили у 1,6 мільярда доларів, хоч Україна наполягала на ціні - 80 мільярдів доларів. - "Пошта"). За три з половиною мільярди доларів боргів ми ще близько двох мільярдів поділили на двадцять років. Щороку Росія погашає нам 98 мільйонів доларів і нічого не платить за базування флоту.

- Зате у Севастополі люблять російський флот і кажуть, що Севастополь тримається на підтримці армії та моряків ЧФ...

- Щоб ви розуміли: на час розпаду СРСР Чорноморський флот мав близько 80 тисяч особового складу, було 837 кораблів та суден. У бюджет міста від діяльності флоту йшло 50 %. Севастополь тоді відчував, що Чорноморський флот є для нього корисним. Сьогодні - 35 кораблів і 11 тисяч персоналу. Ви розумієте, що у бюджет міста йдуть крихти (зараз податок на прибуток від роботи під­приємств ЧФ становить 15 % бюджету Севастополя. За оцінками міськради на 2017 рік цифра знизиться до 10 %. -  "Пошта"). Але виникає цікаве питання - флот утримує ті ж фонди, які мав при понад восьми сотнях кораблів та 80-ти тисячах персоналу. Місто існує без інфраструктури, яка могла б створити робочі місця (щороку бюджет України компенсує Севастополю втрачену вигоду від неексплуатації земель, орендованих флотом - 100 млн гривень. - "Пошта"). Місто не може створити робочих місць і ЧФ не створює цих робочих місць. (Зараз на підприємствах ЧФ працює близько 25 тисяч севастопольців-громадян України. За оцінками міськради, на 2017 рік половина з них буде пенсійного віку. - "Пошта").

- А як щодо міської інфра­структури? Москва побудувала у Севастополі більше тридцяти будинків для військово­службовців. Після 2017-го вони стануть комунальною власністю і до Росії їх не вивезуть.

- Ви чудово знаєте, як це все відбувається. Росія будує для моряків. Потім вони звільняються зі служби, йдуть на пенсію. Вони незаконно отримують українське громадянство, бо їхати у запропоновані квартири у Володимирській чи Воронезькій областях не хочуть. Ті фонди, які будує Москва,  заселені росіянами, які залишаються у Севастополі. Що маємо ми? Перше - утримуємо пенсіонерів - російські моряки стають україн­ськими громадянами, значить, пенсію отримують з нашого бюджету. Друге -порушуємо Ташкентську угоду, вона має стосуватися лише громадян України, які служили у республіках колишнього СРСР і мають право повернутися на Батьківщину. Більшість військово­службовців ЧФ не була громадянами України до служби і має повернутися туди, звідки призвалася, отримувати житло і пенсію там. Але їм вигідніше купити українське громадянство і залишитися у Севастополі.

- З українським громадянством братися доводити надзвичайну роль ЧФ для Севастополя і Криму ...

-...і значення Росії для регіо­ну. Там люблять міфи - починаючи від заснування Катериною ІІ. Мешканці давнього Ахі­тіара, на фундаменті якого ро­сійська слава вкоренилася, були б здивовані. І закінчуючи героїчними захисниками Севастополя - українцями, яких перекинули з Одеси і по-зрадницьки залишили на розтерзання фашистам. Тепер розумієте, чому в гімні Севастополя першим словом йде "легендарний"? Бо його історія - придумана,  мильна бульбашка, легенда. І це добре, що Україна тепер почала говорити про технологію виведення Російського флоту - генератора вигідних для росіян легенд.