Відкладена пам’ять

Відкриття меморіального цвинтаря українців, убитих вояками польської Армії Крайової 10 березня 1944 року у селі Сагринь біля Грубешова, вже вдруге перенесли

Відкриття меморіального цвинтаря українців, убитих вояками польської Армії Крайової 10 березня 1944 року у селі Сагринь біля Грубешова, вже вдруге перенесли

Учора Президент України Віктор Ющенко разом із дружиною відбув із державним візитом до сусідньої Польщі. Під час зустрічей із західним колегою, на запрошення якого, до речі, й завітав український гарант, а також у розмовах із прем'єр­міністром Польщі Дональдом Туском, маршалком Сейму Броніславом Коморовским та маршалком Сенату Польщі Богданом Борусевичем планують обговорити низку аспектів українсько­польського сусідства.

Обидва президенти уже підписали заяву про енергетичну співпрацю та Дорожню карту українсько­польського співробітництва на 2009 - 2010 роки, у якій закріплено основні напрями та завдання міждержавної політики. Крім того, розглянуть питання глобальної, європейської та регіональної безпеки і стабільності; взаємодію у питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції України; міждержавне співробітництво в економічній, фінансовій, транс­кордонній та регіональній сферах; а також співпрацю у підготовці до проведення Євро­2012.

Передбачається, що під час перебування у Польщі Віктор Ющенко покладе квіти до могили Невідомого солдата, а також візьме участь у відкритті пам'ятного знака жертвам Голодомору 1932 - 1933 років на Вольському цвинтарі у Варшаві.

Планувалося, що сьогодні обидва президенти офіційно відкриють меморіальний цвинтар українців, убитих відділенням польської Армії Крайової 10 березня 1944 року у селі Сагринь. Та з урочистою частиною сталося непорозуміння. Пам'ятний хрест хотіли відкрити під час офіційного дводенного візиту Ющенка, але буквально за кілька днів до події з'явилися вістки про вагання Качинского з приводу особистої участі у вшануванні пам'яті жертв. І, як результат, офіційне відкриття меморіалу відклали до найближчого часу, найбільш сподіване - до листопада, періоду активної передвиборної кампанії в Україні, повідомляє korrespondent.net. Сайт також зазначає, що у пресслужбі польського глави не змогли уточнити, чому Качинскі не зможе сьогодні офіційно вшанувати пам'ять українців. Як повідомляє tsn.ua з посиланням на "Gazeta Wyborcza", за кілька днів до візиту українського Президента у Польщу на Лєха Качинского почали тиснули кресов'яки (поляки, що жили в Західній Україні), які вимагали спершу кроку на примирення від української сторони: мовляв, спочатку увіковічіть пам'ять про поляків, убитих у 1943 - 1944 роках на Волині, а вже після цього ми не матимемо нічого проти меморіалу сагринським українцям. І це при тому, що на цвинтарі усе вже готове до відкриття.

На думку журналіста "Gazeta Wyborcza", Качинскі, піддавшись тиску з боку кресов'яків, незважаючи на кілька важливих кроків щодо України, демонструє свою заклопотаність власними майбутніми виборами, точніше можливим переобранням через рік. І це в той час, коли його виборці переконані, що у конфлікті між поляками й українцями, що розгорівся під час війни, вин­ні лише останні.

Хоч і в офіційному плані візиту Віктора Ющенка про урочистості у селі Сагринь не згадано, та спільна участь у відкритті меморіалу у пам'ять про загиблих українців є сьогодні дуже потрібною для міждержавного діалогу і стала б хорошим кроком до остаточного примирення. Адже події у містечку стали символом трагедії депортованих українців. Адже саме у березніквітні 1944 року досяг свого апогею масовий антиукраїнський терор на Холмщині - колишніх етнічних українських землях, що належать сучасній Польщі. У цей період було спалено понад 50 українських сіл і вбито понад 4 тисячі українців. Зокрема, 9 - 10 березня 1944 року аківці спалили село Сагринь і вбили до 1240 українців із Сагрині та довколишніх сіл. "Шкода, що президенти Польщі та України відмовляються від можливості вкотре розповісти про важку, неоднозначну і трагічну спільну історію. І показати, що її можна долати", - підсумовує журналіст "Gazeta Wyborcza".

Офіційна інформація Секретаріату Президента України разюче інша - "незважаючи на непросту спільну історію, яку мають наші країни, було прийнято рішення дотримуватися історичної правди та розглядати спільне минуле, як таке, що має працювати на розбудову майбутніх дружніх взаємин". "Там, де були сторінки, які потребують шани, глибокого укліну, взаємних вибачень - обидві сильні сторони повинні це зробити. Я і президент Качинскі робимо все, щоб така політика була єдиною домінантою у  наших відносинах", - заявив Віктор Ющенко.

Нагадаємо, що не так давно стався ще один прикрий випадок, який аж ніяк не сприяє налагодженню дружніх відносин: Всесвітній конгрес кресов'яків вимагав від уряду Польщі заборонити в'їзд до країни міжнародного дитячого велопробігу "Європейськими шляхами Степана Бандери", мотивуючи це тим, що подорож є не чим іншим, як провокацією. У результаті, українців таки не пустили на сусідські землі. Тому заява, розміщена на сайті українського Президента, наштовхує на думки про надмірний оптимізм Секретаріату або небажання вирішувати проблему, відклавши її до кращих часів. Ніби там й не розуміють, що насправді не так важливо, хто перший піде на примирення і у яких питаннях, важливо, щоб це примирення таки відбувалося, хай і через дискусійні уточнення.

Суб'єктивний погляд
Остап Козак,
депутат Львівської обласної ради, фракція БЮТ:

- Відкриття не буде, тому що, наскільки мені відомо, польська сторона, з одного боку, формально, ніби, не погоджується з якимись деталями на цвинтарі. Але це формальності. А основне це те, що справді на президента Польщі Лєха Качинского тиснуть прослов'янські середовища. Вони сьогодні перед виборами мають достатньо сильний вплив на польську політику. До виборів президента Польщі на жодні особливі поступки у бік відновлення історичної пам'яті важко сподіватися. Сьогодні у Європі дуже модною стала історична політика. Німцям, до прикладу, вже набридло, що їх постійно звинувачують у розв'язанні Другої світової війни і у таких кривавих наслідках. Але німці вже вважають, що вони свою вину викупили, і намагаються перекласти цю вину на когось іншого. У тому числі й на Польщу, Україну, Росію... Відповідно, зараз кожна країна веде активну історичну політику. Кожна країна, крім України.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5207 / 1.6MB / SQL:{query_count}