Спекуляція геноцидом

Польські "праві" пробують політизувати історію і водночас посіяти зерна незгоди у  відносини із сучасною Україною

Польські "праві" пробують політизувати історію і водночас посіяти зерна незгоди у  відносини із сучасною Україною

УНІАН
volyn.jpg

Чи перепишуть написи на Волинському меморіалі

 

Республіка Польща може визнати діяльність ОУН-УПА геноцидом проти польського народу. На початку липня на розгляд польського сейму можуть подати постанову щодо "геноциду та людобуйства  ОУН-УПА проти поляків". У такий спосіб наші сусіди мають намір відзначити 65-ту річницю подій на Волині. Те, що тривалий час перебувало на рівні чуток та було ініціативою лише обмеженого кола осіб, невдовзі може стати позицією польської держави й матеріалізуватися в офіційному документі. Як стало відомо "Пошті" з власних джерел у сеймі, проект постанови вже розіслали депутатам польського парламенту. Водночас, історики та експерти розглядають це, як політичну акцію, яка не має жодних історичних та юридичних підстав.

Понад півроку тому Polskie Stronnictwo Ludowe (PSL - Польська селянська партія), яка має найменше місць у сеймі, проте є членом правлячої коа­ліції, заявила, що починає розроблення цієї постанови. Саме ця політична сила є  одним із ініціаторів широкого відзначення 65-ї річниці волинських подій не лише на загальнодержавному рівні, а й у регіонах Польщі. Чим закінчиться вшанування пам'яті загиблих прийняттям постанови, політики та експерти поки що не беруться прогнозувати, оскільки досі не відомий текст документа.

- У Польщі про це говорять вже майже рік. Але громадськості ще не відомо нічого конкретного щодо змісту постанови, оскільки її ще не оприлюднювали й не подавали на громадське обговорення, - розповів у коментарі "Пошті" Петро Тима, голова Об'єднання українців Польщі. - Поляки дуже по-різному ставляться до цих подій. Складно прогнозувати, чи сейм підтримає таку постанову, бо все залежатиме від формулювань. Думаю, вона буде доволі виваженою. Але навіть якщо постанову приймуть, я не передбачаю сплеску антиукраїнських настроїв у Польщі, бо більшість населення таки розуміє, що оцінка подій на Волині є доволі неоднозначною.

У коментарі "Пошті" Маріуш Суховскі, радник віце-маршалка польського сейму Ярослава Каліновского (колишній голова PSL), пояснив, що сьогодні, 26 червня, текст постанови офіційно надійде до сейму. Потім її скерують на розгляд сеймівських клубів, після чого документ розглядатиме президія сейму. У цей час документ зможуть винести на публічне обговорення. Якщо висновки президії будуть позитивні, наступним кроком стане її розгляд на засіданні сейму. На думку польських експертів, постанову лобіюватимуть праві політичні сили. Але у сеймі є група політиків, які не підтримують такої ініціативи та намагатимуться не допустити до розгляду парламентарів цього питання. Та, за прогнозами, вже 9, 10 або 11 липня його можуть заслухати в польському парламенті. Важливо, що через бажання деяких парламентарів ухвалити постанову вже в липні термін публічного обговорення буде суттєво обмежений.

Цікаво, що в польській пресі досі майже не було публікацій на цю тему. Ймовірна причина - провалена торік ініціатива встановлення пам'ятника жертвам УПА у Варшаві. Адже саме завдяки широкій дискусії, що розгорнулася у польському суспільстві, ініціативу встановити пам'ятник, що зображав би вбитих дітей, колючим дротом прив'язаних до дерева, і нібито базувався на фотографіях злочинів українських націоналістів, таки не реалізували. Проти виступили представники польської інтелігенції. Більше того, тоді журналісти однієї з польських газет довели, що ця фотографія не має нічого спільного з діяльністю ОУН-УПА.

Сьогодні проект постанови щодо "геноциду та людобуйства  ОУН-УПА проти поляків" почне свою мандрівку владними коридорами польського сейму. Його розглядатимуть політики, однак вже зараз польські та українські політологи та історики одностайні, що це питання має розглядатися передусім в історично-правовій, а не політичній площині.

Суб'єктивний погляд

Радек Янушевський,
польський політолог

З конкретною інформацією про проект такої постанови я ще не знайомий. Проте розпочати цю розмову повинні не політики, а історики, причому українські. Оскільки слід зважати й на пропорції тих, хто постраждав у подіях на Волині. А з польського боку таких було значно більше. Те, що нас розділяє, це власне підхід до УПА. За комуністичних часів армію називали однозначно - бандою. Ні, УПА не була бандою, але залишається відкритим питанням, за що саме боролась? Зрозуміло одне - існує факт злочину, про нього потрібно говорити, але історичні факти потрібно трактувати власне як справу для прояснення, а не як яблуко незгоди. І тому будь-які спекуляції на політичних чи тим паче економічних питаннях у цьому випадку недоречні. Навіть якщо така резолюція буде прийнята і злочини УПА визнають людиновбивством не варто одразу бачити в цьому "руку Росії", "Газпрому" чи Лукашенка.

Суб'єктивний погляд

Володимир В'ятрович,
кандидат історичних наук, співробітник українського Інституту національної пам'яті

Не лише в Україні є сили, які здатні спекулювати на історичних проблемах. Такі сили є і в Польщі. Вони зараз намагаються підняти питання про нібито визнання подій 1943 року на Волині генецидом. Це робиться лише з політичною метою, через бажання привернути на свій бік частину антиукраїнськи налаштованого електорату Польщі. Я переконаний, що це не має жодних історичних, юридичних та політичних підстав і тому не пройде. На мою думку, це може інспіруватися й ззовні. Це може бути спробою завадити Україні досягти визнання Голодомору геноцидом. Цікаво, що недавно Росія оприлюднила чергову порцію документів про ОУН-УПА, один з яких названо "Жертви польського геноциду". У своїх рішеннях польський сейм повинен спиратися на фахові історичні наукові дослідження, які не підтверджують тези, що події на Волині можна кваліфікувати як геноцид.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4779 / 1.61MB / SQL:{query_count}