Протистояння без змін

Володимир Яворський, виконавчий директор Української Гельсінської спілки

Володимир Яворський, виконавчий директор Української Гельсінської спілки

Катуванням затриманих у відділах міліції, нечесним судом, необ'єктивним розслідуванням справ сьогодні вже нікого не здивуєш - сюжети з такими новинами щодня показують на телебаченні. І, що найгірше, ситуація із захистом прав людини в країні не поліпшується, а щороку погіршується. Правозахисники переконані, що винні у всьому політики, які через протистояння забули про реформи в країні.

- Яка сьогодні ситуація із захистом прав людини в Україні і які найтиповіші порушення фіксують правозахисники?

- Ситуація поступово погіршується. Основними проблемами є жорстоке поводження з людьми з боку правоохоронних органів, а також у місцях позбавлення волі. Крім того, недотримання права на справедливий суд, зокрема, проблема незалежності суддів під час судових розглядів, невиконання рішень судів. Є також сьогодні проблема розслідування справ правоохоронними органами і питання захисту права власності особи. Тому що сьогодні особа не має механізмів захисту своєї власності взагалі, і ця ситуація погіршується.

- А політичне протистояння якось впливає на дотримання прав людини у державі?

- Звичайно. Через політичне протистояння у країні не відбувається жодних реформ, які мали б поліпшити ситуацію. Наприклад, реформа судової системи була підготовлена ще 2006 року, але до сьогодні парламент не спромігся її розглянути. Те саме з реформою юстиції - Президент давно підписав указ, але новий Кримінальнопроцесуальний кодекс навіть не поданий до парламенту. Отже, жодної реформи не відбувається, бо відбувається протистояння, де одна політична сила блокує іншу. Це, звичайно, впливає на ситуацію з прав людини, бо нічого не змінюється на краще.

- Як Ви можете оцінити новий Закон України "Про вибори Президента України", який нещодавно прийняла Верховна Рада? Маю на увазі окремі суперечливі положення цього документа, зокрема застава для кандидатів у Президенти у 2,5 млн гривень, механізм оскарження результатів виборів та формування виборчих дільниць. Чи порушують вони права людини?

- Загалом якихось грубих порушень прав людини там немає. Це з погляду захисту прав людини. Це вибір країни - як вона влаштовує частину виборів сама собі. Але, як на мене, то ця система не є повністю справедливою, бо не всі учасники виборів мають однакові права з формування виборчих комісій, з оскарження. Є певні проблеми, але загалом він відповідає європейським стандартам прав людини. У ньому немає великих проблем. Можливо, є певні проблеми щодо питання оскарження у судах, але, сподіваюся, восени будуть внесені відповідні зміни в кодекс адміністративного судочинства. Тому що ці зміни, щодо розгляду справ, які стосуються виборчого процесу, потрібно вносити у кодекс. Наскільки мені відомо, сьогодні такі зміни розробляються.

- На Ваш погляд, декларація інформаційної безпеки України, про яку свого часу було багато сказано - це дієвий документ, який у тому числі захищатиме права українців чи, радше бутафорія, якою полюбляють займатися українські політики?

- З одного боку, це бутафорія, бо у цій декларації мало конкретики. А з іншого боку, це свідомий, продуманий, довгоочікуваний наступ на свободу слова, яка не подобається політикам і яку потрібно просто контролювати. У цьому документі є дуже багато заходів, які передбачають обмеження свободи слова. Це неконституційні обмеження свободи слова. Зокрема, й наступ на Інтернет. Загалом цей документ виглядає достатньо комічно для європейського суспільства. Я, наприклад, не уявляю, щоб такий документ міг з'явитися у якійсь європейській демократичній країні.

Розмовляв
Ярослав Іваночко

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4170 / 1.56MB / SQL:{query_count}