Ймовірного убивцю Георгія Ґонґадзе шукали майже шість років

Колишнього начальника головного управління кримінального розшуку департаменту зовнішнього спостереження МВС України, генерал­лейтенанта Олексія Пукача знайшли у власному будинку (!) в одному із сіл Чуднівського району на Житомирщині.

Про це повідомив ведучий учорашнього ранкового випуску новин на телеканалі "Інтер". Пізніше начальник пресслужби Генеральної прокуратури Юрій Бойченко підтвердив факт затримання Пукача. "Спільними зусиллями ГПУ і СБУ вчора затримали Олексія Пукача, який довго був у розшуку. На даний час з ним працюють слідчі Генпрокуратури", - сказав Бойченко. А прессекретар Віктора Ющенка Ірина Ванникова повідомила, що "пізно ввечері (у вівторок - "Пошта") керівник Служби безпеки доповів Президентові України про затримання... Олексія Пукача". Президент наполягає на доведенні до завершення цієї справи, а також інших резонансних справ останніх років, зазначила Ванникова.

За інформацією джерела сайту "Об'єктивно", затримували Олексія Пукача перший заступник голови СБУ Василь Грицак, а також Віктор Трепак, який брав участь в операції із проведення обшуків та затримання екс­голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича.

Як відомо, у жовтні 2003 року Пукача вже затримували за підозрою у знищенні документів, які свідчили про стеження за журналістом Георгієм Ґонґадзе в травні - липні 2000 року. Після звільнення з­під варти Апеляційним судом міста Києва під підписку про невиїзд у листопаді 2003 року генерал зник. 2005 року Пукача бачили в Ізраїлі, однак операція із його затримання тоді зірвалася. Генерала шукали і в Росії, а лідер СПУ Олександр Мороз у вересні минулого року заявив, що, за його даними, Пукач переховується у США.

На початку 2005 року генерала звинуватили в убивстві журналіста, бо, за офіційною версією, саме Пукач став головним виконавцем убивства Георгія Ґонґадзе. Він організував стеження за журналістом і керував групою офіцерів міліції (Валерієм Костенком, Миколою Протасовим і Олександром Поповичем), які викрали Ґонґадзе і вивезли його в поле поблизу села Сухоліси Білоцерківського району Київської області. За версією слідства, Пукач власноруч задушив журналіста.

Висловлювали припущення, що Пукач не міг діяти самостійно, без відома свого попередника на посаді начальника головного управління кримінального розшуку, а в той час керівника апарату МВС України Едуарда Фере, який з липня 2003 року перебував у комі, а 31 травня 2009го помер.

Буквально вчора виповнилося шість років від загадкової смерті в австрійській клініці ще одного фігуранта справи Ґонґадзе, генерал­полковника міліції, колишнього керівника Державного управління справами при Президентові
Л. Кучмі Юрія Дагаєва.

P.S. Коли номер готувався до друку, з'явилося повідомлення від заступника голови СБУ Василя Грицака, що під час допиту в ГПУ Пукач назвав імена замовників убивства Георгія Ґонґадзе, а також пообіцяв вказати місце, де сховано голову жертви.

Довідка

Георгій Ґонґадзе - журналіст інтернет­видання "Українська правда", зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді 2000го у Таращанському лісі Київської області знайшли обезголовлене тіло, яке, за висновками експертів, може бути тілом журналіста.

28 листопада 2000 року лідер Соціалістичної партії Олександр Мороз оприлюднив у парламенті аудіозаписи, які, за його словами, підтверджували причетність чинного тоді Президента Леоніда Кучми до зникнення Ґонґадзе. Ці записи зробив колишній офіцер Держохорони України Микола Мельниченко. Автентичність записів досі не довели остаточно. Генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом убивства журналіста.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві Ґонґадзе трьох колишніх працівників Департаменту зовнішнього спостереження та кримінальної розвідки МВС України - Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича - і призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 13 років. Ще один обвинувачуваний - колишній керівник згаданого департаменту МВС Олексій Пукач до вчорашнього дня перебував у розшуку. Замовники вбивства журналіста досі не відомі.