До нового року Україна підходить у невизначеній ситуації щодо подальшої західної допомоги. З одного боку, більшість експертів прогнозують, що рішення щодо додаткової американської допомоги буде ухвалене, з другого – вкрай важливим залишається питання, коли це відбудеться. 

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки при Білому домі Джон Кірбі 18 грудня підтвердив інформацію американських ЗМІ про те, що станом на зараз грошей на допомогу Україні в Сполучених Штатів залишається лише на один пакет військово-технічної допомоги. Вони будуть виділені ще в грудні, а для подальшої підтримки України потрібне рішення Конгресу.

Також 18 грудня агентство Reuters поширило заяву командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександра Тарнавського про те, що в нашої армії не вистачає боєприпасів і що скорочення іноземної військової допомоги впливає на стан справ на полі бою. «Є проблема з боєприпасами, особливо з пострадянськими снарядами 122 мм і 152 мм. І сьогодні ці проблеми існують по всій лінії фронту. Обсяги, які ми маємо, є недостатніми для нас, враховуючи наші потреби. Тому ми їх перерозподіляємо, переплановуємо завдання, які ставили перед собою, робимо їх меншими, тому що нам потрібно їх забезпечити», – заявив він. 

Пам’ятаємо, що багато боєприпасів «радянського» калібру ми отримували ще зі старих запасів різних західних країн. І в української армії з’являлося все більше озброєння «натовського» калібру 155-мм. І США, і ЄС пришвидшують виробництво 155-мм снарядів, але їх все одно не вистачає.

На цьому тлі заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк у коментарі BBC-Україна заявив, що Україна нарощує виробництво дронів-камікадзе, щоб компенсувати дефіцит артилерійських боєприпасів. Із його слів, також Україна нарощує власне виробництво боєприпасів «практично всіх номенклатур колишнього СРСР». Також Україна разом із західними компаніями планує виробляти 155-мм снаряди на своїй території, але «ми не можемо говорити про виробництво великої кількості 155-мм снарядів».

Ось така ситуація. Тому розуміємо, наскільки важливим для нас є продовження західної допомоги. Мовиться не лише про військово-технічну, але й про фінансову та гуманітарну. І не лише від США, але й від Євросоюзу. Адже лідери ЄС минулого тижня, ухваливши історичне рішення про початок перемовин із Україною про вступ, так і не змогли переконати угорського прем’єра Орбана розблокувати питання виділення нашій державі 50 млрд євро фінансової допомоги впродовж наступних чотирьох років. У ЄС кажуть, що мають запасні плани, але ще намагатимуться домовитися з Орбаном. Проте це вже відбуватиметься в наступному році.

Далі докладніше розглянемо, на якому зараз етапі в США та ЄС розгляд питань про подальшу допомогу Україні.

Якщо говорити про допомогу від США, то потрібні позитивні для нас голосування і в Сенаті, і в Палаті представників Конгресу США. Нагадаємо, що американські республіканці вимагають укладення угоди між Білим домом та Конгресом щодо питання безпеки південного кордону Сполучених Штатів та посилення міграційного законодавства. І тільки після досягнення такої угоди республіканці розблокують питання додаткової допомоги Україні, а також Ізраїлю і Тайваню. В Сенаті, де більшість мають демократи, перемовини щодо угоди про кордон і міграційне законодавство тривали й упродовж цього тижня. Але Палата представників, де більшість республіканців, минулого тижня пішла на різдвяні канікули. Спікер Палати представників Майк Джонсон не погодився продовжувати роботу конгресменів ще на тиждень. Тож на голосування обох палат Конгресу за подальшу допомогу Україні ще до кінця цього року залишається дуже мало шансів, бо конгресмени мають повернутися до законодавчої роботи аж із 9 січня.

Але деякі шанси все-таки є. Очільниця українського посольства у США Оксана Маркарова наприкінці минулого тижня заявила, що, відповідно до американського законодавства, Палату представників все ще можливо зібрати на засідання раніше від запланованої дати. «Ситуація залежатиме від подій у Сенаті. Відповідно до наявної процедури після консультацій із лідером меншості спікер має право зібрати Палату представників на іншу дату, аніж це заплановано зараз. Крім того, для надзвичайних випадків Конституція США наділяє президента США правом збирати сесію обох чи однієї палати Конгресу», – зазначила вона на своїй сторінці у Facebook.

Отже, ситуація залишається важкою для нас. Все залежало від того, чи зможе Білий дім домовитися із республіканцями. І якщо так, то як швидко. Хоча про швидкість вже можна й не говорити. Впродовж останніх трьох місяців пакети американської військово-технічної допомоги Україні були «мінімальними», через те що закінчувалися гроші, передбачені для підтримки нашої держави, а Конгрес ще від вересня не спромігся вирішити питання додаткової допомоги Україні.

Останніми днями в американській пресі з’являлися різні повідомлення про перебіг перемовин між республіканцями та демократами в Сенаті. Були й новини про те, що досягнуто певних компромісів, і про те, що перемовини ще далекі від результативного рішення. Загалом зрозуміло, що найближчими днями подібних повідомлень ЗМІ або заяв американських політиків може бути ще більше. Але показовим стане, чи проголосує Сенат за допомогу Україні і чи буде ще якимось чином скликане засідання Палати представників до січня. Якщо ні, то питання подальшої допомоги Україні американські політики знову спробують вирішувати вже після початку нового року. І це буде ще одна штучна затримка із допомогою Україні. Таких затримок було вже багато, і це постійно впливає на здатність наших Сил оборони відвойовувати окуповані рашистами українські території.

Тепер про нинішню ситуацію із подальшою допомогою Євросоюзу для України. Ми вже загадали про те, що ЄС вирішив розпочати перемовини про вступ України. І це дуже добре. Але тут треба розуміти, що сам процес перемовин буде тривалим, розтягнеться на роки, якщо не на десятиліття. Експерти пояснюють, що спершу Євросоюз має провести свої внутрішні реформи, потім вирішити питання зі вступом країн Західних Балкан і тільки після цього дійде черга до України. Роботи ще багато, але шлях чітко визначений.

Та якщо під час голосування за питання про початок перемовин із Україною на саміті ЄС минулого тижня прем’єр Угорщини Віктор Орбан вийшов із зали, то допомогу Україні на 50 млрд євро він таки заблокував. Таку поведінку Орбана легко зрозуміти. «Проголосувавши ногами» за початок перемовин ЄС із Україною, він «виграв» для себе ще багато можливостей у майбутньому торгуватися з цілим Євросоюзом. Нинішній угорський прем’єр використовує кожне питання щодо України, щоб вибити більше грошей для себе.

І ця ситуація вчергове продемонструвала необхідність зміни процедури ухвалення рішень у ЄС. Бо за потреби повного консенсусу зараз решта 26 країн Євросоюзу стали «заручницями» одного угорського прем’єра. І це триває вже дуже довго. Високопосадовці ЄС вже неодноразово заявляли про те, що потрібно змінювати процедури, зараз готують реформи, але коли все це буде реалізоване, невідомо.

Щодо 50 млрд євро для України, то європейські лідери ще раз спробують вирішити це питання вже у наступному році. Нагадаємо, що в червні Єврокомісія запропонувала створити спеціальний механізм, відповідно до якого ЄС виділить Україні 50 млрд євро впродовж 2024 – 2027 років. Ця програма має змінити нинішню Програму макроекономічної фінансової допомоги, термін дії якої закінчується наприкінці цього року. За новим механізмом передбачене виділення нашій державі 17 млрд євро грантів і 33 млрд євро кредитів. Але вони були об’єднані запитами на 15 млрд євро на міграцію, 10 млрд євро на інвестиції у «стратегічні технології» і майже 19 млрд євро на виплату відсотків за спільними запозиченнями ЄС.

Ще 4 грудня представниця Єврокомісії Ана Пізонеро на брифінгу заявила, що вкрай важливо до кінця року досягти згоди про виділення 50 млрд євро Україні, адже це дозволить нам отримувати кошти із самого початку 2024 року. Але на саміті ЄС 14 і 15 грудня, як уже зазначалося, це питання не було вирішене.

Одразу після саміту представники ЄС і різні європейські політики заявляли про запасні плани щодо виділення Україні подальшої фінансової допомоги і про те, що питання 50 млрд євро європейські лідери ще раз розглянуть у січні. Але очільник Європейської Ради Шарль Мішель у соціальній мережі Х повідомив, що позачерговий саміт ЄС відбудеться 1 лютого. Із його слів, потрібно більше часу, щоби переконати Угорщину.

Тепер про запасні варіанти. Деякі західні ЗМІ повідомляли про те, що допомогу Україні можуть виділяти окремі країни ЄС зі своїх національних бюджетів. Зокрема, мовилося про Німеччину та Францію. Тут нагадаємо, що впродовж цього року ЄС виділяв Україні щомісяця 1,5 млрд євро фінансової допомоги. Але на скільки часу вистачить зусиль окремих країн та чи взагалі такий механізм буде реалізований? Зрозуміло, що урядам важко буде ухвалити таке рішення.

Проте зараз у ЄС також значно активізувалися розмови про те, що заморожені російські активи можна використовувати для допомоги Україні. Дискусії щодо цього питання і в ЄС, і в США тривають ще від весни минулого року, але чіткого механізму досі немає.

«Доля заморожених мільярдів Центробанку РФ, а також прибутків, накопичених від їхнього використання, є однією з найбільш обговорюваних і найскладніших тем для Брюсселя. Навіть між ключовими органами Євросоюзу немає консенсусу стосовно цього питання: Європарламент закликає до конфіскації активів та використання в інтересах України, Європейська комісія виступає за їх використання або ж оподаткування з передачею отриманих від цього коштів Україні, а Європейський центральний банк категорично проти будь-якого з цих варіантів… По обіді 15 грудня Європейська Рада оприлюднила висновки за підсумками своєї зустрічі, ймовірно, однієї з найдраматичніших в історії. У пункті 6 головний найвпливовіший орган ЄС закликає до активних дій задля використання надприбутків, отриманих від російських активів, для допомоги Україні «згідно з міжнародним правом та законодавством ЄС». Жодної конкретики щодо змісту плану дій. Однак інформація, яка циркулювала напередодні засідання, дозволяє припустити, що Європейський Союз не ухвалюватиме прямого рішення щодо долі згаданих прибутків. Натомість буде розроблена правова рамка, яка дасть установам, які контролюють заморожені російські активи (наприклад банк Euroclear), право ухвалювати рішення щодо долі накопичених прибутків від цих активів», – про це в матеріалі для Європейської правди пише кандидат юридичних наук, директор Центру Дністрянського Іван Городиський. 

Він також звертає увагу, що у заяві Євроради мовиться про те, що метою використання прибутків від арештованих російських активів є «підтримка України, її відновлення та відбудова». Також Іван Городиський зазначає, що загалом планувалося, що 17 млрд євро з тих самих 50 млрд допомоги Україні на 2024 – 2027 роки повинні наповнюватися, зокрема, завдяки використанню доходів від заморожених активів РФ. Ситуація зараз цікава, бо проблеми з фінансуванням для України можуть пришвидшити рішення ЄС щодо передачі Україні прибутку від заморожених російських активів.

Але, звісно ж, ми чекаємо на конфіскацію цих активів. Видання Financial Times 16 грудня повідомило, що представники країн «Великої сімки» активізували переговори щодо конфіскації російських активів, які були заморожені після повномасштабного вторгнення рф в Україну. І що передача Україні частини заморожених російських активів могла б стати альтернативним джерелом фінансування за нинішньої ситуації у США та ЄС.

Тож насправді гроші для України можна знайти з різних джерел. Але, як часто люблять говорити в Україні, потрібна лише політична воля.