Український президент Володимир Зеленський 11-12 грудня здійснив дводенний офіційний візит до США на запрошення глави Білого дому Джо Байдена. Це відбулося у критичний момент щодо питання подальшої американської допомоги нашій державі. Ще перед перемовинами у Білому домі із Байденом Зеленський зустрівся із американськими законотворцями. Зокрема із сенаторами, а також спікером Палати представників Майком Джонсоном.

Загалом цей візит українського президента до Сполучених Штатів важко оцінювати об’єктивно. Адже питання додаткової американської допомоги Україні залежить зовсім не від Зеленського. Він міг говорити із американськими сенаторами і конгресменами, переконувати їх проголосувати на користь України, наводити якісь аргументи, однак питання подальшої американської допомоги Україні уже стало частиною внутрішньої політичної боротьби у США, частиною президентських перегонів. І республіканці, як до, так і після розмов із Зеленським повторювали ті ж самі слова. 

Загалом вони хочуть підтримувати Україну, вони розуміють небезпеку, яку несе росія, але вони налаштовані одночасно із питанням допомоги Україні вирішити і питання посилення безпеки свого власного південного кордону. А це включає і необхідність посилення американського міграційного законодавства. Це проблема, яка у США не вирішувалася кілька десятиліть, незалежно від того, яка партія мала більшість у Конгресі чи представник якої партії був президентом.

 Зараз республіканці ставлять вимогу дуже жорстко: має бути угода між Білим домом і Конгресом щодо захисту американського кордону і міграційного законодавства. І лише тоді буде ухвалена додаткова допомога Україні, а також Ізраїлю і Тайваню. Лише невелика група республіканців виступає взагалі проти допомоги Україні, тому якщо угода буде укладена, то голосів за усі питання мало б вистачити.

Ще минулого тижня американські ЗМІ повідомляли, що Білий дім готовий піти на компроміси щодо кордону і міграційного законодавства. У запиті Білого дому до Конгресу щодо допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню передбачено також 14 млрд доларів на посилення кордону США. І сам Джо Байден 12 грудня на спільній пресконференції із Володимиром Зеленським заявив, що готовий домовлятися із республіканцями. «Демократія ґрунтується на компромісі, і ми готові до такого компромісу. Але брати фінансування для України в заручники, щоб намагатися досягти республіканських політичних цілей, неправильно. Нам варто знайти реальні практичні рішення», – заявив Джо Байден.

Хоча цю заяву можна розуміти як і заклик до того, щоб республіканці йшли на поступки. І була ще одна проблема. Джо Байден після зустрічі із Зеленським закликав Конгрес не робити «подарунок путіну» і ухвалити додаткову допомогу Україні ще до різдвяних свят. Але Конгрес уже від 14 грудня мав піти на різдвяні канікули. Американські законотворці повернуться до робити лише із другого тижня січня. Тому, фактично, залишався лише один день, щоб дві палати Конгресу проголосували за допомогу Україні.

«Якщо Конгрес піде на святкову паузу до того, як схвалить додаткове фінансування для допомоги Україні – це був би найкращий подарунок путіну з того, на що він будь-коли сподівався. Закликаю їх зробити правильну річ», – заявив американський президент.

«Це практично неможливо – навіть якщо ми досягнемо угоди – розробити її, провести через Сенат, направити до Палати представників до Різдва… Спікер Палати представників Майк Джонсон сказав кільком людям, що Палата представників залишає місто наприкінці цього тижня. А це означає, що навіть якщо сенатські переговорники укладуть угоду з безпеки кордонів, законодавці Палати представників не зможуть розглянути її до січня… Угоди не буде, поки Джо Байден та республіканці не домовляться. Без цього угоди не буде», – а це вже заява лідера республіканської меншості у Сенаті Мітча Макконнелла. 

Макконнелл постійно був просто прихильником продовження допомоги Україні, він неодноразово публічно закликав Байдена збільшити і пришвидшити допомогу нашій державі. Та зараз республіканці дуже серйозно налаштовані щодо своїх вимог про кордон і міграційне законодавство. 

На момент підготовки цього матеріалу ще не було відомо, як розвивалася ситуація впродовж короткого проміжку часу, що залишався до різдвяних канікул Конгресу США. Але шанси на ухвалення допомоги Україні двома палатами Конгресу ще до кінця цього року виглядали вкрай малими. 

«Підсумкова прес-конференція Байдена й Зеленського у Білому домі за змістом була практично порожньою. В песимістичному настрої вийшли обоє. Надії українців на цей візит не виправдалися. Байден зізнався що й сам в шоці... від поведінки конгресменів-республіканців. Здається що він справді дивується чому його риторика не спрацьовує в самій Америці. Фразою про те, що не голосування допомоги Україні є різдвяним подарунком для путіна він, Байден, фактично визнає свою поразку перед ним. На тлі цього зізнання згадки про двопартійну підтримку України вже не виглядають переконливо. Питань до Зеленського немає. Крім естетичних. Він витримував дипломатичну лінію і зробив усе що міг. Наступна спроба буде у середині січня. Позитивний результат буде можливим або коли республіканці розслабляться після канікул або коли Байден змириться з внутрішньополітичною поразкою», – зазначає виконавчий директор Інституту Трансформації Північної Євразії Володимир Горбач.

Із точно позитивних новин для нас під час візиту Зеленського до США можна виділити його зустріч із очільницею МВФ Крісталіною Георгієвою 11 грудня і те, що Рада директорів МВФ затвердила другий перегляд програми розширеного кредитування. Це дозволить перерахувати нашій державі третій транш в розмірі близько 900 млн доларів. Це важливо для фінансової підтримки України, особливо якщо із початку нового року ситуація із подальшою допомогою від США залишатиметься невизначеною.

Щодо додаткової зброї, то під час зустрічі із Зеленським у Білому домі 12 грудня Байден оголосив про новий пакет військово-технічної допомоги для України на 200 млн доларів. Він не став уточняти, яке саме озброєння увійшло до цього пакету. 

Поза тим, Пентагон повідомив, що мовиться про ракети ППО АІМ-9М; компоненти системи ППО; додаткові боєприпаси HIMARS; артилерійські снаряди калібру 155 мм і 105 мм; високошвидкісні протирадіолокаційні ракети (HARMs); ракети трубного пуску з оптичним відстеженням і дротовим наведенням (TOW); протитанкові системи Javelin і AT-4; понад 4 мільйони патронів до стрілецької зброї; підривні боєприпаси для прибирання перешкод; обладнання для захисту критичної інфраструктури; запчастини, генератори, ремонтне та інше допоміжне обладнання.

Загалом це вже 53-й пакет військово-технічної допомоги, що США виділили для України. Від початку російського повномасштабного вторгнення США уже виділили Україні понад 75 млрд доларів. І 60% від цієї суми були направленні саме на зброю для України та допомогу у сфері безпеки. 

Та від жовтня цього року розміри американської допомоги для нашої держави впали до мінімального рівня. США ще використовували кошти, котрі «знайшлися» після перерахунку вартості попередніх пакетів допомоги. І представники адміністрації Байдена впродовж останніх двох місяців повторювали, що грошей на зброю для України залишилося лише до кінця цього року і кожен із пакетів допомоги може стати останнім. Для виправлення ситуації потрібне рішення Конгресу про додаткову допомогу Україні. Агентство Associated Press повідомляло про те, що із урахуванням цього пакету допомоги на 200 млн доларів у США залишилося близько 4,4 мільярда доларів на озброєння, яке вони можуть надати Україні зі своїх запасів. 

На такому тлі в Конгресі продовжувалися політичні торги, американські політики готувалися до президентської передвиборчої гонки. Тож ситуація залишалася для нас важкою. Зброя для України виділялася за різними програмами. Окрім президентських вилучень із американських арсеналів, також були укладені контракти на виробництво нової зброї спеціально для України. Багато контрактів ще тривають і озброєння ще продовжує надходити до нашої країни. 

Але Україні потрібні набагато більші масштаби допомоги. І, можливо, Білий дім шукатиме ще якісь варіанти. Закон про ленд-ліз для України вже втратив чинність. Надзвичайно потрібне рішення Конгресу, коли б воно не з’явилося. 

Американська зброя уже неодноразово допомагала українській армії змінювати на свою користь ситуацію у війні проти росії. Нагадаємо, яку зброю від США ми вже отримали, і на що здатна ця зброя здатна. 

ЗРК Patriot. Важливою особливістю цих комплексів є їхня здатність збивати балістичні ракети. Можуть відстежувати цілі швидкістю до 2200 м/с на відстані до 180 км. Дальність перехоплення цілі – до 80 км. Висота перехоплення цілі – до 24 км. 

ЗРК NASAMS. Ці системи ППО є спільною американо-норвезькою розробкою. Дальність виявлення цілей – до 60 км. Дальність ураження цілі – 2,5 – 25 км. Висота ураження цілі – 30 м – 16 км. Здатні супроводжувати та вражати кілька повітряних цілей одночасно. 

M142 HIMARS. Високоточні колісні РСЗВ, що одразу після прибуття на фронт допомагали українським військовим долати проблему великої різниці у кількості боєприпасів з ворогом. HIMARS дозволили уражати склади боєприпасів російських окупантів далеко від лінії зіткнення, тому рашисти змушені були змінювати логістику і переносити свої склади ще далі. Вага M142 HIMARS - 16,25 т. Довжина – 7 м. Ширина – 2,4 м. Висота – 3,2 м. Екіпаж складається із трьох осіб. Дальність руху – 480 км. Максимальна швидкість – 85 км/год. Саме HIMARS можуть запускати далекобійні ракети ATACMS. Та довгий час Україна отримувала від США лише 227 мм ракети GMLRS, що уражають цілі на відстані до 70 км.

Ракети ATACMS Block I (M39, MGM-140, MGM-140A). Це базова версія ракет «родини» ATACMS, що перебуває на озброєнні американської армії з початку 1990-х. Українська армія їх вперше отримала у жовтні цього року і одразу ж успішно застосувала, вдаривши по аеродромах поблизу тимчасово окупованих Луганська та Бердянська. M39 – це касетний варіант ракети, але водночас має найбільшу бойову частину серед усіх версій ATACMS – 950 субелементів M74, кожен з яких може «накривати» площу до 15 квадратних метрів. На підльоті до цілі ракета розкриває та засипає район цілі цими елементами. Дальність ураження цілей – до 165 км. Точно невідомо, скільки таких ракет отримала Україна, але за повідомленнями різних західних ЗМІ кількість була невелика. Нам потрібно набагато більше і таких касетних боєприпасів. І також нам потрібні й касетні ATACMS Block IA (у них зменшене корисне навантаження, 300 суббоєприпасів М74, але дальність стрільби – до 290 км), й ATACMS Block IVA (дальність стрільби сягає до 300 км, бойова частина унітарна, масою 227 кг, призначена для знищення бункерів та фортифікаційних споруд.)

Танки Abrams M1A1 SA. На цих моделях встановлена основна 120-мм гладкоствольна гармата M256A1 з боєкомплектом із 40 снарядів. Ефективна дальність стрільби – 3 км. А також кулемет M2HB калібром 12,7 мм, два 7,62-мм кулемети М240 (баштовий і спарений). Має ізольований відсік для боєприпасів. Передбачена газова система гасіння пожежі у відсіку екіпажу. Екіпаж складається із чотирьох осіб. Танк має балістичну систему керування вогнем. Лазерний далекомір та тепловізійний прилад вбудовані в основний приціл GPS-навідника. Командир може вести вогонь замість навідника. Довжина танка – 9,8 м. Ширина – 3,7 м. Висота – 2,9 м. Вага – 57 – 61 т. Максимальна швидкість – до 72 км/год. Запас ходу – 426 км. США передали нам тільки 31 такий танки. У жовтні стало відомо, що усі обіцяні машини уже прибули на територію України.

БМП M2A2 Bradley. Це легендарна БПМ, що уже давно зарекомендувала себе під час військових кампаній в Перській затоці, Сирії та в Іраку. Екіпаж складається із трьох осіб і можливість перевозити до семи осіб десанту. Озброєння складається із одноствольної автоматичної гармати з ланцюговим приводом калібру 25 мм M242 Bushmaster (ефективна дальність стрільби - 2 км), протитанкового комплексу з ракетами TOW або Javelin. Також на БМП M2 Bradley можна додатково встановити 7,62-мм кулемет. Довжина БМП – 6,5 м. Ширина – 3,2 м. Висота – 3 м. Вага у повному бойовому спорядженні – 32,1 т. Максимальна швидкість – 61 км/год. Запас ходу – 402 км.

САУ M109 Paladin різних модифікацій. Це гусенична 155-мм самохідна артилерійська установка. У M109A6 Paladin здійснена інтеграція цифрової навігаційної системи та системи управління вогнем з об'єднанням у єдину мережу керування. Це дозволяє M109A6 Paladin відкрити точний вогонь через 30 секунд після зупинки, коли цифрова система бере на себе все необхідні розрахунки з прив'язки та рішення стрільби. Боєзапас до основної гармати М284 – 39 снарядів. Темп стрільби – 4 постріли на хвилину. Дальність стрільби до 24 км звичайним снарядом та до 30 км активно-реактивним снарядом. Також установлюються 12,7-мм кулемет M2 Browning або 40-мм гранатомет Mk 19. Екіпаж складається із п’яти осіб. Максимальна швидкість – 65 км/год. Запас ходу – 350 км.

ПТРК Javelin FGM-148. Ці переносні протитанкові ракетні комплекси фактично стали першою летальною зброєю, яку Україна змогла отримати від США. І це сталося до повномасштабного російського вторгнення, ще у 2018-му за президентства Дональда Трампа. Вага цього ПТРК – 22,3 кг, із яких вага ракети становить 15,9 кг. Дальність стрільби – 2,5 км. Це не є дуже великою дальністю, з огляду на інші ПТРК, але найбільшою перевагою Javelin є те, у ньому реалізований принцип «вистрілив-забув»: оператор ракетного комплексу ракетного комплексу не супроводжує і не коригує політ ракети, поки вона прямує до цілі. Ракета здатна пробити до 600 мм гомогенної броні за динамічним захистом.

Звичайно, це не весь перелік американського озброєння, що вже отримала Україна. Але навіть такий скорочений перелік яскраво демонструє, що Сполучені Штати передавали Україні різні види озброєння. Нехай і були затримки із рішеннями, але саме ці різні види зброї на різних етапах війни дозволяли українським захисникам перехоплювати ініціативу на полі бою. І нам знову потрібно більше зброї, щоб виходити із нинішньої ситуації, коли ворог пристосувався і війна переходить до позиційної форми. 

Ми продовжуємо сподіватися на більше далекобійних ракет і також чекаємо на винищувачі F-16. Хоч останні ми отримаємо не від США і загалом невідомо чи Сполучені Штати самі нададуть нам їх, але F-16 – це саме американські літаки. І саме дозвіл США відкрив дорогу до того, що низка європейських країн уже пообіцяли передати Україні ці літаки. Перші F-16 мають з’явитися в українському небі у наступному році. 

І ще вкрай важливо, що США не просто передавали нам зброю, а систематично забезпечували Україну боєприпасами та запчастинами до цієї зброї. Бо одна справа отримати кілька десятків установок HIMARS, а інша – чи вистачає ракет, щоб постійно із них стріляти. Тому рішення Конгресу США щодо додаткової допомоги Україні потрібне не лише для виділенням нам додаткової зброї, але й для того, щоб ЗСУ могли ефективно використовувати вже отриману зброю. Мовиться і про 155-мм артилерійські боєприпаси, адже США впродовж великої війни були основним джерелом отримання цих боєприпасів для України. І також можна говорити про ракети до F-16 у майбутньому. Все це залежатиме від того, яке зрештою рішення ухвалять американські законотворці. І також важливо коли це рішення з’явиться.

Тепер зупинимося на тому, яка зброя ще потрібна нашій державі для повернення окупованих рашистами територій. Як повідомляє агентство Reuters, ще 6 грудня представники Міністерства оборони України на закритій оборонній конференції у Вашингтоні, що пройшла за участі американських урядовців та керівників підприємств оборонної промисловості представили новий перелік озброєння та військової техніки, яких потребують наші Сил оборони. І, начебто, у цьому переліку, окрім озброєння, яке вже отримувала Україна, також були зразки, щодо яких наша держава раніше запитів ще не робила. 

Агентство Reuters писало у цьому списку були багатофункціональні винищувачі F/A-18, багатофункціональні винищувачі F-16, ударні вертольоти AH-64 Apache, вантажні літаки C-17 Globemaster III, вантажні літаки C-130 Super Hercules, транспортні вертольоти UH-60 Blackhawk, танки M1 Abrams, БПЛА MQ-9 та MQ-1C, комплекси протиракетної оборони THAAD.

Цей матеріал Reuters викликав жваве обговорення у нашому інформаційному просторі. Військові експерти дискутували наскільки такий «список побажань» може бути реалістичним для реалізації. Можна було почути багато думок про те, що якщо такий запит і був, то він може бути пояснений тим, що якщо просити більше, то можна отримати хоча б щось. 

У цьому переліку є дуже дороге озброєння. До прикладу, системи THAAD. Це «потужні» комплекси протиракетної оборони, що призначені для перехоплення балістичних ракет на дальності до 200 км та на висотах до 100-150 км. Важко сказати про його точну ціну зараз, але український військовий портал Defense Express зазначає, що його іноземними операторами є лише дві доволі заможні країни – Об'єднанні Арабські Емірати та Саудівська Аравія. Вони укладали контракти вже доволі давно (у 2011-му та 2017-му), але може мовитися про цінник від 2,5 млрд доларів за один комплект.

І аналітики Defense Express вирішили порахувати, якою ж може бути ціна озброєння у тому списку, що представило агентство Reuters. Звичайно, можна говорити про те, що цифри відносні, бо підрахунки спиралися на ціни по раніше відомим контрактам. Деякі контракти «свіжі», деякі вже старі, і загалом ціни можуть відрізнятися від комплектації тих чи інших систем. І щодо кількості озброєння можуть виникати питання. Але ось що вийшло: F/A-18 (64 одиниці) – 11,35 млрд доларів; F-16 (64 одиниці) – 10,4 млрд доларів; AH-64 Apache (64 одиниці) – 8 млрд доларів; C-17 Globemaster III (12 одиниць) – 3,1 млрд доларів; C-130 Super Hercules (12 одиниць) – 6,35 млрд доларів; UH-60 Blackhawk (64 одиниць) – 4 млрд доларів; Abrams (180 одиниць) – 4,3 млрд доларів; MQ-9/MQ-1C (64 одиниці) – 9,6 млрд доларів; THAAD (2 одиниці) – 5 млрд доларів. Загалом – 59,7 млрд доларів. Може бути менше, якщо говорити про меншу кількість одиниць того чи іншого озброєння.

«Таким чином вкрай орієнтовна гранична ціна за виключно гіпотетичною потребою становить 59,7 млрд доларів за комплексними постачаннями разом з озброєнням, запасними частинами, логістикою навчанням тощо. Тобто, попри можливе перше враження, доволі реалістична ціна, якщо пам'ятати, що у США на допомогу Україні у 2024 році хочуть вибити 61,1 млрд призначені для військової підтримки України. А враховуючи те, що такі постачання неможливо виконати за один рік, бо вони будуть у будь-якому випадку розтягнуті на довгий час, то й фінансування також пропорційно розподіляється на весь термін. Це виключно приблизна ціна за експортними дозволами. У випадку замовлення за програмою USAI це має бути вартість, як для Міноборони США, тобто значно нижчою. Але не варто також забувати, що величезний перелік грошей на військову допомогу від США йде не на нові системи озброєння, а на підтримку вже переданих та забезпечення належної кількості боєприпасів», – мовиться у матеріалі Defense Express.

Звернемо увагу на деякі нюанси. І запит Білого дому до Конгресу щодо понад 61 млрд доларів для України на наступний рік, і попередня допомога від США загалом на понад 75 млрд долар не стосуються виключно зброї. Пряма бюджетна підтримка і гуманітарна допомога входили до наданої американської допомоги і зараз входять до запиту Білого дому. І це вкрай важливо. Бо нам точно буде ще важче у війні, якщо держава не зможе виплачувати пенсії, соцвиплати і зарплати бюджетникам. Від початку повномасштабного російського вторгнення всі ці витрати тримаються на допомозі від Заходу.

Тож, зараз важливо дочекатися, щоб Білий дім зміг домовитися із Конгресом. Щоб також у Євросоюзі країни змогли досягнути згоди щодо додаткової допомоги Україні. І тільки після цього можна буде аналізувати, яку ще нову зброю може отримати Україна…