Україна потребує більше західної зброї, і наші західні партнери постійно повторюють, що підтримуватимуть нас стільки, скільки буде потрібно. Але при цьому часто виникають ситуації з затримками рішень про передачу того чи того виду озброєння Україні. Яскравим прикладом є ситуація з навчанням наших льотчиків на американських багатоцільових винищувачах F-16. Зараз мовиться лише про початок навчань, не про передачу самих літаків. Уже третій місяць переносять дату старту підготовки українських льотчиків. Зрозуміло, що нашим партнерам і самим потрібно було підготуватися до навчань українських льотчиків, зрозуміло, що потрібно було узгодити програму підготовки, але причини зволікання з початком процесу, які час від часу з’являються у інформпросторі, виглядають штучними з боку США. 

Уже відомо, що навчання першої групи наших льотчиків мають розпочатися наприкінці серпня – на початку вересня. Щодо того, коли вони завершаться, інформація різна: чи до кінця березня чи аж до літа наступного року. Однак не треба бути військовим експертом, щоб розуміти, що цього року західні винищувачі в українському небі літати не будуть. А якщо це відбудеться у 2024-му, все одно як мінімум до кінця року їх буде дуже мало. Тобто лише у 2025-му можна буде чекати на те, що західні винищувачі зможуть суттєво вплинути на хід війни. Що буде до того часу – невідомо. За таких умов публікації в американській пресі про те, що український контрнаступ може бути успішним і без F-16, виглядають як відверте знущання. Так, українські військові є успішними і змушені воювати тією зброєю, яку мають. В України нема іншого виходу, аніж воювати за своє майбутнє. Але від Заходу, попри всю уже надану Україні військову допомогу, зараз вимагається не так уже й багато. Захід, не припиняючи надавати допомогу Україні, і далі «стурбований» перед кремлівськими «червоними лініями». Саме такою є реальна міжнародна політика. І саме це перешкоджає Україні насправді змінити «правила гри» на полі бою. 

Тут потрібно розуміти кілька речей. Нам є за що дякувати і США, і всім іншим іноземним партнерам. Наша армія величезною мірою залежна від поставок західної зброї. Україна, хоч і воює проти росії із 2014-го, сама не дуже готувалася до повномасштабного вторгнення, але вже начебто досягнуто консенсусу: росія – спільний ворог цивілізованого світу. Україна обороняє і себе, і східний фланг НАТО. Тому, коли Захід гальмує з ухваленням важливих рішень про допомогу Україні, це лише показує його слабкість і збільшує апетити росії. Це точно не на руку Заходу. 

Далі зосередимося на тому, що зараз відбувається з процесом навчання українських льотчиків на F-16, а також на наших потребах у більшій кількості наземних систем ППО. 

Як уже зазначалося, на початок навчань наших льотчиків чекаємо досі. Про те, що навчання українських льотчиків на F-16 розпочнеться влітку, стало зрозуміло ще 19 травня на саміті «Групи семи» в Хіросімі. Сполучені Штати дозволили іншим країнам надавати американські винищувачі Україні, а британський прем’єр Ріші Сунак тоді заявив, що Велика Британія, США, Нідерланди, Бельгія і Данія спільно працюватимуть над навчанням українських льотчиків і нададуть нашій країні необхідні літаки та засоби. Через кілька днів після цього Сполучені Штати чітко підтвердили, що працюватимуть із різними країнами для того, щоб Україна отримала літаки F-16. США не стануть першою країною, яка надасть нам ці винищувачі, навіть досі незрозуміло, чи взагалі американці передаватимуть нам літаки, але саме Сполученні Штати виробляють F-16, тому без їхнього дозволу неможливо було вести мову ні про навчання наших льотчиків на цих літаках, ні про майбутню передачу їх нам. Зрештою, країни, які потенційно можуть передати нам F-16, купують у США новіші F-35. Після такого оновлення авіапарку вони зможуть надати Україні F-16. 3 травня речник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що забезпечення України винищувачами F-16 тепер є пріоритетом для Сполучених Штатів. 25 травня відбулося 12 засідання у форматі «Рамштайн». Тоді стало відомо, що європейську коаліцію з навчання українських льотчиків керування F-16 очолять Нідерланди і Данія. Також до цієї коаліції ввійшли Норвегія, Бельгія, Португалія і Польща. А 15 червня в Брюсселі відбулося 13-те за ліком засідання у форматі «Рамштайн», після чого міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що «коаліція винищувачів відбулася». І тоді з’являлося багато повідомлень про те, що навчання українських льотчиків відбуватимуться в Данії. У червні західні ЗМІ також повідомляли про те, що навчання українських льотчиків на F-16, окрім Данії, можуть відбуватися в інших країнах. Мовилося, зокрема, про Румунію. Наприкінці червня виконувач обов’язків міністра оборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що його країна «зробила крок, щоб розпочати навчання та підвищення кваліфікації українських льотчиків». Через це і деякі західні ЗМІ, і багато українських писали вже про початок навчань наших льотчиків. Але насправді потрібно було розуміти, що заява виконувача обов’язків міністра оборони Данії стосувалися офіційного запиту його країни до США щодо дозволу на навчання українських льотчиків, зокрема й допомоги Сполучених Штатів у цьому процесі.

Відтак упродовж липня ледь не кожен тиждень різні ЗМІ, посилаючись на різні джерела, повідомляли про те, що навчання українських льотчиків у Данії ось-ось розпочнеться. Але цього не сталося навіть попри те, що представники американської влади також ледь не кожного тижня заявляли, що глава Білого дому Джо Байден уже дав «зелене світло» для навчань українських льотчиків на F-16. Це тривало й у серпні. Паралельно американські ЗМІ повідомляли, що США гальмують цей процес, а Білий дім таку інформацію спростовував.

11 серпня представник Білого дому Джон Кірбі заявив, що США готові навчати українських пілотів на винищувачах F-16, якщо європейські партнери досягнуть межі своїх можливостей у цьому питанні. Однак тут легко зрозуміти, що до цього ще далеко. Зараз важливо, щоб розпочалося навчання першої групи українських льотчиків у Данії. 

4 серпня речник командування Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат заявив, що початок навчання українських льотчиків запланований на кінець літа: «Ми орієнтуємося на кінець літа щодо старту відправлення пілотів до європейських країн на навчання. Треба розуміти, що воно не буде швидким, але й не буде таким довготривалим, як надіються росіяни… Єдине, що потрібно, аби увесь склад авіаційної коаліції, всі країни, які мають навчальні бази, тренажери, інструкторів і літаки, долучилися, тому що нам треба швидко, нам треба якнайбільше людей «прогнати» через цю програму навчань».

Минулого тижня, а саме 9 серпня, речник командування Повітряних сил ЗСУ ще раз повторив, що навчання мають розпочатися наприкінці літа. «Кінець літа – це та точка, коли почнеться процес відправки першої групи наших пілотів. Навчання поки що заплановане в Європі. Це і Данія, і, можливо, інші країни, які мають майданчики для навчання наших фахівців. Створені групи першої, другої та третьої хвиль, які будуть відповідно до планів наших партнерів та рішень авіаційної коаліції прибувати в ту чи ту країну для перенавчання. Будуть групи, які навчатимуться одразу на F-16, решта – молоді пілоти, які не мають досвіду, проходитимуть базову підготовку в таких країнах, як Велика Британія та інші», – розповів Юрій Ігнат у ефірі загальнонаціонального телемарафону. 

Ще в липні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявив, що навчання українських льотчиків «десь у серпні, можливо, на початку вересня» і «якщо до кінця першого кварталу наступного року перші F-16 будуть літати в українському просторі, керовані українськими пілотами, то це буде відповідно до графіка». Виглядає так, що у Повітряних силах ЗСУ чекають на завершення навчань саме в першому кварталі 2024-го. А це означає, що мовиться про максимум кінець березня наступного року.

Однак 11 серпня американське видання The Washington Post оприлюднило інформацію про процес навчання українських льотчиків, у якій мовиться про те, що воно триватиме до літа наступного року. Що причинами цього є не лише відтермінування навчань, які мали початися ще в червні, а й рівень англійської мови українців, що відправляться на них. Зазначається, що в першій нашій групі для навчань будуть шість льотчиків, ще два резервні, а також наземний обслуговувальний персонал. У статті The Washington Post мовиться про те, що наші льотчики, включені до першої групи навчань, вільно розмовляють англійською, але все одно мусять пройти курси з опанування всієї авіаційної термінології. Ці курси, які вони будуть проходити разом із наземним персоналом, триватимуть аж чотири місяці. І тільки після цього з січня розпочнеться льотна підготовка, яка триватиме ще пів року. Також у матеріалі The Washington Post мовиться про те, що неназваний український посадовець назвав цей процес із вивчення англійської мови зволіканням. 

Але якщо це справді стане реальністю, то інакше, як зволіканням, це не назвеш. «Окрім першої групи з шести пілотів, відомо й про строки навчання другої групи, аналогічної за розмірами, до кінця 2024 року. Також мовиться про ще одну групу з 20 пілотів, які не мають великого бойового досвіду, тож, вочевидь, їхня підготовка буде ще довшою. Але Україна не має вибору, бо відправити одночасно всіх досвідчених пілотів на навчання дорівнює залишитись без літаків узагалі – на них просто нікому буде літати. Головною причиною таких строків є концептуальне бачення ролі F-16 в Україні та на Заході. Україні ці винищувачі потрібні вже зараз, бо мають виконати низку завдань як із забезпечення протиповітряної оборони в тилу та відсування ворожих літаків від переднього краю, так і завдання ударів по рашистах на землі. А розглядають ці бойові машини, зокрема у США, як довгострокове посилення Збройних сил України… Якщо брати строки завершення навчання лише шести пілотів на початку літа 2024-го, то в строю Повітряних сил України може бути максимум шість літаків F-16 – половина ескадрильї. І це, звісно, прямо говорить про те, що стати вирішальним game changer така кількість винищувачів просто не може. Лише на рівні кінця 2024 року піде мова про повноцінну ескадрилью, а вихід на орієнтовну кількість, як-от дві-три ескадрильї, губиться, напевно, десь на рівні 2025 року», – пише український військовий портал Defense Express, проаналізувавши матеріал The Washington Post.

Загалом останнім часом американські ЗМІ оприлюднювали багато матеріалів з дивними інформаційними вкидами. Та якщо звернути увагу на те, як досі зволікали з вирішенням питання про передачу F-16 Україні, то легше повірити, що це триватиме й надалі. Україна отримає літаки, але коли це станеться, ще не відомо.

Зазначимо, що полковник Юрій Ігнат 14 серпня в ефірі загальнонаціонального телемарафону відреагував на згаданий матеріал The Washington Post, заявивши, що не варто перебільшувати труднощі зі знанням англійської першою групою наших військових льотчиків, які поїдуть на навчання. Що в авіаційних інженерів з англійською гірше, аніж у пілотів, але всі вони вже почали вивчати іноземну мову в Україні, а потім разом навчатимуться у Великій Британії. Також Юрій Ігнат зазначив, що видання The Washington Post і The New York Times часто публікують свої аналізи, посилаючись на неназвані джерела, тому не хотів би їх коментувати. Що спочатку треба дочекатися відправки українських льотчиків і подивитися, як триватиме навчання. А також сказав, що йому хотілося б, аби навчання відбувалося й у Сполучених Штатах, не лише в Європі, бо бази США мають більші можливості та потужності.

Однак вже відомо, що принаймні перша група наших льотчиків навчатиметься у Європі. Як уже було сказано, навчання відбуватиметься в Данії. Загалом до коаліції держав, які братимуть участь у навчанні наших льотчиків, ввійшли Велика Британія, Бельгія, Данія, Нідерланди, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія та Швеція. Звісно, не всі ці країни мають на озброєнні винищувачі F-16, але можуть здійснювати базову підготовку пілотів і допомагати фінансово. Шведський міністр оборони вже заявляв про можливість навчання українських льотчиків на винищувачах JAS 39 Gripen. Найвірогіднішими першими «донорами» F-16 залишаються Нідерланди і Данія. Варто сподіватися, що офіційне рішення про передачу літаків Україні з’явиться ще до закінчення навчань наших льотчиків. Але знову ж таки це залежатиме від позиції та дозволу США. 

Свою думку щодо того, чому США зволікають із рішенням про передачу F-16 Україні, в ефірі загальнонаціонального телемарафону 12 серпня висловив експерт-міжнародник Тарас Семенюк. «Це абсолютно політичне зволікання. І очевидно, що першу скрипку в цьому оркестрі F-16 грають Сполучені Штати Америки. Це не питання симпатії до нас. Думаю, це питання все ж таки, як повідомляють джерела, так званої угоди між Іраном та рф. Росія має постачати Ірану новітні винищувачі Су-35. Росіяни, як я розумію, зараз зволікають із цим постачанням, хоча Іран вже оплатив. Тут наче якийсь певний консенсус… Ізраїль просить не поставляти F-16, щоб фактично Іран не отримав Су-35. Не знаю, наскільки це правдоподібно, але все ж таки більшість джерел саме на це й натякають. Це не може тривати вічно, очевидно, це питання, можливо, днів, тижнів, місяців максимум. Це питання не затягнеться на рік, адже перемога України – одне з важливих ключових завдань самих Сполучених Штатів. Якщо Україна програє – програє вся демократія. Відповідно це буде «Афганістан-2» для США, що, очевидно, поховає всі шанси Джозефа Байдена і демократів перемогти на майбутніх президентських виборах», – вважає Тарас Семенюк.

Як уже мовилося, Україна розглядає отримання винищувачів F-16 як украй важливу складову протиповітряної оборони. В країнах НАТО саме бойові літаки є основою протиповітряної оборони, а коли говорити про Україну, її велику територію, то закрити небо тільки наземними системами ППО неможливо. Жодні системи ППО не гарантують стовідсоткового результату знищення ворожих ракет чи безпілотників. Тому що більше в нас буде систем ППО/ПРО, то краще. І в ситуації без західних бойових літаків нам знадобиться значно більше систем ППО, аніж є зараз.

Багато експертів попереджають, що восени та взимку росія відновить масштабне ракетне «полювання» на українську енергетичну інфраструктуру. Панікувати з цього приводу, звісно, не варто, просто всі мають розуміти, що такий сценарій можливий. «Львівська Пошта» вже писала про те, що буде набагато дивніше, якщо рашисти відмовляться від ідеї залишити значну кількість українців без світла і тепла взимку. Зараз важко сказати, чи ця зима буде важчою за попередню, чи ні, як це намагаються змалювати деякі експерти. Але в будь-якому випадку потрібно бути готовими до найгірших сценаріїв.

Дуже важливо, що наша влада і далі наполягає на тому, що отримання додаткових систем ППО залишається пріоритетом для України. І тут знову визначальну роль мають рішення наших іноземних партнерів. За останні місяці Україна отримала багато систем ППО від інших країн. Аналітики порталу «Слово і Діло» минулого тижня підготували інфографіку про всі системи ППО, які Україні дали союзники. «Львівська Пошта» в минулих номерах уже писала про характеристики та можливості більшості цих систем. Щодо кількості пускових установок різних систем цифри можуть бути відносними. Та, зрештою, й не потрібно оголошувати їх точну кількість. Зрозуміло те, про що ми вже не раз згадували в цій статті: нам треба більше!

Про це нещодавно заявив і президент України Володимир Зеленський після того, як Німеччина оголосила про надання нашій країні ще двох додаткових пускових установок ЗРК Patriot. «Дякую Німеччині, пану канцлеру особисто за виконання цієї домовленості – це точно врятує тисячі життів наших людей. Це точно наблизить нас до створення повноцінного повітряного щита для України. Це допоможе людям, містам, селам… На всю нашу територію потрібно значно більше систем ППО, ніж є зараз. Крок за кроком ми перетворюємо це «значно більше» на конкретні можливості наших Повітряних сил, наших зенітників, наших мобільних вогневих бригад», – заявив він 9 серпня. 

Тут треба сказати, що, як повідомляє портал «Слово і Діло», з початку повномасштабного російського вторгнення до 9 серпня цього року наші сили протиповітряної оборони збили більш ніж 3,5 тисячі повітряних цілей, зокрема 12 гіперзвукових ракет «Кинжал», 1,2 тисячі російських крилатих ракет і 24 балістичні ракети. (12 серпня Юрій Ігнат заявив, що наші сили протиповітряної оборони від початку травня збили 14 російських аеробалістичних ракет «Кинжал».)

Важливим етапом зміцнення нашої системи протиповітряної оборони стало отримання вже загаданих ЗРК Patriot навесні цього року. Відтоді українські захисники змогли збивати й російські ракети «Кинжал», що раніше вважалося неможливим. Навіть американські розробники систем Patriot були здивовані результатами роботи українських операторів цих ЗРК.

Тепер питання, де Україні взяти ще більше систем Patriot. «Україна неодноразово заявляла про необхідність отримання додаткових батарей Patriot, які є одним з небагатьох засобів перехоплення балістичних ракет, а також «гіперзвукових» Х-47 «Кинжал» і високошвидкісних Х-22 та «Оникс». Але річ у тім, що реальна кількість батарей, які можуть передати ЗСУ партнери, доволі обмежена. І мовиться тут навіть не про США. Бо, як повідомив очільник US Army Space and Missile Defense Command Деніел Карблер, загалом у розпорядженні американських збройних сил лише 15 батальйонів Patriot… Зазначимо, що в США структура Patriot передбачає саме battalion, який, як пише видання, складається з чотирьох батарей. А батарея Patriot містить лиш один fire unit, тобто один зенітно-ракетний комплекс», – писав минулого тижня портал Defense Express.

Зараз у США формуватимуть 16-й батальйон Patriot. Виробник цих систем Raytheon Technologies нарощує і прискорює цикли виробництва ЗРК. І дуже важливо, що ще в червні стало відомо про п’ять батарей Patriot для України. Щоправда, відбудеться це до кінця наступного року. Але з огляду на те, яка зараз черга на Patriot у світі, такі терміни не є великими.

Залишається сподіватися, що Україна зможе отримати ще швидше додаткові системи Patriot та інші системи протиповітряної оборони від інших країн. У цьому контексті, вже традиційно з великими надіями, очікуємо наступних засідань у форматі «Рамштайн».