Сполучені Штати Америки нарешті зважилися надати Україні касетні боєприпаси. Те, про що ми просили багато місяців і те, що нам необхідне для знищення якомога більшої кількості російських окупантів та звільнення наших територій.

Минулого тижня США офіційно оголосили про черговий пакет військово-технічної допомоги для нашої країни на 800 млн доларів. І до цього пакету увійшли касетні боєприпаси DPICM (Dual-purpose improved conventional munition). Також у межах цього пакета допомоги США надають Україні 32 БМП Bradley та 32 бронетранспортери Stryker; 31 155-мм гаубицю; додаткові боєприпаси для Patriot та HIMARS; ракети ППО AIM-7; зенітні комплекси Stinger, Javelin; 105-мм артилерійські снаряди; ракети трубного пуску, безпілотні літальні системи Penguin та підривні боєприпаси; обладнання для розмінування; запчастини; стрілецьку зброю й 28 мільйонів набоїв до неї; 27 тактичних автомобілів для підіймання техніки та десять автівок для буксирування.

Все важливе, все нам потрібне. Але ось уже тиждень експерти й політики в нашій країні та за кордоном обговорюють саме питання постачання Україні касетних боєприпасів. Зрозуміло, що українська влада подякувала США за це важливе рішення. І за кордоном начебто усі мудрі люди розуміють, чому нам потрібна така зброя, але керівники країн, що підписали конвенцію про нерозповсюдження касетних боєприпасів, змушені скривитися і щось розповідати про негуманне використання таких боєприпасів. А ще є міжнародні правозахисні організації на кшталт Human Rights Watch, що нагадують про шкоду нерозірваних касетних боєприпасів для цивільного населення навіть після війн, і що нерозірвані бомби від касетних боєприпасів досі знаходять у таких країнах, як Лаос та В’єтнам через 50 років після завершення В’єтнамської війни. Human Rights Watch навіть закликала США не давати Україні таку зброю, а також закликає Україну та росію не використовувати такі боєприпаси. Але біда у тому, що рашисти використовують і заборонені касетні боєприпаси, і заборонені фосфорні боєприпаси зі самого початку повномасштабної війни. Водночас обстрілювали ними наші міста, зокрема, минулого року вдарили касетними боєприпасами по житлових кварталах Харкова. І що змогла зробити така організація, як Human Rights Watch? Правозахисники взагалі не розуміють суть своєї роботи, коли вимагають відмовитися від посилення обороноздатності країни, що бореться з агресією росії. А це держава, яка плює на усі міжнародні норми. Якби на Заході рішення про військово-технічну допомогу Україні ухвалювали не уряди, а правозахисні організації, то нам би порадили просто дозволити себе вбити, щоб правозахисники це зафіксували й далі спокійно працювали. Це нонсенс. Тому потрібно розуміти, що важкі часи потребують важких рішень. 

Далі докладно розглянемо, чому касетні боєприпаси є такими важливими для українських Сил оборони, як вони можуть вплинути на подальший перебіг українського контрнаступу і чому усім критикам такого рішення США потрібно усвідомити реальність, а не вдавати, що крізь рожеві окуляри можна побачити світ з єдинорогами.

Так от, касетні боєприпаси – це авіабомби, артилерійські снаряди або ракети, які замість одного великого вибухового елемента містять до кількох сотень дрібних «бомб» або суббоєприпасів, які розкидають на заданій висоті над поверхнею землі. Тобто касетні боєприпаси використовують для ударів по площі. Вони можуть знищувати живу силу та уражати бронетехніку противника. До прикладу, якщо десь виявили піхоту ворога, кілька танків та ще кілька БМП, то артилерії не потрібно вирішувати, по чому саме бити, особливо коли йдеться про те, що кількість звичайних артилерійських снарядів не безмежна. 

«Уявіть собі футбольне поле, тому що приблизно таку площу касетний боєприпас накриває, і на ньому є в різних кутах кілька одиниць техніки. Аби уразити її звичайним снарядом, треба дуже і дуже прицільно стріляти, це може бути дуже довго і не факт, що буде влучання. Натомість касетний снаряд заходить на висоту 15-20 метрів над землею і на площу більшу ніж футбольне поле розкидає субелементи, які вибухають. Ці елементи повністю не знищать бронетехніку, але пошкодять. При цьому повністю знищену техніку не забирають з поля бою, а пошкоджену забирають, а це відповідно вимагає колосальних моторесурсів, технічних і людських. Тобто цей боєприпас кратно підійме винищення саме живої сили противника і ушкодження його техніки», – пояснював військовий аналітик Петро Черник у коментарі Military Media Center. 

Тепер конкретніше розглянемо саме боєприпаси DPICM, що передають нам США. Зараз мовиться про артилерійські снаряди DPICM M864 із касетною бойовою частиною для 155-мм гаубиць, вперше виготовлені у 1987 році. Наші захисники використовують близько десяти різних типів артилерійських систем 155-мм калібру, зокрема, і легендарні M777. Якщо брати усі відомі види гаубиць, які використовують ЗСУ, то їхня дальність стрільби становить від 20 км до 40 км. Дальність стрільби боєприпасів DPICM M864 має складати 28,4 км у разі стрільби зі зброї з довжиною ствола в 39 калібрів. І здатність різних 155-мм гаубиць стріляти касетними боєприпасами DPICM може залежати від конкретної модифікації та налаштувань системи. Уже згадані гаубиці M777 мали б підійти. Якщо згадувати повідомлення про передачу Україні гаубиць M777, то у ЗСУ їх мало б бути близько півтори сотні. І в новому американському пакеті допомоги також зазначена ще 31 гаубиця 155-мм. Можна припустити, що йдеться про M777.

Боєприпас DPICM M864 містить 88 окремих субелементів, які гарантовано накривають зону діаметром 300 метрів. Як зазначають військові експерти, завдяки цьому один такий касетний боєприпас замінює десятки звичайних осколково-фугасних снарядів. Це покращить ситуацію для наших військових, коли ворог має значну перевагу у кількості артилерійських боєприпасів. І коли меншою кількістю пострілів можна буде знищувати більшу кількість ворогів, це збереже ресурс наших артилерійських систем, а також дозволить швидше змінювати позиції, щоб уникнути ворожого артилерійського контрудару. Хто посміє сказати, що все це не є величезними перевагами для наших захисників?

«Фактична площа ураження касетними боєприпасами може варіюватись залежно від різних характеристик, зокрема висота підриву боєприпасів та інших «динамічних умов». Але навіть тут можна навести співвідношення, що якщо «класичний» уламково-фугасний снаряд калібру 155-мм під час підриву «перекриває» радіус орієнтовно 50 метрів, то касетний снаряд перекриває радіус мінімум 100 метрів. Ця характеристика з радіусом перекриття важлива не тільки в тому ракурсі, що «касети» можуть накривати рашистську піхоту буквально в окопах. Але й що застосування таких боєприпасів дає окупантам менше часу на пошук укриттів для своєї піхоти, дає менше можливостей для маневрування резервів, що також дає більше оперативних можливостей для ЗСУ в плані виснаження оборонних ліній армії рф на Півдні та біля Бахмуту», – про це пише український військовий портал Defense Express.

Тобто це буде дуже важлива зброя для прориву рашистської оборони. І ці боєприпаси повинні допомогти контрнаступу ЗСУ. Ще у червні заступниця помічника міністра оборони США, що займається питаннями України та рф, Лаура Купер заявляла, що «військові аналітики підтвердили, що DPICM будуть особливо корисні проти окопів на російських позиціях на полі бою». 

«Попри недоліки цього арсеналу, розблокування цих запасів матиме важливі наслідки для перебігу наступу України», – написав у твіттері науковий співробітник Фонду Карнегі, американський військовий аналітик Майкл Кофман уже після того, як США офіційно оголосили про передачу Україні касетних боєприпасів. Він також зазначив, що постачання Україні касетних боєприпасів матиме такий вплив на перебіг війни, що «перевищує той, який можуть здійснити інші можливості».

«Вчасний, масштабний та дуже потрібний пакет оборонної допомоги від США. Вдячні американському народові та президенту Джозефу Байдену за рішучі кроки, які наближають Україну до перемоги над ворогом, а демократію – до перемоги над диктатурою. Розширення оборонних спроможностей України дасть нові інструменти для деокупації нашої землі та наближення миру», – так відреагував на рішення США президент України Володимир Зеленський.

На росії, звичайно, черговий «вой». Про те, що вони самі масово використовують касетні боєприпаси у війні проти України, рашисти воліють не згадувати, а от радо кричать, що касетні боєприпаси розриваються не усі, тож потім можуть шкодити цивільному населенню. Мовчать рашисти і про те, що відсоток нерозривання їхніх, часто дуже старих, касетних боєприпасів у десятки разів вищий, аніж у тих, що США передають Україні.

Західні ЗМІ повідомляли, що Україна просила США надати касетні боєприпаси ще наприкінці минулого року. Але Білий дім постійно ігнорував такі запити. Зазначимо, що ще у 2008 році багато країн підписали конвенцію про заборону касетних боєприпасів. У 2010-ому вона набула чинності й нині її ратифікували уже 111 країн, зокрема і країни Євросоюзу. Але США цю конвенцію не підписували. До речі, Україна теж. І росія, і Китай також не підписували. Тому зараз не варто говорити про порушення Сполученими Штатами цієї конвенції, але касетні боєприпаси загалом цивілізованим світом вважаються негуманною зброєю. Це легко можна зрозуміти.

Про те, що росія використовує касетні боєприпаси, Україна повідомляла. І США також використовували касетні боєприпаси у багатьох воєнних конфліктах. Згадали й про наслідки після В’єтнамської війни. США також використовували касетні боєприпаси в Югославії у 1999 році й у Афганістані у 2001-ому. Але в останні роки США погодилися, що використовуватимуть касетні боєприпаси лише у екстрених випадках. 

Та ще більшою перешкодою було те, що з 2011 року у США діє закон, що забороняє експортувати або надавати як допомогу касетні боєприпаси з рівнем відмови суббоєприпасів понад 1%. Але навіть у цій законодавчій забороні було чітко зазначено, що дозвіл на постачання касетних боєприпасів таки може бути виданий, якщо ці боєприпаси використовуватимуть проти «чітко визначених військових цілей й не будуть використовуватись там, де відомо про перебування цивільних осіб або у районах, які зазвичай заселені цивільними особами». І загалом у президента Байдена були повноваження обійти обмеження щодо касетних боєприпасів. Але він дуже довго вагався. Лише минулого тижня було ухвалене відповідне рішення.

«Ми визнаємо, що касетні боєприпаси створюють ризик заподіяння шкоди цивільному населенню від боєприпасів, що не вибухнули, ось чому ми відкладали це рішення стільки, скільки могли. Але також існує величезний ризик заподіяння шкоди цивільному населенню, якщо російські війська і танки перекинуться на українські позиції, захоплять більше української території та підкорять більше українських цивільних осіб, оскільки Україна не має достатньої артилерії. Для нас це нестерпно», – заявив 7 липня радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван на брифінгу у Білому домі.

Президент США Джо Байден в інтерв’ю CNN зазначив, що постачання Україні касетних боєприпасів зараз є вимушеним і тимчасовим рішенням, поки союзники не зможуть налагодити виробництво достатньої кількості звичайних 155-мм артилерійських снарядів. «Це було дуже складне рішення з мого боку. І, до речі, я обговорював це з нашими союзниками, обговорював це з нашими друзями. В українців закінчуються боєприпаси. Ця війна пов’язана з боєприпасами. І ці боєприпаси у них закінчуються, а у нас їх мало. І я ухвалив рекомендацію Міністерства оборони – не на постійній основі – на перехідний період, поки ми отримаємо більше 155-мм снарядів. Головне те, чи мають вони зброю, щоб не дати росіянам зупинити український наступ. Я думаю, що касетні боєприпаси їм були потрібні», – сказав глава Білого дому. 

Відомо, що у США на зберіганні є близько трьох мільйонів касетних снарядів DPICM. За оцінками експертів, зараз йдеться про те, що Україна отримає сотні тисяч таких боєприпасів. Це дуже важливо з огляду на різницю запасів артилерійських снарядів, якими володіють Україна та росія. А наші західні партнери не встигають забезпечувати нас й мінімально необхідною кількістю звичайних артилерійських снарядів. Тому постачання касетних боєприпасів, яких багато на складах у США, є цілком логічним кроком. 

CNN з посиланням на американських військових посадовців повідомляє, що касетні боєприпаси, які отримає Україна, мають «коефіцієнт неспрацювань» 2,35% або нижче (у російських касетних боєприпасів цей коефіцієнт становить 30-40%). Також повідомляється, що касетні боєприпаси, які США вирішили передати Україні (M864 і M483A1), востаннє випробовувались у 2020 і 2017 роках відповідно. І їхнє випробування проводили за допомогою бойових стрільб, а не за допомогою імітаційних або віртуальних тестів.

Міністр оборони України Олексій Резніков 7 липня у твіттері зазначив, що наша країна погодилася дотримуватися п’яти ключових принципів: 

1. Україна використовуватиме касетні боєприпаси лише для деокупації власних міжнародно визнаних територій. Ці боєприпаси не будуть використовуватися на офіційно визнаній території росії. 

2. Україна не буде використовувати касетні боєприпаси в містах, щоб уникнути ризиків для мирного населення. Касетні боєприпаси будуть використовувати тільки в місцях скупчення російських військових. Їх використовуватимуть для прориву рубежів оборони противника з мінімальним ризиком для життя українських воїнів. 

3. Україна буде вести суворий облік використання цієї зброї та локальних зон, де вона буде використовуватися. 

4. Після деокупації українських територій вони будуть пріоритетними для розмінування. 

5. Україна звітуватиме партнерам про використання цих боєприпасів і про їхню ефективність, щоб забезпечити належний стандарт прозорого звітування та контролю.

Уже згаданий Джейк Салліван 10 червня на брифінгу також згадав про те, що Україна не буде використовувати американські касетні боєприпаси по російській території (наші західні партнери чомусь уже звикли до «запровадження» саме такого принципу керування ескалаційними ризиками) і що касетні боєприпаси не будуть використовувати у населених пунктах. 

Саме 10 липня Джо Байден відвідав Велику Британію та зустрівся з тамтешнім прем’єром Ріші Сунаком напередодні Вільнюського саміту НАТО. Як повідомляли західні ЗМІ, Байден мав обговорити з Сунаком питання про надання Україні касетних боєприпасів. Велика Британія, як країна-підписант конвенції проти використання касетних боєприпасів, була не надто задоволена цим рішенням Білого дому. Ріші Сунак уже заявляв, що не заохочує використання таких боєприпасів. Але водночас нагадував, потрібно продовжувати робити свій внесок у підтримку України. 

Деякі західні ЗМІ припускали, що рішення США щодо касетних боєприпасів може спровокувати непорозуміння між ними й іншими союзниками, і що це, мовляв, зіграє на руку кремля. Проти надання касетних боєприпасів Україні виступила, зокрема, Іспанія. Були певні заяви й від Німеччини. Але загалом не відчувалось, що американське рішення спричинить якусь справді серйозну сварку між союзниками. Під час зустрічі з Ріші Сунаком 10 липня Джо Байден заявив, що американо-британські відносини «міцні, як скеля». І також зазначимо, що заяви від німецького уряду спрямовані були загалом проти касетних боєприпасів, але і з уточненням того, що американське рішення було зрозумілим. Речник німецького уряду Штеффен Гебештрайт заявив, що у випадку України йдеться про захист та звільнення власної території. І президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр уже заявив, що «німецька позиція щодо заборони касетних боєприпасів залишається правильною, але в нинішній ситуації вона не повинна ставати на заваді Сполученим Штатам Америки». 

Дискусії тривають і у самих Сполучених Штатах. Були заяви від деяких політиків – до речі, однопартійців Байдена – про «стурбованість» щодо надання Україні касетних боєприпасів. Але тут треба також нагадати, і «Львівська Пошта» про це писала, що низка американських законотворців, від демократичної та республіканської партій, уже неодноразово реєстрували проєкти резолюцій з вимогами до Білого дому надати Україні і касетні боєприпаси, і далекобійні ракети ATACMS.

Зараз деякі військові експерти заявляють, що після касетних боєприпасів США можуть надати Україні й ракети ATACMS, що вражають цілі на відстані до 300 км. Мовляв, одне «важке» рішення може зробити «легшим» й інше. У це хочеться вірити. Але на момент підготовки цього матеріалу все це було тільки в теорії.

Виникали й інші питання. А чи отримає Україна ще якісь касетні боєприпаси? Бо США також мають на зберіганні снаряди DPICM калібрів 105-мм і 203-мм. А також некеровані реактивні снаряди типу M26 до систем M270 та HIMARS. Дальність стрільби M26 складає до 40 км, а принцип дії такий самий, як і в DPICM. Такі боєприпаси також могли б значно допомогти українській армії. 

Також відомо, що Україна подавала запит до США на отримання авіабомб Mk-20 Rockeye II, які вже не виробляють, але їх багато на складах зберігання. Про це повідомляло агентство Reuters. Якщо описувати цей запит точніше, то Україна просила суббоєприпаси від Mk-20 Rockeye II. Бо для скидання касетної авіабомби літак має перебувати фактично над ціллю, а суббоєприпаси наші військові начебто планували пристосувати для оснащення дронів. Цікава ідея. Але повторимося, що поки ще не було зрозуміло, чи отримуватиме Україна інші види касетних боєприпасів.

І неможливо було також прогнозувати, наскільки ж розтягнеться цей «перехідний період», впродовж якого США надаватимуть нам принаймні касетні боєприпаси DPICM M864. Їх важливість для ЗСУ уже пояснили. І навіть країни, що мають якісь застереження, повинні розуміти, наскільки важко воювати без касетних боєприпасів. Портал Defense Express звертає увагу на те, що Велика Британія це зрозуміла ще у 2019-ому. Українські військові експерти нагадують про дослідження британського центру Royal United Services Institute for Defence and Security Studies – RUSI чотирирічної давнини. Автори цього дослідження визнали, що приєднання Великої Британії до міжнародної конвенції заборони використання касетних боєприпасів не відповідає реальним безпековим загрозам. У дослідженні згадується досвід міжнародних навчань Joint Warfighting Experiment 2019 року.

«Весь успіх британських сил залежав лише від того, чи отримували вони артилерійську підтримку з боку військ США саме касетними боєприпасами. А тодішній британський бригадний генерал Джон Мед, згодом начальник штабу Об’єднаного корпусу швидкого реагування НАТО, зазначив, що «вогонь Корпусу морської піхоти США з використанням DPICM рятував день за днем протягом усіх навчань, ці боєприпаси були й залишаються game changer». Також RUSI в аналізі 2018 року сценарію війни з рф у країнах Балтії зазначило, що «як на ранніх стадіях, так і впродовж будь-якого конфлікту високої інтенсивності з росією, вона буде застосовувати проти британських військ касетні боєприпаси та інші види зброї з площадним ефектом, такі як смертоносні, термобаричні боєприпаси». І все це вимагатиме відповідного запасу снарядів у країнах НАТО, але британська армія буде спиратися лише на звичайні осколково-фугасні артилерійські снаряди, які не зможуть конкурувати з російськими касетними боєприпасами у співвідношенні вартість-ефективність», – мовиться у матеріалі Defense Express. 

Нинішня повномасштабна російсько-українська війна довела, що висновки RUSI були абсолютно правильними. Коли рашисти «закидують» поле бою живою силою і технікою, то їм потрібно щось протиставити. Касетні боєприпаси в такій ситуації матимуть величезне значення. ЗМІ раніше повідомляли, що Україна використовувала касетні боєприпаси ще з радянських запасів чи трофейні снаряди, але зрозуміло, що у великій кількості їх не було. Тому ще раз повторимо, що отримання великої кількості американських касетних снарядів може суттєво допомогти ЗСУ.