Війна триває не лише на справжньому фронті, але й на інформаційному полі. Фейкові повідомлення чи спеціальні інформаційні операції можуть спричинити паніку в суспільстві, поширювати страх серед людей і спонукати їх до певних дій, як-то вимагати чогось у влади. До прикладу, рашисти дуже хочуть, щоб українці вимагали, щоб наша влада погодилася на поступки в обмін на мир. Та не лише ворожі інформаційні операції можуть бути небезпечними: неперевірена інформація, навіть якщо вона не йде від ворогів, також може спричинити хаос у суспільстві. Тому дуже важливо отримувати саме перевірену інформацію, довіряти джерелам цієї інформації, зрештою, критично мислити, коли ви читаєте чи дивитесь новини. І ось тут виникають проблеми для багатьох українців, адже значна частина наших громадян не надто дбає про інформаційну гігієну. Це величезна проблема, її вплив зростає під час війни, і зараз вона ще більше загострюється, бо основним джерелом інформації для багатьох українців стали соцмережі. 

А із соцмереж виділяється телеграм. Впродовж минулого року різні соціологічні групи повідомляли, що телеграм як джерело новин має найбільшу популярність в Україні. Це можна зрозуміти, адже людям подобається, що там швидко з’являються новини. От тільки швидкість не означає якість. Навіть до повідомлень від телеграм-каналів офіційних органів влади часто виникали питання, а що вже говорити про канали, які не мають стосунку ні до влади, ні до традиційних чи онлайн-медіа. Читати новини у телеграмі – це не є погано, насправді це дуже зручно, але наївно вірити, що усі новини там перевірені.

Натомість 45,2% українців вважають, що телеграм-канали містять тільки перевірену інформацію. Такими є нещодавно оприлюднені результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного на замовлення ГО «Український інститут медіа та комунікації». І лише близько третини респондентів (28%) не погоджувалися з тезою, що телеграм-канали завжди публікують перевірену інформацію.

Також результати опитування продемонстрували, що 21,3% опитаних погоджуються з протилежною тезою про те, що телеграм-канали завжди публікують неперевірену інформацію, тоді як 50,1% респондентів з цією тезою не погодились. 

52,2% опитаних погоджуються з тезою, що телеграм-канали іноді публікують неперевірену інформацію, тоді як 20,3% не погоджуються з цим. І водночас із тезою про те, що телеграм-канали часто публікують фейки, більше респондентів не погоджується (37%), ніж погоджується (34,5%).

Ось такі результати опитування. Його проводили з 21 листопада по 29 грудня 2022 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера. КМІС опитав 2005 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах нашої держави, які контролювалися українською владою до 24 лютого 2022-го. Статистична похибка вибірки не перевищує 2.4% для показників близьких до 50%, 2.1% – для показників близьких до 25%, 1.5% – для показників близьких до 10%.

Окрім цього, також провели обговорення у фокус-групах. Чотири фокус-групи, в яких загалом було 30 осіб (порівну чоловіків і жінок) віком від 18 до 34 років (11 осіб) та віком від 35 до 50+ років (19 осіб). Респонденти представляли Полтавську (5 осіб), Київську (9 осіб), Львівську (8 осіб), Миколаївську (4 особи), Харківську (4 особи) області. Всі обговорення також проводив КМІС. І під час цих обговорень лише невелика частина респондентів зазначала, що дуже цінує власний час і не готова витрачати його на перевірку та читання неправдивих новин, які маніпулюють думкою населення, тому від каналів, що публікують подібний контент, одразу відписуються. Інші ж учасники фокус-груп були більш лояльні до неправдивої інформації. Вони зазначали, що дивляться на те, наскільки часто помиляються ті чи інші телеграм-канали. 

«Якщо опубліковане вибачення та інформація виправлена, то вони продовжують читати такі телеграм-канали. Якщо вбачають системні помилки, то відписуються. Деякі респонденти вважають, що неправдива інформація не є фейками, які розміщені спеціально в мережі», – мовиться у повідомленні авторів дослідження.

І також зазначається, що неправдива інформація в офіційних телеграм-каналах, висвітлена з метою піднесення бойового духу населення під час війни чи надання психологічної підтримки, влаштовує учасників фокус-груп. 

Ось така ситуація. Висновків з усього цього можна робити багато, але нам насправді потрібно слідкувати за якістю інформації, яку ми споживаємо щодня.