Несподіваний візит президента США Джо Байдена до Києва 20 лютого став надзвичайно важливим виявом американської підтримки України. Це перший його візит до нашої країни з моменту повномасштабного російського вторгнення (ще на посаді віцепрезидента США Байден шість разів відвідував Україну) та загалом перший за останні 15 років візит американського президента до України. І відбувся він у День пам’яті Героїв Небесної Сотні, за кілька днів до перших роковин повномасштабного російського вторгнення, в час, коли рашисти, за різними оцінками, чи то вже почали, чи готуються до нового масштабного наступу.

Цей візит є символом визнання західним цивілізованим світом української сили і водночас символ слабкості росії. Адже через рік після повномасштабного вторгнення не російський президент приїжджає до Києва, а український глава держави приймає у вільній українській столиці лідера країни, що є одним із головних партнерів України. І зараз США вже не думають про те, як допомагати українському партизанському руху (такі повідомлення робили західні ЗМІ торік напередодні російського вторгнення), а й далі згуртовують союзників по НАТО, щоби надати Україні зброю, потрібну для чергового контрнаступу. Західні лідери й далі приїжджають до Києва, надають ЗСУ військово-технічну допомогу і щораз голосніше та впевненіше заявляють про те, що Україна мусить перемогти в нинішній повномасштабній війні проти росії. Це явно не те, на що минулого року сподівалися у кремлі. І, звичайно, візит Байдена до Києва став публічним ляпасом бункерному диктатору путіну, котрий боїться зайвий раз вилізти зі свого сховища.
«Путін думав, що Україна слабка, а Захід розділений. Він думав, що зможе пережити нас. Я не думаю, що він так думає зараз. Він просто явно помилявся. Рік по тому докази цього є тут, у цій кімнаті. Ми стоїмо тут разом… Я думаю, що було б критично важливим не залишити жодного сумніву в тому, що США підтримують Україну в її війні проти жорстокої агресії… Багато що змінилося з часу останньої поїздки. Сталися жахливі речі, вторгнення, але водночас українці проявили себе так, як дуже мало народів проявляли себе будь-коли у своєму захисті. І вони допомогли нам осягнути значення демократії», – заявив Джо Байден під час зустрічі з Володимиром Зеленським.
Далі докладніше проаналізуємо, з чим глава Білого дому завітав до Києва і яке практичне значення має цей візит, окрім вияву підтримки України.
«Чіткий сигнал на болота»

Треба зазначити, що наперед було відомо лише про візит Байдена до Європи. На 21 лютого анонсували візит до Польщі, зустріч із тамтешнім президентом Анджеєм Дудою, а також, уже 22 лютого, зустріч із лідерами країн «Бухарестської дев’ятки» (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина та Чехія). Головною темою цих зустрічей мали стати питання безпеки і допомоги Україні. Та до Польщі Джо Байден вирушив уже з України.
Як повідомляє агентство Associated Press, американські посадовці перед візитом Джо Байдена до Києва сконтактувалися з росіянами, щоб гарантувати відсутність будь-яких моментів, які могли б призвести до прямого конфлікту між двома ядерними державами. Але під час перебування Байдена у Києві на всій території України лунала повітряна тривога: в Білорусі злітав російський МіГ-31К, який може нести гіперзвукову ракету Х-47м2 «Кинджал». Рашисти бісилися, але цим лише констатували своє безсилля зупинити візит Байдена в Україну. Ще раніше, після анонсу візиту Байдена до Польщі, вони вирішили розпочати свої ядерні навчання.

Однак сам Джо Байден вже у Києві анонсував оголошення чергового пакету військової допомоги нашій державі на близько 500 млн доларів. «Сьогодні у Києві я зустрічаюся з президентом Зеленським та його командою для розширеного обговорення нашої підтримки України. Я оголошу про чергове постачання критично важливого обладнання, у тому числі артилерійських боєприпасів, протитанкових систем та радарів спостереження за повітряним простором, щоб допомогти захистити український народ від повітряних бомбардувань», – сказав глава Білого дому.
Дещо пізніше Пентагон оголосив «вміст» нового пакету допомоги Україні на 460 млн доларів. До нього ввійшли: додаткові боєприпаси для реактивної системи залпового вогню HIMARS; артилерійські снаряди калібру 155 міліметрів і мінометні снаряди калібру 120 міліметрів; чотири радіолокаційні системи; додаткові ПТРК Javelin і підривні снаряди (кількість не уточнюється); близько 2000 протитанкових ракет; чотири бойові машини піхоти Bradley; дві тактичні машини; протипіхотні міни Claymore; прилади нічного бачення; засоби зв’язку, медичні засоби та запчастини для техніки.
Начебто ніякої нової зброї. Тут потрібно розуміти, що артилерійські боєприпаси дуже важливі для ЗСУ. Але водночас Україна дуже потребує ракет, що можуть знищувати цілі на більших відстанях, аніж ті, що ми отримуємо зараз. Тож цікаво буде й далі спостерігати за тим, чи будуть поставки зі США далекобійних ракет. Публічно в Києві про це не говорилося, але інтрига зберігалася.
«Скажу так: обидва президенти задоволені розмовою. Атмосфера – максимально довірлива і душевна. Цей візит є перемогою українського народу і президента Зеленського. Він здійснений усупереч всьому заради перемоги України та всього вільного світу. Чіткий «сигнал на болота» – вас ніхто не боїться!» – заявив 20 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
У Києві Джо Байден також анонсував, що США «після цього тижня оголосять про додаткові санкції проти еліт і компаній, які намагаються уникнути санкцій і поповнити російську військову машину». А ще нагадав, що загалом понад 50 країн уже зобов’язалися передати Україні 700 танків і тисячі броньованих машин, 1000 артилерійських систем, більш ніж два мільйони артилерійських боєприпасів, понад 15 сучасних (залпових) ракетних установок, системи протиповітряного захисту. Тут, очевидно, мовилося і про попередні пакети допомоги, і про анонсовані. А якщо говорити про танки, то це не тільки західні важкі танки, а й машини радянського виробництва, які Україна вже отримувала від партнерів і отримує.

Про західні винищувачі Байден публічно в Києві, на жаль, нічого не сказав. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван розповів виданню Thе Guardian деякі подробиці перемовин Байдена та Зеленського. «Вони говорили про найближчі місяці з точки зору поля бою, про те, що потрібно Україні, про можливості для досягнення успіху на полі бою. Вони говорили про потреби України в енергетиці, інфраструктурі, економічній підтримці, гуманітарні потреби, а також про політичний бік справи, зокрема про майбутню сесію Генеральної Асамблеї ООН щодо України, а також про українську формулу миру та зусилля України, спрямовані на те, щоб заручитися міжнародною підтримкою справедливого, стійкого і тривалого миру, побудованого на принципах Статуту ООН, головними з яких є суверенітет і територіальна цілісність». На уточнювальне запитання про те, чи говорили два президенти про якесь конкретне озброєння, зокрема літаки F-16, Салліван відповів: «Думаю, що обидва президенти виклали свої погляди на низку різних можливостей, які обговорювалися в пресі як нещодавно, так і протягом кількох місяців, і я на цьому зупинюся».
Щодо цього питання цікавою була заява президента Польщі від 19 лютого в інтерв’ю українському телеканалу «1+1». Анджей Дуда заявив, що обговорюватиме питання винищувачів для України з американським президентом Байденом та лідерами «Бухарестської дев’ятки».
Чи варто очікувати якихось швидких рішень щодо цього питання? Сумнівно. Анджей Дуда пояснював, що в Польщі зараз лише 48 американських F-16, тому віддати Україні навіть одну ескадрилью (12 літаків) досить проблематично. В нинішній ситуації варто сказати, що найреалістичнішим сценарієм отримання Україною F-16 є варіант із тими ж Нідерландами: ця країна замінює їх на F-35 і вже певний час намагалася продати свої F-16. Треба, щоби хтось погодився заплатити за них для України, та, звісно, потрібен дозвіл США на реекспорт. Але насправді найоптимальнішим варіантом було б отримати F-16 одразу від США.
«Питання авіаплатформи, як літак, ще трошки політичне, але загалом, я це точно знаю і відчуваю, вважайте, що воно вже вирішене. Це просто питання вибору, яка саме платформа буде основною і базовою. Це принципове завдання… Треба зупинити домінацію російської авіації в небі. Не дати їм піти в контрнаступ, а також підготувати наш контрнаступ. Тобто це система захисту, це частина нашої протиповітряної оборони, і ми це пояснюємо нашим партнерам», – ось таку заяву на брифінгу 20 лютого зробив міністр оборони України Олексій Резніков невдовзі після зустрічі Володимира Зеленського та Джо Байдена. Конкретнішої інформації щодо цього питання на момент підготовки цієї статті не було. Тож не будемо забігати наперед, а спостерігатимемо за розвитком ситуації та сподіватимемося на краще. Можливо, нам знадобиться трохи більше терпіння, можливо, західним лідерам потрібно трохи більше рішучості, можливо, ми просто надто мало знаємо про суть непублічних перемовин між українською владою та іноземними партнерами щодо літаків, і в потрібний момент все буде оголошене офіційно. Ось тільки зволікання західних лідерів працює проти України…
Звичайно, українці хотіли б почути заяву про далекобійні ракети і літаки від Байдена в Києві. Та поки що американський президент продемонстрував, що не боїться відвідати Україну під час війни. Тож подивимося, на які рішення він ще зважиться.

«Візит президента Сполучених Штатів до Києва – це не просто політичний сигнал, який має показати, що вільний світ і далі підтримує Україну через рік після початку масштабної російської агресії. Це, поза всяким сумнівом, історична подія. Ще ніколи президент Сполучених Штатів не приїжджав до охопленої війною країни, вся територія якої може опинитися під ударом авіації та ракет супротивника. Ще ніколи протокольні церемонії не відбувалися під звуки сирен повітряної тривоги. Тому якщо це й сигнал, то сигнал непохитності. Сигнал непохитності українського народу, сигнал непохитності вільного світу і сигнал непохитності самого американського президента. Можна лише уявити, скільки перешкод йому треба було подолати, щоби здійснити такий візит… Якщо повернутися до теми політичних сигналів, цей візит можна прочитати і як чітке розуміння президентом та його співробітниками того факту, що росія не може перемогти. Якби існували сумніви, Байден просто не з’явився б у Києві. Саме тому його приїзд є підтвердженням того, у що вірить кожен українець: Україна не може програти. І тому, що на протистояння агресії налаштоване все українське суспільство, і тому, що на боці України весь цивілізований світ. Приїздом до Києва Джозеф Байден вкотре продемонстрував, що саме поставлене на карту в цій великій боротьбі демократій і диктатур», – зазначив на сайті Еспресо.TV відомий український журналіст, політичний оглядач Віталій Портников.

Сигнал не лише для кремля
Також варто зауважити, що візит Байдена до Києва як сигнал підтримки України міг бути спрямований не лише на кремль. За останній тиждень західні ЗМІ писали про те, що Китай надає росії допомогу нелетального характеру і зараз уже наблизився до межі того, щоб надавати летальну військову допомогу, тобто зброю. Окрім того, на Мюнхенській безпековій конференції наприкінці минулого тижня керівник китайського зовнішньополітичного відомства Ван Ї заявив, що до 24 лютого Китай оприлюднить свій план мирного врегулювання «української кризи». Зрозуміло, що нічого проукраїнського в цьому плані не може бути. Китай офіційно виступає за територіальну цілісність країн, але й далі підтримує росію, яка вже давно чхати хотіла на міжнародне право і міжнародно визнані кордони. Тому легко передбачити, що китайський план міститиме купу наївних дурниць про компроміси заради завершення активної фази війни. 20 лютого Ван Ї прибув до москви, і дуже показово, що саме в цей день американський президент Джо Байден несподівано відвідав Київ. Тож це може бути сигналом і для росії, і для Китаю: США і колективний Захід підтверджують підтримку України і посилюють ЗСУ для перемоги над росією на полі бою. Це дав зрозуміти Байден у Києві, зрештою, про це говорили європейські світові лідери на «полях» уже згаданої Мюнхенської безпекової конференції. Навіть риторика німецького канцлера Шольца і французького президента Макрона за останній рік сильно змінилася: вони вже не бояться публічно говорити про необхідність перемоги України. А головне практичними рішеннями нехай і повільно, але сприяють нашій перемозі.
Тож китайським «товаріщам» треба було б кілька разів подумати, чи варто переходити «червоні лінії» у процесі підтримки росії. «Ми бачили присутність міністра закордонних справ Ван Ї на Мюнхенській конференції, а потім він поїхав у Москву. І в Пекіні, і в Москві готують заяви до річниці війни, тож цей візит Байдена є фактично сигналом одному керівнику та другому, що Сполучені Штати як лідери демократичного табору країн стоятимуть пліч-о-пліч із Україною, що б вони там не робили», – зазначив 20 лютого в ефірі національного телемарафону український дипломат, експерт-міжнародник Руслан Осипенко.
Якщо говорити спрощено, то Китай насправді є великою силою, але багато військових експертів погоджуються з думкою, що все ж таки в найближчі роки ця країна ще не буде готова до відкритої військової конфронтації з колективним Заходом. Китай прагне закріпити свій статус наддержави і свій вплив на світову економіку, та підтримка росії може зіграти проти нього. З другого боку, Китай вже багато років виступає головним конкурентом Заходу, тому важко сказати, чи китайська влада раптом не вирішила, що готова до жорсткішого протистояння.
Україну закликають до контрнаступу?

Американське видання Politico в матеріалі від 19 лютого, присвяченого візиту Джо Байдена до Польщі (коли ще не було відомо про візит американського президента в Україну), повідомило, що Білий дім закликає українську владу не зволікати з контрнаступом.
«Білий дім через багатьох офіційних осіб порадив команді Зеленського готуватися до наступу зараз, оскільки зброя та допомога з Вашингтона і Європи надходять вільно. Все це через побоювання, що підтримка з боку європейських сусідів України може зазнати обмежень», пише Politico. У матеріалі також мовиться про те, що Україні потрібно закріпити досягнуті минулої осені успіхи.
Нагадаємо, що на початку цього року західні ЗМІ писали, що американські високопосадовці начебто радили українській владі не поспішати з контрнаступом, а дочекатися доставки в Україну всієї обіцяної важкої бронетехніки. Тут ми віримо, що українське військове керівництво знає, що робить, і знає, що потрібно робити далі. А також зазначимо, що вже багато військових експертів називало 2023 рік вирішальним у нинішній російсько-українській війні. Це не означає, що війна точно завершиться цього року, але на тлі невдач російської армії та з допомогою нової зброї від Заходу ЗСУ мають шанси звільнити щонайбільше тимчасово окупованих росією українських територій.
Натомість кремль налаштований на затягування війни і сподівається, що Захід втомиться від України. Звичайно, затягування війни не є найвигіднішим варіантом і для самої росії. Тому тут працюють різні чинники: хто витримає довше? Чи зможе Захід санкціями знищити російську економіку? Чи виконуватиме Захід обіцянку допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно? Чи стане Китай активніше допомагати росії, і якщо так, то якими будуть дії США та союзників? І не забуваймо про те, що в листопаді наступного року у США відбудуться президентські вибори.

Ми насправді не застраховані від того, що в майбутньому позиція деяких західних країн щодо підтримки України може змінитися. Але маємо працювати, щоб зберегти і розвинути антипутінську коаліцію. І тому надзвичайно важливо зараз використовувати всі можливі шанси на пришвидшення перемоги України. Залишається сподіватися, що найближчим часом рішучість західних лідерів таки наздожене рішучість українців.
«Результат сьогоднішньої зустрічі з президентом Байденом буде мати відображення на полі бою. Це була розмова, яка справді наближає нашу спільну перемогу у війні. Ми можемо й повинні зробити так, щоб цей рік став роком перемоги. Я хочу наголосити, що ця неспровокована та злочинна російська війна проти України, всієї Європи та демократичного світу має закінчитися очищенням всієї української землі від окупації рф та твердими гарантіями довгострокової безпеки… Ми скоординували подальший тиск на державу-терориста. Працюємо разом над посиленням санкцій проти Росії як на двосторонньому рівні, так і в межах «Групи семи». Фактично маємо спільний погляд на зміст багатьох пунктів нашої формули миру. Її безпекові елементи, завдання відновити повну силу Статуту ООН, захистити міжнародний порядок, заснований на правилах, є спільним завданням усіх країн, зацікавлених у міжнародній безпеці… Агресор має відповісти за агресію та відшкодувати завдані збитки. Дякую пану президенту за підтримку нашої роботи щодо відновлення справедливості, зокрема роботи всіх наших інституцій у цьому напрямі. На нашу думку, немає альтернативи створенню спеціального трибуналу. Це позиція України, ми її підтримуватимемо. Я дуже хотів би, щоб Сполучені Штати Америки були залучені до реалізації нашої формули миру. Це означатиме посилення глобальної стабільності та передбачуваності міжнародних відносин. Маємо напрацювання на цьому шляху», – заявив Володимир Зеленський після перемовин із Джо Байденом.
фото: Офіс Президента України