Ракетні атаки рашистів на українські міста, вбивства наших цивільних громадян та цілеспрямоване руйнування енергетичної інфраструктури – це терористичні акти. Ми постійно чуємо такі заяви від представників української, і не тільки, влади. І насправді немає жодних сумнівів у тому, що росія продукує тероризм на державному рівні. І цивілізований світ за останні кілька місяців впевненіше офіційно визнає терористичну суть російської федерації. Минулого тижня, 23 листопада, Європарламент визнав росію державою-спонсоркою тероризму. За відповідну резолюцію проголосувало 494 депутати Європарламенту, 58 були проти, 44 утрималися від голосування. Перед цим, 21 листопада, Парламентська асамблея НАТО одноголосно ухвалила резолюцію, в якій визнає російську федерацію та її режим державою-терористкою. А першою міжнародною організацією, що ухвалила подібне рішення, була Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ). Ще 13 жовтня ПАРЄ одностайно ухвалила резолюцію, в якій рф назвали терористичним режимом.

Одразу помічаємо, що у різних випадках застосовувалися різні формулювання для позначення терористичної сутності росії. І схожа ситуація була, коли різні держави ухвалювали свої рішення щодо визнання російського «державного тероризму». Зокрема, подібні рішення впродовж цього року ухвалювали Сейм Литви, Сейм Латвії, Палата депутатів парламенту Чехії (нижня палата парламенту), Сенат Польщі, естонський Рійгікогу (парламент). І йшлося чи то про «державу, яка підтримує тероризм», чи то «державу, яка підтримує і чинить тероризм», «державу-спонсорку тероризму», чи просто «терористичний режим». 

Річ у тім, що поняття «тероризм» зазвичай застосовується щодо організацій, а не держав. І в національних законодавствах різних країн та у міжнародному праві немає достатньо вироблених механізмів визнання та процедури покарання за «державний тероризм». Фактично зараз Україна просуває у цивілізованому світі розуміння необхідності створення чіткої законодавчої бази та якоїсь уніфікованої процедури щодо визнання та протидії «державному тероризму». І це одне із наших важливих завдань.

І якщо повертатися до рішення Європарламенту, то зараз його треба розглядати як важливу політичну основу для подальших рішень. У ЄС є свій список терористів, але у ньому лише фізичні чи юридичні особи. Держав там ще ніколи не було. Євросоюзу потрібна чітка процедура визнання та покарання цілих держав за тероризм. Європейські політики та чиновники про це дедалі частіше говорять, але формування, затвердження і початок дії таких процедур – це ще робота на майбутнє. І незрозуміло, скільки часу на це знадобиться.

Щось схоже можна сказати і про резолюцію Парламентської асамблеї НАТО. Союзники по Альянсу підтвердили, що вони єдині в оцінках терористичної суті росії. Але поки що це лише основа, що в майбутньому має знадобитися для процедури покарання нинішнього вищого керівництва рф та процедури відшкодування Україні збитків, завданих рашистськими терористичними атаками.

Але тут зробимо важливе уточнення. Насправді вже зараз є одна держава, в якій відповідні процедури закріпленні законодавчо і діють вже десятиліттями. Це США. В американському законодавстві є поняття «держава-спонсорка тероризму». Це стосується держав, які неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму. Рішення про «присвоєння» такого статусу ухвалює Держдеп США. І передбаченні санкції, що ведуть до міжнародної ізоляції держав-спонсорок тероризму. Запроваджується заборона зовнішньої допомоги від США, заборона експорту та продажу оборонних товарів, контроль за експортом товарів подвійного призначення та ще ціла низка обмежень. Також може бути визнана відсутність у держави з таким статусом судового імунітету, тому позови проти їхніх урядів можна подавати в американські суди, а компенсацію отримувати зі заарештованих державних активів. Це важливий момент, до нього ми ще повернемося.

Важливо, що США – це та країна, яка легко може втілювати подібні рішення. І країни, що допомагають державі-спонсорці тероризму обійти американські санкції, можуть підпасти під ті самі санкції. Санкційна група Єрмака – Макфола (міжнародна робоча група незалежних експертів з питань санкцій щодо росії) ще раніше у матеріалі для видання Українська правда пояснювали, що у разі, якщо буде рішення Держдепу США, то, серед іншого, для фізичних та юридичних осіб США участь у фінансових операціях з урядом росії стане незаконною; рахунки та майно офіційних установ рф у США заблокують, а на всіх, хто торгуватиме з рф всупереч забороні американців, чекатимуть санкції; будуть також заблоковані рахунки росії по всьому світу, зокрема з Китаєм, якщо тамтешні банки не ризикнуть підпасти під санкції США.

Зараз у списку Держдепу державами-спонсорками тероризму визнані Куба, КНДР, Іран та Сирія. І Білий дім, і Держдеп досі вперто відмовляються офіційно визнати росію державою-спонсоркою тероризму. Сенат США (верхня палата Конгресу) ще 28 липня ухвалив резолюцію, в якій закликає Держдеп визнати росію державою-спонсоркою тероризму через події в Україні, Чечні, Грузії та Сирії, що призвели «до загибелі незліченної кількості людей». Адміністрація Байдена зі свого боку продовжувала шукати якісь альтернативні варіанти й закликала не поспішати. Зазначимо, що насправді росію державою-спонсоркою тероризму може визнати і Конгрес США (важливо, що вже зареєстровані відповідні законодавчі ініціативи), але за таким сценарієм ще знадобиться підпис президента США. І тут ми знову повертаємося до того, що Джо Байден не поспішає з цим питанням.

Чому? Пояснення такої ситуації також є важливими. І тут ми повертаємося до питання втрати судового імунітету державою-спонсоркою тероризму. «Якби США визнали росію державою-спонсоркою тероризму, то будь-яка людина у світі, незалежно від громадянства, яка зазнала збитків, шкоди чи страждань від росії, могла б звернутися до суду за компенсацією. І таким чином гроші росії могли б бути виплачені не тільки і не стільки Україні, а, наприклад, західним компаніям, які зазнали збитків через напад росії на Україну. Ми всі, звісно, знаємо, про величезні ресурси, що заморожені зараз у міжнародній фінансовій системі, але, наскільки я знаю, адміністрація Байдена хоче використати їх на реконструкцію України після війни та підтримку її економіки», – таке пояснення озвучував колишній посол США в Україні Джон Гербст, повідомляє інтернет-видання Mediasapiens.

Про таку ймовірність попереджала й професорка права в університеті Вандербільта, співредакторка Американського журналу міжнародного права Інгрід Вюрт.

«Як ви знаєте, активи російського Центрального банку, які зберігалися в Сполучених Штатах, були заморожені. І було багато дискусій щодо повернення цих активів для компенсації Україні, українському уряду, можливо, окремим українцям, які постраждали. Якщо росію визнають державою-спонсоркою тероризму, американські громадяни, а не громадяни України, можуть подати до суду на росію за терористичні акти. Тоді активи російського Центрального банку можуть бути використані для передачі американцям, які постраждали від російського тероризму. Мене турбує, що статус держави-спонсорки тероризму здається просто швидким рішенням. Але юридичні наслідки цього статусу насправді не є тим, що люди шукають. Адже держава-спонсорка тероризму – це не просто таке собі позначення для всіх поганих країн. Це навіть не позначення всіх країн, які здійснюють воєнні злочини. Насправді цей статус взагалі не передбачає врахування воєнних злочинів і ведення агресивних війн. Тероризм часто описує дії недержавних гравців, скажімо, коли терорист захоплює літак, бере заручників і вимагає чогось. Ми ж не називаємо війну Німеччини з Радянським Союзом або війну Німеччини зі Сполученими Штатами тероризмом», – зазначала Інгрід Вюрт, повідомляє Суспільне.

У Білому домі раніше також зазначали, що рішення США щодо визнання росії державою-спонсоркою тероризму може вплинути на постачання допомоги в окремі райони України, зашкодити виконанню «зернових угод» та загрожувати процесу притягнення путіна до відповідальності та здатності підтримувати Україну за столом переговорів. Звучить якось дуже дивно. Але чи може Білий дім разом з американськими законодавцями придумати і втілити покарання росії за державний тероризм. Звичайно, що так. Лиш би була політична воля, як часто люблять говорити в Україні.

Тож надалі спостерігатимемо за тим, чи вистачить нинішній американській адміністрації політичної волі. Але при всій важливості покарання росії за державний тероризм, не можна зосереджуватися винятково на цьому. Ця недодержава має бути покарана за агресію проти України.

«Пересторога у тому, щоби відповідальність за агресію не була підмінена покаранням за допомогу терористам. Санкції проти рф, запроваджені США, європейськими й іншими державами не тому, що росія вчинила акти тероризму. А тому, що росія чинить акт агресії проти України. Що таке акт терору? Це акт залякування, який здійснює фізична чи юридична особа з метою вплинути якимось чином на політику держави. Це акт, покликаний залякати суспільство, мобілізувати вимоги щодо державних органів для того, щоб змінити там політику. А тут геть інша справа: тут держава чинить злочин», – на це ще раніше у коментарі Суспільному звертав увагу представник України в Раді ООН з прав людини у 2006 – 2010 роках, суддя Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії у 2005-ому Володимир Василенко. Він також зазначав, що зараз Україні насамперед потрібно зосередитися на вже наявних правових механізмах, які допоможуть покарати за злочини в Україні конкретних осіб за допомогою Міжнародного кримінального суду у Гаазі. Василенко пояснював, що у випадку нинішньої війни йдеться про порушення міжнародного права: воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид, а також злочин агресії, для доведення якого вже доведеться створювати спеціальний міжнародний трибунал.