Після того, як під час масованого ракетного удару рашистів по Україні 15 листопада одна ракета впала на території Польщі та вбила двох людей (досі офіційно не названо, чия це була ракета і звідки випущена) у НАТО почали думати, яким чином можна посилити протиповітряну оборону Польщі. І Німеччина запропонувала розмістити на території Польщі, яка є її союзником по НАТО, дві додаткові батареї зенітних ракетних комплексів (ЗРК) Patriot (саме тих американських ЗРК, про необхідність яких для захисту нашого неба найчастіше згадують українські ЗМІ ще від самого початку повномасштабного російського вторгнення). Польща спочатку начебто погодилася і планувалося, що ці системи будуть розміщені біля кордону з Україною. Та починаючи з минулого тижня, представники польської влади почали публічно заявляти, що ці комплекси більше потрібні власне Україні, і що Німеччина має передати їх саме нашій державі. У Німеччині до такого повороту явно не були готові й тепер їм довелося вирішувати, як виходити з цієї ситуації з найменшими для себе іміджевими втратами.

«Після подальших ракетних обстрілів росії я попросив Німеччину, щоб запропоновані Польщі батареї Patriot були перекинуті в Україну й розміщені на західному кордоні. Це вбереже Україну від подальших жертв і знеструмлень та підвищить безпеку на нашому східному кордоні», – про це 23 листопада повідомив міністр оборони Польщі Маріуш Блащак на своїй сторінці у твіттері.

Відповідну публічну заяву 25 листопада зробив польський президент Анджей Дуда. «З військової точки зору було б найкраще, якби вони були розташовані в Україні, щоб також захищати польську територію, тоді вони найбільш ефективно захищали б і Україну, і Польщу. Але рішення залишається за німецькою стороною», – заявив Дуда, інформує агентство Reuters.

Також таку позицію підтримав і голова керівної партії «Право та справедливість» Ярослав Качинський. Та от реакція офіційного Берліна була дуже цікавою. «Ці Patriot є частиною інтегрованої протиповітряної оборони НАТО, а це означає, що вони призначені для розгортання на території НАТО. Будь-яке використання за межами території НАТО вимагатиме попереднього обговорення з НАТО та союзниками», – таку заяву 24 листопада зробила очільниця міністерства оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт.

І надалі від німецького уряду лунали заяви про те, що вони ведуть консультації зі союзниками по НАТО, і що Patriot є високотехнологічною зброєю, тож навчання українських військових використовувати їх триватимуть місяцями. Одразу зазначимо, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг дуже швидко зробив і свою заяву. На брифінгу 25 листопада він сказав, що іноді країнам потрібно консультуватися з іншими союзниками через угоди про кінцевих споживачів, але, зрештою, кожна країна сама ухвалює рішення щодо надання зброї. «Німеччина надавала сучасні системи протиповітряної оборони Україні. І на зустрічі міністрів закордонних справ наступного тижня я закликатиму союзників посилити підтримку, не в останню чергу в посиленні ППО України. Але рішення щодо конкретних спроможностей залишаються рішеннями національними», – зазначив тоді Столтенберг.

Тож як можна було оцінювати таку ситуацію? Поки нам не відмовили у наданні ЗРК Patriot. Але Німеччина ще явно не готова зробити це найближчим часом. Як і в ситуації з переданням німецьких танків, ця країна вочевидь також може використовувати виправдання, що поки інші союзники по НАТО такого не робили. От тільки ЗРК це не має стосуватися. Бо системи для ППО Україна вже отримує від союзників. І як правильно зауважив генсек НАТО, й від Німеччини також. Йдеться про новітній ЗРК IRIS-T. Один такий комплекс вже в Україні, ще один має прибути до кінця цього року, ще два – наступного.

Чому ж тоді ситуація зі ЗРК Patriot має бути іншою? Бо якщо говорити про те, що і в самих союзників цих ЗРК недостатньо, то не можна забувати, що IRIS-T загалом виготовлено набагато менше. Тут український військовий портал Defense Express звертає увагу на дві можливі причини, чому Німеччина (зрештою, як і США), м’яко кажучи, не поспішала передавати Україні системи Patriot. По-перше, навчання операторів цих систем справді займе тривалий час, бо цей ЗРК доволі складний в експлуатації. По-друге, ЗРК Patriot насправді дуже дорогий. «Вартість Patriot складає від мільярда доларів за батарею за версію PAC-3 MSE, а вартість самих ракет MSE на рівні 2017 року складала три мільйони доларів, і це для армії США. У разі експорту ціна взагалі вилітає у «космос», наприклад, у 2020 році Нідерланди замовили 34 ракети MSE та додаткові частини за 241 мільйон доларів», – пише Defense Express.

Та треба пояснити, що ЗРК Patriot виготовляються американською компанією Raytheon (RTX.N). Ці ЗРК мали кілька модифікацій. І представники польської влади кажуть, що у Німеччини «старі» ЗРК Patriot. Але загалом навіть не було зрозуміло, чи Німеччина зараз збиралася передати Польщі ЗРК Patriot, чи лише тимчасово розмістити, як уже робила у цьому році. «Для повного розуміння картини, окрім заголовків новин, необхідно розуміти речі, які криються у суті відносин Німеччини, Польщі та НАТО загалом. Варто нагадати, що Німеччина з початку вторгнення рф в Україну та десь до липня тримала розгорнуті MIM-104 Patriot у Польщі та патрулювала повітряний простір країни винищувачами Eurofighter. Вплив цієї програми Німеччини на оборону країни – окреме питання. Але річ у тім, що США також розгорнули у Польщі винищувачі, а мовиться про найсучасніші F-22, які не просто патрулювали, а саме базувались у країні. А також встановили неназвану кількість ЗРК Patriot. Тобто щонайменше не лише Берлін брав участь у цій програмі й далеко не факт, що взагалі грав першу скрипку. До речі, у самій польській пресі заяви Берліна щодо повернення Patriot часом розглядають як спробу «набити бали». Ще один аспект: Німеччина навряд збиралась передавати Польщі Patriot – вона пропонувала розгорнути їх там. А це вже передбачало їх експлуатацію розрахунками Бундесверу, а не Війська Польського. А вже заява очільниці міноборони Німеччини щодо консультування з НАТО – це доволі очевидна дипломатична відповідь, що рішення терміново ухвалюватись не буде. Й саме з цього необхідно виходити, коли мова заходить про Patriot для України», – на все це також звертає увагу Defense Express.

Німецький уряд ще має «дозріти» до того, щоб погодитися на надання Україні систем Patriot. А Україні необхідний новий і швидкий «прорив» у позиції союзників щодо того, яку зброю вони вже можуть постачати Україні, а яку ще ні. З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну наші союзники вже кілька разів відмовлялися від негласного табу на постачання нам певного озброєння. ЗРК Patriot потрібні Україні. Ці комплекси можуть збивати не лише крилаті, але й балістичні ракети. Але і тут потрібно розуміти, і про це кажуть військові експерти, що зараз Україна найбільше потерпає від крилатих ракет, а щодо оборони від балістичних ракет, то перше місце в обороні займає їх знищення разом з пусковими ще на землі. Тому й самій Україні, окрім систем ППО, потрібні новітні високоточні ракети, що можуть уражати цілі на відстанях до 300 км. Звичайно ж, насамперед йдеться про ракети ATACMS для HIMARS. Чи отримає ми їх найближчим часом – поки невідомо.

Та зазначимо, що агентство Reuters, із посиланням на свої джерела, цього тижня повідомило, що зараз Пентагон розглядає пропозицію американської компанії Boeing передати Україні високоточні боєприпаси GLSDB (Ground-Launched Small Diameter Bomb), які можна використовувати з ракетних систем HIMARS та M270, і які уражають цілі на відстані 150 км. GLSDB начебто можуть доставити в Україну навесні наступного року. Але поки жодних офіційних підтверджень такої інформації ще не було. Тут треба розуміти, що у багатьох випадках офіційних підтверджень і не буде.

Тепер повернімося до слів генсека НАТО Єнса Столтенберга про зустріч міністрів закордонних справ країн-союзниць. Це засідання Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ триватиме у Бухаресті 29 – 30 листопада. На момент підготовки цього матеріалу неможливо було говорити про його результати. Але напередодні агентство Associated Press повідомляло, що міністри країн НАТО, ймовірно, дадуть нові обіцянки щодо нелетальної підтримки України: пальне, електрогенератори, медикаменти, зимове спорядження та пристрої для боротьби з безпілотними апаратами. А також, ймовірно, окремі країни НАТО оголосять про нове постачання військового обладнання для України, насамперед систем протиповітряної оборони. І також буде обговорення підтримки України у майбутньому. 

«У довгостроковій перспективі ми допоможемо Україні перейти від обладнання радянських часів до сучасних стандартів, доктрини й тренувань НАТО», – таку заяву напередодні засідання зробив Єнс Столтенберг.

Як буде насправді, чи, можливо, Німеччина швидко ухвалить рішення щодо Patriot, чи будуть якісь несподіванки від інших країн – все це було невідомо на момент підготовки цього матеріалу. Але був привід очікувати на позитивні новини для нас.