Україна потребує більшої кількості системи ППО від союзників. Ще після масованого рашистського ракетного удару по нашій енергетичній інфраструктурі з’явилося багато заяв від представників західних урядів про пришвидшення процедури надання нашій державі систем протиповітряної оборони. Пришвидшення начебто відбувається, але загалом відтоді Україна отримала не так вже й багато. Якщо брати до уваги лише офіційну інформацію, то з усіх обіцяних до і після 10 жовтня систем ППО наразі в Україні працює лише один зенітний ракетний комплекс (ЗРК) IRIS-T, наданий Німеччиною.
«Ми просимо і продовжуємо надалі закликати світ надати Україні зброю. Потрібні засоби протиповітряної оборони. Ті засоби, які ми вже озвучили, IRIS-T треба більше. Працює, сьогодні працювала ця система, і працювала зі 100% результатом», – каже речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.
Можливо, не всю інформацію озвучують публічно. Але можемо аналізувати лише те, що підтверджено офіційно. Тут можна зрозуміти, що потрібен час на підготовку українських військових для роботи з новою зброєю, також логістика відіграє не найменшу роль. Однак яку зброю ми все ще чекаємо і на що можемо сподіватися найближчим часом? Вчергове спробуємо розібратися із цими питаннями.
Чекаємо на NASAMS

Якщо першим ми вже згадали про німецький IRIS-T, то Україна має отримати ще три таких ЗРК. Один у цьому році, ще два – у наступному. Про характеристики цієї системи «Львівська Пошта» уже неодноразово писала, не будемо до цього повертатися. Наші військові зараз дуже хвалять цей ЗРК, що є одним із найсучасніших у світі. Але важливий нюанс: зараз маємо один такий комплекс, це дуже мало. Навіть коли отримаємо усі чотири, то це не вирішить усіх наших проблем. Все одно буде мало.
Командування наших Повітряних сил постійно повторює, що хорошим варіантом буде, коли IRIS-T працюватиме у зв’язці з американсько-норвезькими ЗРК NASAMS. Ще у липні стало відомо, що США нададуть нам дві такі системи. Зрештою, після кількох місяців американський уряд замовив у виробника загалом вісім таких систем для України. Проблема власне у тому, що США саме ці комплекси передає не зі своїх арсеналів, а нам доводиться чекати, поки завершиться виробництво цих комплексів, зарезервованих для України. В інформпросторі уже кілька разів з’являлися повідомлення про те, що перші системи NASAMS вже в Україні, але, вочевидь, це не так.

26 жовтня голова компанії-виробника Raytheon Technologies Грегорі Гейс в інтерв’ю телеканалу CNBC заявив, що два ЗРК NASAMS, які призначені для України, передали американському уряду кілька тижнів тому. 27 жовтня глава Пентагону Ллойд Остін розповів, що Україна мала б отримати цю зброю на початку листопада. «Ми наполегливо працювали над переданням систем NASAMS. Очікуємо, що на початку наступного місяця ми зможемо її отримати й здійснити підготовку українських військових», – зазначив Остін 27 жовтня на брифінгу під час презентації Стратегії національної оборони США.
Тож начебто вже скоро має завершитися епопея з переданням Україні двох ЗРК NASAMS. Далі очікуватимемо на ще шість. Тут додамо, що 28 жовтня США оголосили про новий пакет військово-технічної допомоги для України на 275 млн доларів. 1 листопада Пентагон розкрив подробиці цього пакета допомоги, до якого мають увійти додаткові боєприпаси для HIMARS; 500 високоточних 155-мм артилерійських снарядів; понад 1300 протитанкових систем (багатоцільова штурмова зброя SMAW, AT4); 125 армійських вантажівок Humvee; чотири антени супутникового зв'язку.
А повертаючись до ППО, зазначимо, що у вже згаданому інтерв’ю для CNBC 26 жовтня голова компанії Raytheon Technologies Грегорі Гейс заявляв, що вони «готові надати й більш сучасні системи ППО Patriot, але наразі уряд США не ухвалював рішення про передачу їх Україні». А чи американська влада ухвалить таке рішення є тим питанням, що хвилює українців зі самого початку повномасштабного російського вторгнення. Тут лише зазначимо, що ЗРК Patriot коштує близько мільярда доларів за одиницю. Для порівняння, німецький IRIS-T – близько 140-178 млн євро. І тут також треба нагадати, що у США вже через тиждень пройдуть проміжні вибори, які можуть змінити розклади сил у Конгресі та Сенаті на користь республіканців, частина з яких публічно виступає за зменшення масштабів допомоги Україні. Тож уважно слідкуватимемо за цією ситуацією.
Місія: закрити небо

Також нагадаємо, що кілька тижнів назад іспанська влада заявляла про наміри передати Україні чотири ЗРК Hawk. Міністр оборони України Олексій Резніков, вітаючи у твіттері рішення Іспанії, також зазначав, що ще більше Hawk «у дорозі». Ймовірно, йшлося про постачання цих ЗРК також і від США. Офіційних повідомлень про прибуття цих ЗРК в Україну ще не було, тому важко сказати, на якому зараз етапі передання саме цього озброєння.
«Щодо постачання мені нічого невідомо, як і фактично нікому це невідомо. Дуже мале коло осіб знає і веде той переговорний процес. І це правильно, ми не повинні заважати нашим партнерам діяти в певній конспірації. Є заяви наших партнерів, що будуть допомагати, а на якій стадії та які саме системи – поки що інформація не оприлюднюється. Давайте розбиратися, Hawk яких років? Я вже теж дещо вивчив, що це за система, як вона працює. Це попередниця Patriot, але вона пройшла низку доволі непоганих модернізацій. Розробка ще 1970-х років, є і вищих років їхня модернізація. А ми що сьогодні маємо на озброєнні? У нас Бук-М1, С-300. Це які роки? Такі ж роки як і в систем Hawk. Єдине, що у нас вони не пройшли модернізацію. Є лише модифікації цих С-300. Комплекс Hawk дійсно виглядає начебто так, як із кінофільмів – величезні три ракети на якійсь тачанці їдуть. Про нього є доволі багато інформації. Сполучені Штати вже зняли його з озброєння, мають десь на зберіганні чи, можливо, передали іншим країнам. Найкраще залишають собі, зрозуміло, – це Patriot. Ці Hawk не раз проходили навчання, доволі-таки непогані ракети. Там є системи з заявкою навіть на те, що деякі їхні модифікації могли б збивати й балістичні ракети, що для нас було б дуже непогано. Як воно буде насправді – яку саме систему, якого ступеня модернізації ми отримаємо – дізнаємося, можливо, трішки пізніше», – заявив 28 жовтня в інтерв’ю Радіо НВ речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.
Також нагадаємо, що 16 жовтня міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив про передачу Україні ЗРК малої дальності Crotale. Після цього додаткових повідомлень не було. Але відомо, що українська влада просила Францію та Італію надати нашим військовим ЗРК SAMP-T. 27 жовтня президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera повторив, що Україні потрібні ЗРК SAMP-T.
«Ми хочемо, щоб наші люди повернулися додому з-за кордону, щоб їхні діти могли піти до школи, університету тощо. Але без безпеки, без ППО ми не можемо це забезпечити. Дуже небагато країн виробляють ППО – не тільки мають, а й виробляють. Італія разом з Францією та Німеччиною виробляє комплекс SAMP-T. І ми їх потребуємо», – заявив український президент.
Чи почують нас європейські союзники? Знову ж таки, чекаємо і уважно спостерігаємо за ситуацією. А SAMP-T справді можуть допомогти Україні. Український військовий портал Defense Express пише, що це найкраще, що можуть передати європейські країни. На цьому ЗРК використовуються ракети Aster 30, заявлена дальність перехоплення аеродинамічних цілей яких складає понад 100 км. Перевага цього ЗРК – це багатоканальність, один ЗРК може одночасно обстрілювати до 16 цілей. Тому навіть незначна кількість у дев'ять SAMP-T дозволять якісно прикрити Україну. У матеріалі Defense Express мовиться, що єдиним іншим комплексом, який може бути у теорії переданий Україні з аналогічними можливостями, є лише американський ЗРК Patriot. І зрозуміло, що отримати Patriot буде набагато важче.
«На користь того, що саме SAMP-T може стати кандидатом на передачу до України є декілька вкрай важливих факторів. По-перше, загалом у двох потенційних країн-донорів лише 60 цих комплексів, з яких у Франції 40, а в Італії – 20 одиниць. Тобто передача нехай і незначної кількості ЗРК не стане критичним ударом по обороноздатності країн, які, тим паче перебувають у глибині «бойових порядків» НАТО. По-друге, SAMP-T – це абсолютно цифровий комплекс і потребує лише 14 осіб на ЗРК (fire unit) з чотирма пусковими уставками. Для Patriot кількісний особовий склад розрахунку на стандартний fire unit, за наявною інформацією, складає 90 осіб. Тобто питання опанування SAMP-T може бути швидшим за Patriot, а загальна цифровізація та автоматизація європейського ЗРК, можливо, робить його й значно простішим у експлуатації (але не факт, що в обслуговуванні). І нарешті третій фактор, який взагалі може бути ключовим у всій цій історії. SAMP-T від компанії Eurosam активно пропонується на експорт, але з отриманням цих ЗРК безпосередніми замовниками – Францією та Італією – жодних нових клієнтів він не отримав. І його використання в Україні може стати вкрай важливим пунктом під назвою «доведена бойова ефективність», яка працює у рази краще, ніж відеоролики та брошури», – пише Defense Express.