Якщо від кінця серпня наш інформпростір «гудів» обговоренням контрнаступу ЗСУ на Херсонщині, то блискавична операція українських військових на Харківщині в останні дні стала сюрпризом для громадськості. Вочевидь несподіванкою це стало і для ворога. Українські військові за останній тиждень приголомшили увесь світ, продемонструвавши свою справжню силу та змусивши рашистів поспіхом втікати з Харківщини. 

Російське міноборони традиційно звітує, що в них все йде за планом, і що свої війська з Балаклії, Куп’янська та Ізюма вони забрали, щоб посилити свій наступ на Донбасі. Але ж ми усі добре розуміємо, що подібні нісенітниці про «відволікаючі заходи» чи «жести доброї волі» від міноборони рашистів з’являються тоді, коли їхні війська дуже добре отримують по зубах від українських захисників.

Тікала путінська армія з Харківщини так, що навіть забула взяти зі собою російських вчителів, яких раніше спеціально завезли туди для повної русифікації населення в окупації. А що ще важливіше, «вторая армія міра» навіть залишала свою техніку та боєприпаси вартістю сотні мільйонів доларів. Тож у наших соцмережах вже з’явилися жарти про «ленд-ліз від окупантів» для ЗСУ. 

Але за всією радістю від перемог та жартами у соцмережах не можна забувати, що будь-яка воєнна операція має ціну, яку не можна виміряти грошима. Це життя і здоров’я солдатів. Життя і здоров’я наших Героїв. Ми зараз навіть не знаємо скільки українських захисників заплатили цю ціну за вивішені українські прапори над звільненими містами та селами, за нашу спільну радість і за ще один крок до української перемоги над рашистами. Тому, радіючи перемогам, а радіти насправді потрібно, пам’ятаймо, що війна – це не прогулянка, що нашим захисникам потрібно допомагати і що усім нам треба бути готовими стати до бою.

Від середини минулого тижня і впродовж вихідних повідомлення про просування українських військових на Харківщині з’являлися настільки швидко, що навіть важко було слідкувати за усією інформацією. А наші військові не зупинялися. Загалом за останні дні стало відомо про звільнення понад трьохсот населених пунктів. І ми вже згадували про вкрай важливі транспортні вузли Куп’янськ та Ізюм. А також про Балаклію зі складами боєприпасів. Відхід рашистів звідти – це велика поразка для російської армії. Нагадаємо, що ще до повідомлень про звільнення Ізюма аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначали, що це стане найзначнішим воєнним здобутком України після перемоги у битві за Київ у березні.

12 вересня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов заявив, що на окремих ділянках фронту наші військові просунулися до державного кордону з рф. Міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю Financial Times заявив, що контрнаступ перевершив очікування, але ще занадто рано розслаблятися. І наші бійці втомлені. Резніков звернув увагу на те, що російське підкріплення може почати контратаку на розтягнуті лінії постачання України, українські сили також можуть бути оточені новими російськими військами, якщо просунуться надто далеко.

«Контрнаступ звільняє територію, і після цього ви повинні її контролювати та бути готовими захищати. Звісно, ми повинні перейматися, ця війна нас хвилює протягом багатьох років», – сказав міністр оборони України в інтерв’ю Financial Times.

І ми вже згадували про те, що під час швидкої втечі рашисти залишали техніку та боєприпаси. Аналітичний проєкт Oryx повідомляв, що з 6 по 10 вересня ЗСУ захопили 129 одиниць ворожої техніки. І тут йдеться тільки про задокументовані випадки захоплення техніки. Видання Forbes оцінило її у $104 млн, до цього переліку входять дев’ять гаубиць «Мста-С» та «Мста-Б» сумою понад $43 млн. Щодо знищеної ворожої техніки під час контрнаступу ЗСУ за останні кілька днів, то цифри вражають ще більше.

«За 6-11 вересня, за даними Генерального штабу, знищено 2850 окупантів та 590 одиниць техніки, вартість яких перевищує 670 млн доларів. Значну частину техніки було знищено під час контрнаступу на Харківщині (яка саме – важко достеменно встановити). Втрати противника становили 86 танків та 158 бойових броньованих машин, 106 артилерійських систем, 159 автомобілів та 46 одиниць іншої техніки. Найдорожча втрата противника – комплекс радіоелектронної боротьби «Москва-1» (57 млн доларів), який було знищено в Запорізькій області. На Харківщині ж окупанти втратили винищувач-бомбардувальник Су-34 (36 млн доларів) та контрбатарейну радіолокаційну систему «Зоопарк-1М» (25 млн доларів)», – мовиться у матеріалі Forbes. 

У повідомленнях різних ЗМІ можна знайти різну цифру щодо загальної площі територій, які вдалося відвоювати ЗСУ за останні дні. Заяви Генштабу ЗСУ та Міноборони були обережними. Зокрема, Олексій Резніков у вже згаданому інтерв’ю Financial Times говорив про звільнення 3 тис. кв. км українських територій. Президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 12 вересня заявив, що загалом із початку вересня наші захисники звільнили вже понад 6 тис. кв. км української території. «З перших чисел вересня й до сьогодні наші воїни вже звільнили понад шість тисяч квадратних кілометрів території України – на сході й на півдні. Рух наших військ триває», – сказав глава держави.

Інститут вивчення війни ще 11 вересня звертав увагу на те, що кілька днів, починаючи з 6 вересня, українці звільнили більше територій, аніж росіяни змогли окупувати з квітня.

Потрібно розуміти, що в останні дні найбільше позитивних новин було з Харківщини, та контрнаступ ЗСУ триває й на інших напрямках. Операція зі звільнення півдня не була лише ширмою для контрнаступу на Харківщині. Але на півдні ЗСУ просуваються повільніше, і це також треба розуміти. Міністр оборони Резніков у вже згаданому інтерв’ю Financial Times зазначив, що майже одночасний контрнаступ навколо Херсона просувається повільніше, оскільки це сільськогосподарський регіон з іригаційними каналами, які росіяни можуть використовувати як оборонні траншеї. Також він сказав, що чеченців на півдні України використовують, щоб не дати фронтовим військам покинути свої позиції. 

Та ЗСУ мають значні успіхи й на півдні. Про звільнені території та знищену ворожу техніку розповіла начальниця об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк 12 вересня. «Наші успіхи протягом останніх двох тижнів досить переконливі, ми просунулися на різних ділянках від чотирьох до кількох десятків кілометрів, маємо звільнену площу близько 500 квадратних кілометрів», – повідомила Гуменюк. Вона додала, що за останні два тижні українські військові на південному напрямку «демілітаризували» понад 1800 окупантів, 500 одиниць автомобільної та броньованої техніки, 122 танки, 2 літаки та 2 гелікоптери, а також близько 10 крилатих ракет. 

Аналітики Інституту вивчення війни у своєму звіті від 13 вересня зазначили, що контрнаступ ЗСУ продовжує спричиняти значний вплив на моральний стан і військовий потенціал росії на півдні України. «Супутникові знімки російських позицій у Киселівці, за 15 км на північний захід від Херсона, показують, що всі російські машини, крім чотирьох, відійшли від попередніх передових позицій, що узгоджується з чутками про те, що війська так званої «днр» залишили Киселівку та відійшли назад у бік річки Дніпро. Киселівка є оперативно важливим місцем для російських військ, оскільки це останній великий населений пункт уздовж шосе E58 і залізничної лінії між нинішніми українськими позиціями та Чорнобаївкою, крайньою частиною Херсонщини. Очевидне відведення російських військ із цієї позиції може поставити під загрозу здатність росіян захистити північно-західну околицю міста Херсона та свідчить про те, що російські війська в цьому районі відчувають безпосередню загрозу своїм позиціям», – мовиться у звіті Інституту вивчення війни.

Очільник Луганської ОВА Сергій Гадай 12 вересня заявив, що і у цій області ЗСУ звільнили низку населених пунктів, але там ще йшла зачистка, тому зарано їх було називати. Перед цим він повідомляв, що наші військові були на околицях Лисичанська. Генштаб ЗСУ 11 вересня повідомив, що ЗСУ змусили росіян залишити Сватове на Луганщині.

Рашистів так роздратували успіхи української армії на фронті, що вони зайнялися тим, що добре вміють – тероризмом. Нагадаємо, що 11 вересня росіяни обстріляли крилатими ракетами об’єкти української енергетичної інфраструктури. В результаті тоді без світла частково залишились Полтавська, Дніпропетровська, Харківська, Сумська та Донецька області. Міністр енергетики України Герман Галущенко зазначав, що це був один із наймасовіших обстрілів енергетичної інфраструктури. Він повідомив про обстріли Зміївської ТЕС та трьох підстанцій високої напруги. Загинуло четверо енергетиків.

Та наслідки вдавалося швидко нейтралізувати. «Вже за 40 хвилин світло почало повертатись в оселі українців. Всі основні лінії було заживлено вже за 4,5 години. Повністю відновлено електропостачання споживачам Полтавської, Донецької області», – написав Галущенко на своїй фейсбук-сторінці 12 вересня. Тоді ще залишалися проблеми з постачанням електроенергії в інших східних областях, але міністр обіцяв, що все швидко буде виправлено.

В уряді заявили, що виділять 400 млн грн для відновлення пошкоджених об'єктів і для допомоги деокупованим територіям. І також утворять координаційний штаб для оперативної ліквідації наслідків руйнувань енергетичної та комунальної інфраструктури.

Насправді Україні потрібно готуватися до подібних терактів від рашистів і у майбутньому. Особливу в найближчу зиму. Ще до обстрілів 11 вересня військові та експерти з енергетики ледь не в один голос попереджали: росіяни збільшуватимуть кількість атак на нашу критичну інфраструктуру, щоб залишити українців без світла і тепла. І також це можуть бути водночас і спробами перешкодити постачанню Україною електроенергії до ЄС (а президент Зеленський вже заявив, що Україна допоможе братній Польщі у цьому питанні). Мета у кремля одна: змусити українців бути більш зговірливими і через енергетичний шантаж змусити ЄС зменшити допомогу Україні. Тому в такій ситуації нам потрібно бути готовими до нових атак. Також треба зазначити, що подібні злочини росії – це безапеляційний аргумент щодо необхідності визнання усім цивілізованим світом росії як держави-спонсора тероризму. Західні лідери ще вагалися, але як тоді їм потрібні ще причини, щоб нарешті зробити цей правильний і логічний крок?

Українська влада вже вимагає у західних союзників прискорити передачу нам систем ППО. Зазначимо, що США передадуть нам системи NASAMS, але поки ще триває їхнє виробництво для України. Тому доведеться ще почекати. Тим часом українське МЗС висловило сподівання, що вже цієї осені Україна отримає обіцяні німецькі системи IRIS-T. 

Нехай поки і не вся яка нам потрібна, але західна зброя продовжує надходити і посилювати ЗСУ. У нас велика мета – перемогти рашистів. І їхні енергетичні теракти не зламають нашої віри у перемогу.

«Навіть крізь непроглядну темряву Україна й цивілізований світ чітко бачать ці терористичні акти. Навмисні й цинічні ракетні удари по цивільній критичній інфраструктурі. Жодних військових об'єктів… Ви досі думаєте, що ми «адін народ»? Ви досі думаєте, що зможете нас налякати, зламати, схилити до поступок? Ви справді так нічого й не зрозуміли? Не зрозуміли, хто ми? За що ми? Про що ми? Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас. Холод, голод, темрява й спрага – для нас не так страшно й смертельно, як ваші «дружба й братерство». Але історія все розставить по місцях. І ми будемо з газом, світлом, водою та їжею.. і БЕЗ вас!» – така заява Володимира Зеленського з’явилася на його телеграм-каналі після обстрілів 11 вересня.

Якщо повертатися до теми постачання зброї Україні західними союзниками, то нагадаємо, що 8 вересня відбулась п’ята зустріч на військовій базі «Рамштайн». На цій зустрічі глава Пентагону Ллойд Остін анонсував новий пакет американської допомоги для України. У цей пакет на 675 млн доларів увійдуть чотири 105-мм гаубиці; 36 тисяч артилерійських боєприпасів; додаткові боєприпаси для реактивних систем залпового вогню HIMARS; додаткові високошвидкісні протирадіолокаційні ракети (HARM); 100 броньованих колісних машин Humvee; 1,5 млн набоїв до стрілецької зброї; понад 5000 протитанкових систем; 1000 155-мм дистанційних протитанкових мін (RAAM); додаткові гранатомети та стрілецька зброя; 50 броньованих медичних автомобілів; прилади нічного бачення та інше польове обладнання.

Окрім того, 8 вересня у Києві з несподіваним візитом перебував держсекретар США Ентоні Блінкен. І він оголосив про виділення Україні ще 2 млрд доларів «у вигляді довгострокового іноземного військового фінансування».

Такі новини дуже хороші. І навіть якщо зараз не було помітно якогось значного прориву після «Рамштайн-5» (без оголошення про постачання ракет ATACSM, американських танків чи винищувачів), це не означає, що прориву не буде і надалі. Наш міністр оборони Олексій Резніков після «Рамштайн-5» наголосив на тому, що союзники закріпили курс на довгострокову допомогу Україні. І це вже дуже важливо. 

«У москви ще багато ресурсів. Перемога не станеться миттєво. Але вона відбудеться неодмінно. Саме тому на перший план виходить завдання організації співпраці на середню та довгострокову перспективу. Щоб дати орієнтири нашим партнерам, у своїх виступах я зробив акценти на перспективах 2023 року. Наша мета – незмінна. Відновити територіальну цілісність та суверенітет України у міжнародно визнаних кордонах. Для цього, крім успішної оборони та стабілізації лінії фронту, необхідно здійснити успішні контрнаступи. І далі тримати росію в рамках. Щоб вирішити ці завдання, сили оборони України, в першу чергу – ЗСУ – мають набути відповідних спроможностей у якісному і кількісному вимірі. Ми зараз не можемо говорити про усі деталі. Але серед найважливіших пріоритетів визначено розвиток трирівневої системи ППО/ПРО. Чітке бачення у цьому плані сформовано завдяки успішним діям і на основі досвіду Повітряних Сил ЗСУ під командуванням генерал-лейтенанта Миколи Олещука, аргументи якого я наводив партнерам. Вже вкладаються послідовні зусилля, щоб активізувати роботу оборонної індустрії. Це потрібно для поповнення резервів у країнах вільного світу та створення можливостей системно підтримувати Україну… Під час Рамштайну партнери чітко заявили: ми з вами до кінця війни, а саме – до перемоги України», – написав Олексій Резніков на своїй фейсбук-сторінці 11 вересня.