Острів Зміїний повернули під юрисдикцію України. Таку заяву 4 липня зробила начальниця пресцентру Cил оборони півдня України Наталія Гуменюк на брифінгу в медіацентрі «Україна – Укрінформ». Також вона розповіла, що на острові знову підняли український прапор. Проте через кілька годин після цієї заяви Наталія Гуменюк уже в коментарі CNN пояснила ситуацію, що тоді була.

«Прапор доставили на острів гелікоптером. Він дочекається прибуття військ, а потім майорітиме. На острів ніхто не висаджувався. То хто ж його встановлюватиме, втикатиме, підійматиме? І ризикувати людьми заради фотографій для ЗМІ ніхто не буде», – зазначила Наталія Гуменюк.

Та найважливіше у цій історії те, що острів Зміїний вдалося звільнити від російських окупантів. Водночас через українські ракетні та артилерійські атаки залишки російського гарнізону настільки швидко втікали з острова наприкінці червня, що рашистам після цього ще довелося завдавати авіаційних ударів по своїй же залишеній на острові техніці. Аби тільки нічого не дісталося українцям. Деякі військові експерти пояснювали, що росіяни могли залишити на Зміїному якісь секретні блоки і апаратуру, тому дуже боялися, що це може потрапити до наших військових і західних союзників України. 

Далі розглянемо, як відбувалося звільнення Зміїного. А ще пригадаємо деякі цікаві історії та легенди, пов’язані з українським островом. Адже цей невеликий шматок суші у Чорному морі довжиною 615 метрів та шириною 560 метрів вже став справжнім символом незламності України.

Свою неспроможність втримати Зміїний росіяни спробували пояснити тим, що, мовляв, не втікали з острова, а «виконали поставлені завдання» і «як жест доброї волі» пішли. Звучить смішно. Але такою вже є російська пропаганда, незалежно від того, чи її продукують російські ЗМІ, чи російське міноборони. Згадаймо, що після того, як українським захисникам вдалося звільнити Київщину та північні українські області, росіяни також говорили про якісь «жести доброї волі». Тож розгром рашистів на Зміїному нагадав і збільшив кількість жартівливих мемів у соцмережах про «жести доброї волі» від росіян.

Тут потрібно нагадати, що острів Зміїний був захоплений рашистами на самому початку повномасштабного вторгнення в Україну. І саме тоді ми почули вже легендарну фразу українських захисників Зміїного: коли з крейсера «Москва» пролунала вимога здатися, наші захисники послали російський військовий корабель у всім відомому напрямку. Українські захисники острова тоді потрапили у російський полон, згодом частину з них вдалося визволити.

Нехай йдеться про лайку, але відповідь українського прикордонника стала гаслом українського опору. Укрпошта навіть випустила поштову марку, відзначивши мужність українських захисників на Зміїному. І всі ми добре пам’ятаємо, що через кілька тижнів після згаданих подій і через день після випуску поштової марки, українським військовим вдалося потопити крейсер «Москва» двома протикорабельними ракетами «Нептун». 

І весь цей час тривала довга операція зі звільнення острова Зміїний. Інформація, що внаслідок українських атак росіяни залишили острів, з’явилася 30 червня. Постачання західних артилерійських систем посилила боєздатність української армії. Та велике значення мали й українські самохідні гаубиці «Богдана». Про це повідомив Головнокомандувач Збройних сил України, генерал Валерій Залужний.

«Не витримавши вогню наших артилерійських, ракетних та авіаційних ударів, окупанти залишили острів Зміїний. Дякую захисникам Одещини, які вжили максимальних заходів для звільнення стратегічно важливої ділянки нашої території. Низький уклін конструкторам та виробникам української самохідної гаубиці «Богдана», яка відіграла важливу роль у звільненні острова. Подяка іноземним партнерам за надані засоби ураження. Дякую всім, хто допомагає боронити кожний метр української землі та вірить у Збройні сили України. Разом до Перемоги!» – зазначив Валерій Залужний. 

Ось вам і «російські жести доброї волі». Вся ця російська бравада не витримує натиску ЗСУ. І тут потрібно розуміти, що захопити острів було набагато легше, аніж втримати його. Незрозуміло, наскільки швидко туди збиралися повернутися українські військові після розгрому росіян. Принаймні 30 червня заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов на брифінгу заявив, що на Зміїному розмістять українські підрозділи, але потрібно набратися терпіння.

І вибиття росіян з острова точно матиме величезне значення.

Контроль над островом Зміїний є вкрай важливим через його розташування. Українські та іноземні військові експерти неодноразово пояснювали, що зі Зміїного можна контролювати практично весь морський трафік з Чорного та Азовського морів. На Заході вже заговорили про те, що звільнення Зміїного є початком шляху для розблокування експорту зерна з України. 

«Найважливішим аспектом є те, що це може відкрити двері для експорту українського зерна з Одеси, що є критичним для економіки України та для світового постачання продовольства», – так агентство Reuters передає слова старшого співробітника Дослідницького інституту зовнішньої політики у США Роба Лі.

Фактично можна говорити про початок деблокади Чорного моря. Але тільки початок. А ще про вкрай важливий момент для оборони півдня України.

«По суті, сьогодні, якщо говорити про так званий перший етап деблокади Чорного моря, ми завершуємо його. Ми створили умови, коли російському військовому флоту небезпечно перебувати в Чорному морі на відстані до 200 кілометрів від лінії берега України. Чому? Тому що застосовуються наші протикорабельні ракетні комплекси. Ми створили умови, коли російські війська не здатні фізично розміщувати підрозділи на острові Зміїний: вони вже з цим змирилися і розуміють, що це смертельний вирок, безглузда трата не тільки людських життів військовослужбовців, а й безглузда трата техніки. Оскільки техніку росія цінує набагато більше, ніж життя своїх військових. А такі втрати техніки, яких вони зазнали на острові Зміїний, водночас абсолютно неефективних втрат, це досить масштабно», – наголошував в ефірі телепроєкту FREEДОМ політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олексій Коваленко.

Потрібно розуміти, що давав росіянам контроль за Зміїним, і тоді можна повністю усвідомити важливість його звільнення для нас. Росіяни недаремно намагалися доставити на острів озброєння, яке б дозволило обстрілювати територію України. І недаремно українські військові постійно знищували російську техніку на острові. Також варто розуміти, що у разі, якби росіяни втримали контроль над Зміїним, з острова можна було б прикривати десантну операцію під Одесою. Відстань від Зміїного до Одеси – 120 км. Загалом було кілька цілей, яких намагалися досягти росіяни на Зміїному. Тому в українських військових виникало стільки ж причин, що вибити ворога з острова.

«Після того, як був знищений ракетний крейсер «Москва», острів Зміїний стали використовувати ще й для того, щоб сформувати на його території ешелоноване ППО, якого не вистачає сьогодні російській Чорноморській флотилії, через що вона дуже вразлива. Крім цього, острів Зміїний мав використовуватися як проміжний плацдарм для формування на ньому ДРГ для закидання в Одеську область. І, знову-таки, в перспективі на острові російське командування планувало розмістити берегові протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон», які використовують ракети П-800 «Онікс» для підвищення ефективності застосування цих ракет по території України, щоб скоротити реакцію українського ППО на них. Зараз такі ракети запускають з території окупованого півострова Крим, а ППО в Одеській області досить ефективно протистоїть цим ударам… Фактично з самого початку було зрозуміло, що будь-який підрозділ, який там буде розміщено – це, по суті, смертники, оскільки острів перебуває в зоні вогневого ураження ЗСУ. У той час як ми стали отримувати більше далекобійної та високоточної зброї, ступінь «суїцидальності» розміщеного там контингенту росії лише зростала в геометричній прогресії. Ну ось зараз ми й бачимо цю «добру волю», по якій вони покинули острів», – зазначав Олексій Коваленко.

Про важливість острова Зміїний через його стратегічне розташування все зрозуміло. Тож час згадати й стародавні легенди. Бо виглядає так, що нинішня кремлівська рашистська верхівка так само схиблена на окультних «науках», як це свого часу було з верхівкою нацистською. Принаймні російські пропагандистські ЗМІ останні місяці розганяли тему сакральної важливості острова Зміїний. Мовляв, це місце сили – хто його контролює, той контролює світ. Майже одразу після захоплення Зміїного росіянами кремлівський ідеолог «русского міра» Олександр Дугін заявив: «Там розташовувалося найдавніше святилище Аполлона. Хто контролює Зміїний, той контролює перебіг світової історії».

За давньогрецькими міфами, острів Зміїний підняла з моря богиня Фетіда для свого сина Ахілла. На його честь древні греки побудували храм. І начебто там і був похований Ахілл разом зі своїм щитом. Легендарним артефактом, що дарував непереможність. Чи насправді цікаві путіну такі міфічні артефакти, точно не скажемо. Але якщо його придворний ідеолог вірить у подібні легенди, то наразі росіяни не можуть контролювати перебіг світової історії. 

Україна зрозуміла важливість Зміїного не з легенд і ще до російсько-української війни. Тут потрібно згадати про територіальну суперечку між Україною та Румунією щодо делімітації континентального шельфу і виняткових економічних зон між двома країнами. Міжнародний суд ООН розглядав цю справу з 2004-го до 2009 року. І в цьому питанні важливим було те, чи є Зміїний островом, чи просто скелею в морі. Румунія наполягала, що Зміїний – просто скеля, тому його не потрібно враховувати під час розмежування територіальних вод. А мовилося тоді про значні нерозвідані поклади нафти й газу на шельфі навколо Зміїного. Зрештою, Міжнародний суд ООН ухвалив компромісне рішення, яке насправді було більше на користь Румунії. Суд визнав Зміїний островом, але водночас не став його враховувати під час визначення делімітаційної лінії.

Ось така історія. Ось такий маленький острів. Маленький, проте вкрай важливий. І це знову було доведено під час нинішньої повномасштабної російсько-української війни.