Чи вступить Білорусь у війну проти України? Чи можливий повторний напад з території Білорусі на нашу державу? Подібні питання продовжують циркулювати в інформпросторі. Такі сценарії обговорюють українські користувачі соцмереж, а також коментують та пояснюють військові експерти у різноманітних інтерв’ю. Тож спробуємо проаналізувати якою є небезпека із боку Білорусі зараз. 

Та одразу треба виділити важливий момент: 24 лютого навчило нас вірити у будь-який із можливих сценаріїв. Тому готуватися потрібно до усього. 

Зрештою, по суті режим лукашенка вступив у повномасштабну війну проти України ще із 24 лютого. Лукашенко союзник путіна, співучасник російських військових злочинів в Україні. Ще на самому початку повномасштабного російського вторгнення він дозволив перетворити Білорусь на плацдарм російської армії для наступу на північ України. Тому лукашенко вже не просто маразматичний путінський клоун, він також повинен понести відповідальність за співучасть в організації вбивств мирних українців.

То чому білоруська армія ще не вступала у війну проти України? Деякі експерти зазначають, що путін ще остаточно не дотиснув лукашенка. Тут можна згадати, що останній багато років пручався поглинанню Білорусі росією в рамках Союзної держави. Пручався, але всерівно довів до нинішньої ситуації, коли Білорусь перетворилася майже на російську колонію. При цьому лукашенко ще начебто шукає якісь «шляхи відходу» для себе і порозуміння із Заходом. 

«Лукашенко почав активні дії пошуку шляхів відступу для себе. Він шукає, хто на Заході стане його довіреною особою в переговорах із західними країнами... крім того, вони оголосили, що з 20 червня Білорусь готова допустити на свою територію іноземних спостерігачів. Особливо, із західних країн. Це дуже такий показовий жест», – таку думку висловив військовий експерт Олег Жданов.

Якщо такий сценарій виявиться реальним для нас це не зробить із лукашенка меншого злочинця. Вже неможливо забувати чи не звертати уваги на його роль у російській війні проти України. Нехай він просто маріонетка кремля, але йдеться про масштабні вбивства українців. 

Тож важливим є те, чи відкриє Білорусь ще один фронт. Сама по собі білоруська армія, за словами експертів, не становить надзвичайної небезпеки. Із відкритих джерел відомо, що білоруська армія налічує 45 тисяч військовослужбовців. Яка кількість із них реально готова до бойових дій – це питання. Зброя здебільшого ще радянських зразків і масштаби непорівнювані із російськими. Однак додаємо сюди російські сили, що перекинуті та ще можуть бути перекинуті в Білорусь, оголошення про військові навчання ще із кінця травня і сам факт можливості відкриття ще одного фронту проти України – все це вкупі не дозволяє нам розслаблятися.

Олег Жданов звернув увагу на те, що путін зібрався здійснити візит до Білорусі. Це має свідчити про те, що кремлівський диктатор планує «дотиснути» лукашенка, щоб той кинув свою армію на війну проти України. Тут зазначимо, що наступного тижня путін має відвідати Форум регіонів Союзної держави у Гродно (проходитиме 30 червня – 1 липня). І це буде перша поїздка путіна за межі росії із початку повномасштабної війни проти України.

«Це єдина мета, заради якої путін їде до Мінська. Очевидно, він зрозумів, що викликами «на килим» у кремль лукашенка не уламати. І кожен раз лукашенко, коли їде до себе додому, там він відчуває себе, як риба у воді. І тому путін їде дотискати. Річ у тім, що російська федерація видихається. І як би нам важко сьогодні не було на луганському напрямку, ми бачимо, що вже немає того наступального потенціалу, який був ще в травні-квітні. Сьогодні у рф оперативного резерву немає, потрібен час для його створення. путіну вкрай необхідно, щоб Білорусь відкрила другий фронт, почала бойові дії, пов'язувати частину сил української армії на північному сході й тим самим відтягувати наші війська… Для нас можливий напад Білорусі вже не буде несподіванкою. Ми будемо готові та не дамо зайти колонами, ми дамо бій прямо на кордоні», – зазначив Олег Жданов. 

Нагадаємо, що Білорусь межує із українськими Волинською, Рівненською, Житомирською, Київською та Чернігівською областями. 

«Білоруські та російські військові постійно пересуваються на тому боці, влаштовуючи чи імітуючи навчання. Проте ракетні установки розвернуті у наш бік. Аби не допустити проривів на ділянці кордону наші вояки посилено укріплюються. Копають, заливають бетоном, моніторять повітряний простір і прилеглу територію до Білорусі», – мовиться у матеріалі ТСН від 20 червня про ситуацію на кордоні із Білоруссю у Житомирській області.

В українському Міноборони заявлять, що поки на території Білорусі не спостерігається потужне наступальне угрупування, але загроза нікуди не зникла. «На кордоні в Брестській та Гомельській областях зараз до семи білоруських батальйонів. Це 3,5-4 тисяч особового складу. Але там є і російські війська. Не скажу їх кількості, але є низка населених пунктів, де вони розквартовані. Враховуючи те, що сьогодні білоруська сторона надає росії всю логістику, цілком можливий варіант, що росіяни зможуть досить швидко перекинути на територію Білорусі якісь додаткові резерви і, можливо, підготувати наступ, але до цього треба готуватися. Для того, щоб зробити з боку Білорусі наступ потрібно створити потужне наступальне угруповання – зараз воно не спостерігається. Але дії росії, зокрема і білоруської армії, змушують тримати там війська. Це така російська тактика. Основний удар – Донеччина і Луганщина, а решта – постійні обстріли, відволікання нашої уваги, сковування дій наших підрозділів. У такий спосіб вони змушують нас тримати там війська», – розповів 21 червня в ефірі національного телемарафону речник Міністерства оборони України Олександр Мотузяник.

Тож навіть зараз, ще офіційно не втупивши у війну, лукашенко виконує завдання від путіна, створює напруга на білорусько-українському кордоні. Уже згаданий військовий експерт Олег Жданов заявляв, що у випадку, якщо путін «дотисне» лукашенка під час візиту наступного тижня, то впродовж місяця білоруська армія може розпочати активні бойові дії. 

У будь-якому випадку, ймовірний вступ Білорусі у війну проти України – це не тема для істерик та страху. Потрібно не боятися, а готуватися. Українці уже продемонстрували свою стійкість. І потрібно розуміти небезпеку.

Відомий український дипломат, колишній представник України у політичній підгрупі ТКГ Роман Безсмертний також звертав увагу на те, що у лукашенка «в традиції людини з комплексом голови колгоспу завжди буде бажання діяти на два фронти», тому він успішно загравав з Заходом і водночас мав хороші стосунки з рф. Та Безсмертний також зауважував, що загравання лукашенка із Заходом було до тієї міри, до якої йому дозволяв це робити кремль. За словами Романа Безсмертного, кремль відвів лукашенкові сою роль у цій війні, і той виконуватиме накази.

«Питання чи ладен лукашенко прийняти рішення, аби білоруські війська атакували Україну, є декілька випадків, коли це абсолютно можливо. І ці випадки треба чітко розуміти. Перше, коли така команда буде дана з москви й друге, коли кремль буде зазнавати поразки й лукашенку треба буде просто виграти час для того, щоб втекти. Ймовірність застосування збройних сил Республіки Білорусь у такій війні дуже висока. Лукашенко говорить те, що йому пишуть з кремля і всі ті випадки є складовою інформаційної операції проти України, а не якимось ідеями чи задумами «великого командувача» Республіки Білорусь. Треба чітко розуміти, що він не просто військовий злочинець, який разом з кремлівською бандою веде війну проти України, а він ще й самозваний президент, що знущається з білоруського народу. Відповідно, у фіналі цієї трагічної історії йому буде пред'явлено звинувачення не тільки в агресії проти України, а й у знущанні з народу Білорусі», – зазначив Безсмертний 21 червня в ефірі телеканалу Еспресо. 

Зрештою, ймовірний офіційний вступ Білорусі у війну принесе проблем лукашенкові, можливо, ще більше, ніж нам. І краще б було це усвідомити цьому диктатору-маріонетці. Бравадних маразматичних заяв може бути багато, але вже і російська армія «продемонструвала» як захоплює Україну «за два дні»…

«Ми розуміємо, що в білоруського війська немає ні бойового досвіду, ні вмотивованості наступати. Але, навіть якщо наступ відбудеться, то їхнє бажання пройти через наше Полісся – це мегаскладна задача. Перша причина. Збройні сили України, які посилено несуть бойове чергування на кордоні з Білоруссю. В тому числі – й ТрО, як окремий вид сухопутних військ. А також добряче заведені лупити ворогів добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ). Усі вони – в бойовій готовності. Постійно йде злагодження, укріплення фортифікаційних споруд. Друга причина. Рельєф територій. Нагадаю, що 40 відсотків Рівненщини – це ліси. І саме північні райони, які межують із білоруссю, – це непрохідні ліси, а також болота. Крім того, маємо 170 річок. Це природні бар’єри для ворожої техніки. Мости над річками – це об’єкти, які можуть бути заблоковані у різний спосіб і рух ворога буде зупинено. Все це – великі плюси для оборони. Третя причина. Люди. По-перше, величезна підтримка населенням базових потреб у допомозі армії. По-друге, моральний дух мешканців. Полісся – край партизанської слави. Тут в кожному домі є що взяти до рук, аби ні на метр не пропустити тих, хто має ворожі наміри щодо України. Той, хто прийме рішення йти в Україну через Рівненську область, здійснить фатальну помилку. Це буде рух в один кінець», – написав 20 червня на своїй сторінці у Faсebook начальник Рівненської обласної військової адміністрації Віталій Коваль.