Президент України Володимир Зеленський у межах свого робочого візиту для участі у 76-й сесії Генасамблеї ООН зустрівся із українською громадою у Нью-Йорку. Під час цієї зустрічі він вчергове заявив, що підтримує ідею подвійного громадянства та збирається розв’язати це питання. 

«Він запропонував запровадити подвійне громадянство для українців, які проживають за кордоном. Водночас Володимир Зеленський зазначив, що неможливо надавати подвійне громадянство тим людям, які мешкають на території недружніх держав. Тому до цього питання потрібно підходити виважено й без поспіху розглянути його та передбачити всі складні моменти», – повідомляє пресслужба українського президента.

Питання насправді складне, добре, що глава держави обіцяє не поспішати. Коли ще у грудні 2019-го Володимир Зеленський скерував до парламенту свій законопроєкт щодо питань громадянства, це викликало бурхливу реакцію і критику опозиційних сил. 

Одна справа, коли ми говоримо, до прикладу, про вже згадану українську діаспору у США. Нинішні американці українського походження, якщо хочуть офіційно стати одночасно й громадянами України, то нікому не повернеться язик сказати, що у них не може бути такого права. Це ж стосується й наших діаспор у багатьох інших державах. Але не можна забувати і про те, що країна-агресор Росія вже не один рік примусово роздає свої паспорти українцям на окупованих нею українських територіях. У цьому разі Україна аж ніяк не може погодитись на визнання одночасно кількох громадянств. Та й незрозуміло, що робити з українською діаспорою у самій Російській Федерації. Отримання громадянства – це не просто отримання паспорта для галочки. Йдеться про усі права громадянина України, зокрема права голосу на виборах. І тепер можна подумати про вплив на усі наступні вибори, якщо значна частина української діаспори у різних країнах стане одночасно й громадянами України.

Не забуваймо, що в контексті політичних інтриг із громадянством неспокійною є ситуація не лише з боку наших східних кордонів, але і західних. Ні для кого не секрет, що Угорщина вже давно роздає свої паспорти громадянам України угорського походження. Це також небезпека, яку потрібно розуміти під час законодавчого врегулювання подвійного громадянства.

Іншою є й історія з тими українськими трудовими мігрантами, які хотіли б отримати громадянство іноземних держав. Ще іншою історією є ситуація з українськими високопосадовцями, в яких є паспорти інших держав. А таких скандалів за останні роки виникало немало. Під час розгляду можливості визнання Україною кількох громадянств за особою, потрібно розуміти усі ці моменти, зважувати усі переваги, а також ризики для нашої держави. Далі розглянемо, якою зараз є ситуація з цим питанням, що роками не вирішувалося різними українськими владами, а натомість породжувало безліч політичних спекуляцій. Та почнімо з того, що потрібно розуміти, що таке подвійне і множинне громадянство.

Зазвичай, в нашому інформпросторі, коли обговорюється тема наявності у людини паспортів кількох держав, спливає поняття «подвійне громадянство». І одразу усі експерти й не дуже заявляють, що подвійне громадянство в Україні заборонене. І це правда. Але що таке подвійне громадянство? Ще у 2018-ому, коли тодішній міністр закордонних справ Павло Клімкін закликав розпочати публічну дискусію щодо дозволу українцям на подвійне громадянство, експерт з конституційного права Олександр Москалюк розповідав у ЗМІ, що насправді потрібно говорити про поняття множинного громадянства.

«Стаття 4 Конституції України передбачає, що в Україні діє єдине громадянство. Але нюанс у тому, що коли ухвалювали Конституцію, то йшлося про те, щоб уникнути подвійного громадянства. З юридичної точки зору, подвійне громадянство – це коли людина одночасно перебуває в громадянстві України та адміністративно-територіальної одиниці на території України. Наприклад, у федеративних державах чи коли громадянин Сполучених Штатів Америки є ще й громадянином штату Техас… Таку норму прописали в нашій Конституції, щоб уникнути окремого громадянства Автономної Республіки Крим. На той час, у 1995 – 1996 роках, це було правильне рішення. Але це не виключає, що людина може одночасно перебувати в громадянстві іншої держави. Тут радше слід говорити про те, що Клімкін некоректно використовує термін, адже коли людина одночасно перебуває в громадянстві декількох держав, то юридично правильно вживати термін «множинне громадянство», – заявляв тоді Олександр Москалюк у коментарі порталу «Слово і Діло». 

Експерт також зазначав, що множинне громадянство обмежується українським законом «Про громадянство». Зараз якщо в громадянина України є інші громадянства, в Україні він вважається лише громадянином України. Але, звичайно, було б найкраще, щоб наш Конституційний суд розтлумачив усі ці спірні моменти. Але зауважимо, що, знову ж таки, потрібно звертати увагу на різні моменти. Якщо Україна хоче і може дозволити отримати український паспорт нашій діаспорі, щоб ті, хто захочуть, стали офіційною частиною історичної батьківщини, то треба і визнавати, що інші держави роздаватимуть паспорти представникам своїх діаспор в Україні. 

Ми вже згадували про законопроєкт від президента Зеленського, і також зазначимо, що нардепи від фракції «Слуга народу» на початку 2021-го також зареєстрували у Верховній Раді пакет ініціатив щодо питання громадянства. Представники «Слуги народу» зауважували, що у їхніх законопроєктах є певні запобіжники щодо визнання громадянства країни-агресора.

А що тоді робити з Угорщиною? Ми ж не можемо окремо прописати ще й запобіжники для країни-члена НАТО і ЄС. Водночас сама Угорщина використовує питання захисту прав своєї діаспори в Україні для того, щоб розставляти перешкоди на шляху євроатлантичної інтеграції нашої держави. 

Безперечно, питання множинного громадянства потрібно чітко врегулювати на законодавчому рівні, адже це не те, на що можна далі заплющувати очі та просто змагатися у трактуванням норм права. Врегулювати з врахуванням усього спектру потенційних наслідків. 

Ми вже згадували, що в українських держпосадовців різних рівнів і політиків часу від часу виявляються паспорти інших держав. Зазвичай це стається на тлі політичних протистоянь між різними силами та під час виборчих кампаній. І кожного разу в інформпросторі знову спалахує дискусія щодо дозволу/заборони подвійного громадянства. 

Як розв’язується ця проблема? Загалом вже зараз українське законодавство забороняє державним службовцям бути громадянином іншої країни, крім України. Але не завжди легко дізнатися, чи особа має ще якесь громадянство. «У більшості випадків треба робити запит до іншої держави, яка повинна надати інформацію. Й далеко не всі держави її надають. Німеччина, наприклад, таку інформацію завжди надає, а Угорщина, їй на противагу, – ні, тоді як великий відсоток громадян України, які мають угорське коріння, отримали й громадянство цієї країни. Проте тут є й інший нюанс. Наприклад, якщо Німеччина приймає до свого громадянства, то вона вимагає, щоб та особа, яка хоче стати громадянином Німеччини, надала відомості з українських органів про те, що вона припиняє українське громадянство. А в Угорщині при набутті громадянства часто працює принцип недобросовісності», – розповідав вже згаданий Олександр Москалюк Українському радіо. 

Впродовж цього року РНБО ухвалило і президент увів в дію кілька рішень щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства. «Ми ухвалили рішення, що впродовж двох місяців Кабінет Міністрів має запропонувати законопроєкт, який дозволить нам чітко розуміти тих осіб, які мають подвійне громадянство… Зараз в кого таке є, я б усім радив найближчим часом позбавитись іншого громадянства, щоб не наражати себе на неприємності», – заявив у лютому секретар РНБО Олексій Данілов. 

Два місяці на аналіз ситуації та шість місяців для внесення урядом на розгляд парламенту законопроєктів, які б передбачали заборону громадянам України, які мають громадянство (підданство) іноземної держави або подали документи (проходять процедуру) для набуття іноземного громадянства, претендувати на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; претендувати на зайняття керівних посад на стратегічних об’єктах державної власності; мати допуск до державної таємниці; бути членом виборчої комісії, офіційним спостерігачем або проводити передвиборчу агітацію на загальнодержавних і місцевих виборах; бути членом політичної партії.

У липні президент увів в дію рішення РНБО, яке передбачає, що чиновники, які виконують функції держави або місцевого самоврядування, повинні у деклараціях вказувати інформацію про відсутність громадянства іншої держави, а також документів на постійне проживання в іноземній країні.

Але це ще не можна назвати повним виконанням всіх обіцянок влади щодо розв’язання питання можливості множинного громадянства для українців і обмеження такої можливості для чиновників. 

Ідея заборони множинного громадянства для чиновників є правильною. Але знову ж таки потрібне чітке законодавче врегулювання. А ще знову спробуймо поглянути на це питання з різних боків. Чи усім з подвійним громадянством потрібно закривати дорогу для можливості стати чиновником чи бути обраним депутатом певного рівня в Україні. Ми вже згадували про законопроєкт президента Зеленського від грудня 2019-го, а у лютому 2020 року на цю ініціативу відреагував колишній президент Світового конґресу українців, президент ГО «Україна-2050» Евген Чолій. У своєму відкритому листі до українського президента Чолій згадував інавгураційну промову Зеленського: «На жаль, у цьому проєкті закону, щодо громадянства України, не вповні є відчутні ваші важливі слова, що закордонні українці можуть дійсно «їхати в Україну не в гості, а додому» та коли вони перебувають в Україні на законних підставах, в основному користуватися такими самими правами і нести такі самі обов’язки, як громадяни України. Наприклад, у цьому проєкті закону передбачається, без винятку для закордонних українців, що у Кабінеті Міністрів України та державній службі України не може бути особа, яка має подвійне громадянство». І Чолій нагадав, наскільки насправді українська діаспора допомагає українській державі. 

Тому питання допуску людей з подвійним громадянством до державної служби в Україні також насправді не можна оцінити однозначно. Чітко зрозуміло лише одне: така можливість точно має бути закрита для людей з російськими паспортами.

І також ще повернімося до законопроєктів, ініційованих нардепами від «Слуги народу». Відповідно до цих ініціатив громадяни з подвійним громадянством змогли б обиратись до рад будь-якого рівня в Україні. Але інформація щодо іноземного громадянства кандидатів в депутати повинна бути відкритою та опублікованою у виборчих плакатах, на сайті ЦВК та у всій виборчій агітаційній продукції. Також держслужбовці «категорії В» категорії могли б мати множинне громадянство. Множинне громадянство не могли б мати Президент, голови місцевих рад, мери, адже вони приймають одноосібні рішення і від їх рішень залежить політика певної місцевості і країни в цілому. Громадянство країни-агресора також має унеможливити участь такої особи у виборчому процесі будь-якого рівня в Україні. Це стосується як балотування, так і голосування. 

Останнє є правильним і логічним. Щодо інших запропонованих норм, звичайно, може виникати багато дискусій. Що ж, потрібно буде уважно стежити ж ситуацією, якщо парламент дійде до розгляду питань щодо громадянства…