Володимир Зеленський переміг на виборах у 2019-му як несистемний кандидат на тлі величезного розчарування українців у «старих політиках». Одразу під час своєї інавгурації він заявив про розпуск парламенту. Після цього привів купу «нових обличь» у парламент, які сформували «монобільшість».

Вперше в часи нашої незалежності виключно фракція глави держави користується правами коаліції у Верховній Раді. Вперше не потрібно шукати голосів на стороні і можна ухвали будь-яке рішення, за виключенням конституційних змін, силами однієї фракції. Однак це тільки в теорії. Насправді ми уже неодноразово були свідками того як «монобільшість» тріщить по швах, а закулісні ігри у парламенті і пошуки голосів під важливі голосування тривають.

Також ми неодноразово ставали свідками того як влада «молодих обличь» користується «старими методами», гальмуючи реформи, пропихаючи законопроєкти із підводними каменями і не виконуючи свої публічні обіцянки. А обіцяно Зеленським і його командою було не більше і не менше, аніж повністю змінити державу і втілити масштабні якісні реформи. Можливо, для когось оцінювати діяльність президента за два роки здається малим терміном, але про ключові питання можна вже говорити.

«Нової якості політики» ми не отримали, і до завершення каденції нинішнього глави держави не отримаємо. Володимир Зеленський вже неодноразово публічно і доволі прозоро натякав, що однієї каденції для втілення його обіцянок замало, тому, мабуть, він буде балотуватися ще раз. І тут нагадаймо, що власне президентство на один термін – це була одна із ключових обіцянок Зеленського у 2019-му. Це важливо, бо в це повірили багато українців, президент на один термін означав би політика якому не буде що втрачати і який зміг би знищити зашкарублу і залежну від олігархів українську систему політики. От тільки сам Зеленський ще не зміг до кінця позбутися зв’язків із олігархами. Звичайно, Зеленський ще може виконати свою обіцянку щодо одного терміну президентства, але щоб насправді досягнути обіцяних ним змін в Україні, в наступні три роки йому потрібно у багато разів пришвидшитися із втіленням реформ.

Аналітики порталу «Слово і Діло» підготували інфографіку про виконанні і не виконані обіцянки Володимира Зеленського за два роки його президентської каденції. Загалом автори цієї інфографіки нарахували 647 обіцянок від Зеленського (з урахуванням передвиборчих і програмних). Із них станом на зараз президент виконав – 184 (тобто28%), провалив – 102 (16%), в процесі реалізації – 361 (56%). Також автори інфографіки звертають увагу на ключові на їх думку обіцянки.

«Як і обіцяв Зеленський, з 2021 року мінімальна зарплата в Україні зросла до 6 тис. грн. А з 1 грудня він зросте ще до 6,5 тис. грн.

Виконана обіцянка в 2020-му запустити лікувально-діагностичний комплекс дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Відкриття другої черги нового корпусу дитячої лікарні відбулося 29 липня минулого року. У корпусі шість відділень: хіміотерапії онкогематологічних захворювань зі стаціонаром денного перебування; інтенсивної хіміотерапії; хіміотерапії онкогематологічних захворювань з блоком інтенсивної терапії; трансплантації кісткового мозку та інтенсивної мегадозової хіміотерапії та імунотерапії; онкології з ліжками інтенсивної хіміотерапії; відділення гострої реабілітації. Також президент виконав обіцянку побудувати 100 шкіл і 100 дитячих садків», – йдеться у матеріалі «Слова і Діла».

Щодо ключових невиконаних, то автори інфографіки нагадують про абсолютно популістичну заяву Зеленського наприкінці 2019-го про те, що під час опалювального періоду 2020/2021 років тарифи на опалення будуть зменшені «майже наполовину». Те що творилося цієї зими із тарифами ми усі добре пам’ятаємо. Звичайно, тарифоутворення не входить до повноважень президента, але популісті заяви і ще кандидата і вже президента Зеленського на цю тему засвідчили традиційний для усіх наших політиків підхід: пообіцяти українцям «золоті гори» і забути про це.

Ще одна публічна заява Зеленського стосувалася того, що він добровільно піде у відставку, якщо порушить закон. «За кілька років каденції Зеленського були такі випадки порушення закону:

Верховний суд визнав протиправним указ про скасування призначення Володимира Горковенка членом Нацради з питань телебачення і радіомовлення; Зеленський вчасно не надав інформацію про суттєві зміни в майновому стані, про що особисто повідомив Національному агентству з питань запобігання корупції;

з матеріалів журналістських розслідувань з'ясувалося, що Зеленський незаконно надав державну охорону Андрію Богдану, коли той керував ОПУ. Після ситуації з декларацією на сайті президента була петиція до Зеленського із закликом піти у відставку. У відповіді президент пояснив, що його обіцянка взята з контексту розмови про неприпустимість існування корупційних схем в управлінні державою. І у відставку, звичайно, він не пішов», – пише «Слово і Діло».

Щодо обіцянок у процесі виконання, то як і у кожного політика, у Зеленського їх більшість. Зрештою, будь-яку обіцянку, якщо не було названо точно дати для її виконання, можна занести у статус «у процесі виконання».

Також можна згадати навіть не про обіцянку, а про незрозумілі заяви Зеленського у 2019-му про те, що впродовж року він мав домовитися із Путіним про мир на Донбасі. На значну частину українців це повпливало. Така гра на емоціях стала візитівкою для Зеленського і його команди. Якщо ж спробувати проаналізувати усі такі заяви «ЗеКоманди» то одразу ставала зрозумілою їхня нереалістичність. Поза тим, Володимир Зеленський за даними різних соціологічних служб досі залишається найрейтинговішим українським політиком.

Сьогодні, 20 травня, Володимир Зеленський дасть пресконференцію за підсумками двох років своєї президентської каденції. Ми не можемо передбачити, що він розповідатиме про свої заслуги і чи визнаватиме помилки, та зрештою, кожен українець може і до і після цієї пресконференції зробити свої висновки.