Через місяць, 14 червня, у Брюсселі пройде саміт НАТО. Власне на цей саміт в української влади були великі надії вже впродовж не одного тижня. Зокрема президент Зеленський неодноразово заявляв про те, що очікує в червні отримати відповідь на питання, які ж країни Північно-атлантичного альянсу підтримують надання Україні плану дій щодо членства в НАТО. Дійшло до того, що в інформпросторі розпочалися дискусії чи може наша держава вже на цьому саміті отримати ПДЧ. Та чим ближче до 14 червня, тим примарнішими стають надії найоптимістичніших українців.

Тут потрібно зазначати, що Україна взагалі може не взяти участі у цьому саміті. Адже передбачається участь лише союзників по НАТО, без країн-партнерів. Насправді це не є чимось незвичайним. Щодо можливості участі України у цьому саміті, то українська влада ще начебто якось бореться за це.

«Саміт, який на червень запланований, є мінісамітом і передбачає, що участь у ньому братимуть лише союзники. Ми працюємо з партнерами для того, щоб знайти формат долучення України та Грузії до нього. Ця робота все ще продовжується, тому говорити про те, що саміт відбудеться без залучення України – зарано», – розповів 11 червня в ефірі телеканалу «Україна 24» міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Щодо питання надання Україні ПДЧ, то наш міністр чітко дав зрозуміти, що зараз на це не варто очікувати. І найважливішою причиною цього є небажання деяких країн-членів НАТО дратувати Росію.

«В цьому році президент Зеленський і МЗС поставили питання про необхідність надання Україні ПДЧ. Я не думаю, що на саміті в червні це рішення буде ухвалене. Але для нас дуже важливо розпочати цю дискусію і запустити процес, який призведе зрештою до надання ПДЧ для України… На жаль, все ще декілька країн серед союзників керуються логікою не провокувати Росію і вважають, що сидіти і нічого не робити – це найкращий спосіб тримати Росію в спокої. Ми їм разом з іншими партнерами, які поділяють нашу точку зору, всіляко доводимо, що їхня логіка є хибною. Але це займає час», – заявив глава українського МЗС.

Українська влада повинна активніше та ефективніше впроваджувати справжні реформи в нашій державі. Адже шлях до НАТО це не тільки військові реформи, а насамперед розвиток демократії, боротьба з корупцією, верховенство права у державі. Те про що нам постійно нагадують наші західні партнери, і те, про що найчастіше забуває команда Зеленського. Нещодавно наш президент заявив, що одними реформами не можливо зупинити Росію. І власне така заява яскраво демонструє наскільки нинішня наша влада зацікавлена у реальних змінах. З таким підходом довіри НАТО не завоюєш.

Зрештою, кількамісячна інформаційна кампанія Офісу президента України із постійними згадками про ПДЧ має мало що спільного із реальною роботою задля членства в НАТО. Це шоу, обгортка без наповнення. Бо насправді стати членом Альянсу можна і без ПДЧ. Але потрібно реформувати, а не імітувати реформи.

Вже загаданий Дмитро Кулеба у листопаді минулого року закликав не підносити ПДЧ до рангу культу. «Позиція Україна проста: якщо ПДЧ є чимось, що надалі cпростить наш шлях до членства, то Україна і Грузія мають його отримати. Але якщо союзники вирішать, що ми можемо досягнути такого ж результату за визначений період часу без ПДЧ, то ми це можемо обговорити», – заявляв Кулеба під час онлайн-конференції «The Road to Warsaw Security Forum».

Тут також потрібно зазначити, що в майбутньому, коли ми наблизимося до членства у НАТО не обов’язково буде проводити референдум з цього питання, щоб Україна затвердила це питання. Необхідність референдуму – це ще один міф, який часто використовували наші політики. Зрештою, курс на повноцінне членство у НАТО і ЄС вже закріплений у нашій Конституції.

І також потрібно розуміти, що є ще один міф: начебто неможливість стати членом НАТО для країни, в якої є якийсь територіальний спір з іншими країнами. Деякі країни виступають проти членства України в НАТО не через те, що ми воюємо з Росією аби повернути Донбас. Не через те, що ми хочемо повернути вкрадений Росією Крим. А виключно через те, що йдеться про протистояння Росії, з якою низка країн Європи не хочуть розривати «дружбу», яка фінансово може контролювати політичні сили в деяких країнах, яка тримає ЄС в енергетичній залежності і при цьому деякі країни ЄС навіть дозволяють цю залежність збільшувати.

У нас на заваді стоїть власне страх низки країн перед Росією і гальмування реформ всередині України. А щодо неузгоджених територіальних питань, то аналітики порталу «Слово і Діло» підготували інфографіку, яка демонструє, що такі питання не перешкоджали вступу у НАТО інших країн.