Різні президенти України обіцяли деолігархізацію нашої держави, але першим взявся це втілювати 46-й президент США Джо Байден. Така думка могла виникнути у багатьох українців після того, як минулого тижня стало відомо про запровадження американською владою санкцій проти олігарха Ігоря Коломойського.

«Оголошую про внесення до санкційного списку олігарха і колишнього чиновника України Ігоря Коломойського через його причетність до значної корупції. Перебуваючи на посаді голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації України з 2014-го по 2015 рік, Коломойський брав участь у корупційних діяннях, що підривали верховенство права і довіру української громадськості до демократичних інститутів і процесів урядування, включаючи використання свого політичного впливу та офіційної влади для особистої вигоди. Хоча нинішнє визначення базується на діях у час його перебування на посаді, я також хочу висловити занепокоєння поточними безнастанними спробами Коломойського підірвати демократичні процеси й інституції в Україні, що становить серйозну загрозу для її майбутнього. Окрім самого Ігоря Коломойського, я оголошую про внесення до санкційного списку таких членів найближчої родини Ігоря Коломойського: його дружини Ірини Коломойської, його дочки Анжеліки Коломойської та його сина Ізраїля Цві Коломойського. Цей крок робить Ігоря Коломойського та кожного з цих його найближчих родичів неприйнятними для в’їзду до США», – таку заяву держсекретаря США Ентоні Блінкена поширило американське посольство в Україні 5 березня.

І якщо комусь здається, що анулювання американських віз для Коломойського і його сім’ї є не дуже «сильною» санкцією, то тут потрібно розуміти, що насправді навіть таке рішення має величезне значення і може створити дуже багато проблем для олігарха. І цілком ймовірно, що це тільки початок. Більшість експертів погоджуються, що зараз можна говорити про своєрідну «чорну мітку» для Коломойського. І це тільки початок. Проблеми у Коломойського надалі можуть виникати й з візами в інших країнах.

«І, нарешті, тепер над Коломойським висітиме небезпека блокування його доларових транзакцій банком-кореспондентом. Уряд США не звертається до банків навмисно з проханнями щодо таких осіб, але банки зі своєї ініціативи цілком можуть зважати на це, ухвалюючи рішення в межах своєї компетенції, пояснило джерело ЄП. І ці винятки – абсолютно непередбачувані», – пише Європейська правда.

Санкції проти Коломойського запровадженні за особливою і відносно новою для США процедурою. Поки не йдеться про фінансові обмеження, але тут потрібно нагадати, що проти Коломойського в Америці вже не один місяць ведеться розслідування щодо придбання нерухомості у США за незаконно виведені кошти із «ПриватБанку». У цій справі фігурують Ігор Коломойський і його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов. Розслідування стосується купівлі нерухомості у трьох американських штатах (Огайо, Кентуккі та Техас) на загальну суму понад 60 мільйонів доларів. Завершення цього розслідування може мати набагато серйозніші наслідки і для Коломойського, і для Боголюбова.

А нинішні санкції можна сприймати як насамперед сигнал для української влади. Сигнал, який був конче необхідний. Президент Зеленський неодноразово спростовував свої зв’язки з Коломойським, от тільки важко забути про те, що нинішній наш глава держави багато років працював на телеканалі Коломойського, що цей телеканал ще з 2015-го зі запуском телесеріалу «Слуга народу» проводив передвиборчу кампанію Зеленського. І в однойменній президентській фракції «Слуга народу» перебувають люди, які так чи інакше пов’язані з Коломойським. Щоправда, «фронтмена» цієї групи всередині монобільшості Олександра Дубінського вже довелося включити з президентської фракції. І знову ж таки через американські санкції.

Президент може скільки завгодно говорити про відсутність впливу на себе з боку Коломойського, скільки завгодно обіцяти деолігархізацію України, але простими словами зараз вже не обійтися. Антикорупційні активісти неодноразово заявляли про те, що генпрокурор Венедіктова блокує розслідування в Україні справ щодо колишніх власників «ПриватБанку». А продовження такого підходу свідчитиме якраз про те, що для нинішньої влади деолігархізація є лише пустим словом.

«Держсекретар США оголошує санкції по Коломойському (через корупцію), а генпрокурорка Зеленського – продовжує олігарха відмазувати. Венедіктова підписала підозри в одному приватівському епізоді на 136 млн грн, але вже кілька місяців блокує підозри в іншому – на майже 10 млрд грн. Відчуваєте різницю? 136 млн і 10 млрд. І Венедіктова відчуває, і Зеленський теж, схоже, відчуває», – зазначав на своїй сторінці у фейсбуці керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

І далі власне вибір за президентом Зеленським. Або він зрозуміє сигнал від США, або й далі вдаватиме, що деолігархізація в Україні може відбутися сама по собі. До речі, після оголошення Держдепом санкцій проти Коломойського, дуже цікавою була реакція Офісу президента України. «Для економічного процвітання і євроатлантичної інтеграції, заявленої як у Конституції, а насамперед в українському суспільстві, Україна повинна подолати систему, в якій домінують олігархи… Україна вдячна кожному партнеру за підтримку на цьому шляху... Кожне справедливе рішення в цьому напрямку допоможе Україні стати сильною і по-справжньому незалежною державою. Ми будемо невідступно рухатися шляхом реформування кожного сектору і зміцнення наших відносин, зокрема і зі стратегічним партнером – США», – така заява з’явилася навіть не на офіційному сайті Офісу президента, а на його телеграм-каналі. І без жодної згадки прізвища Коломойського. Це дуже показово.

Як повідомляє «Голос Америки», низка американських експертів запропонували президенту Джо Байдену стратегію США щодо України. І санкції проти Коломойського є її частиною. «Гадаю, найважливішим питанням, хоча не єдиним важливим, є внутрішні реформи в Україні. США повинні уповноважити конкретного високопосадовця, який буде контактною особою з питань реформ в Україні, потрібно визначити пріоритети зі створення незалежних судів, вжити заходів щодо основних корумпованих осіб, які підривають реформи. І я задоволений, що американський уряд вже дослухався до однієї з наших порад і запровадив санкції щодо Ігоря Коломойського», – заявив «Голосу Америки» колишній посол США в Україні, директор євразійського Центру «Атлантичної ради» Джон Гербст.

Він є одним зі співавторів відповідної аналітичної записки для Білого дому. Разом з ним над розробкою стратегії працювали колишній посол США в Україні Вільям Тейлор, колишній співробітник Білого дому в Адміністрації Обами Деніел Фрід, а також експерти «Атлантичної Ради» Мелінда Герінг, Александр Вершбоу, Андерс Аслунд. До речі, з останнім вже встигла поконфліктувати у твіттері скандальна прессекретарка Зеленського Юлія Мендель. Їй не сподобалося те, що Аслунд не бачить героїчної боротьби Зеленського проти олігархів.

Що ж, повторимося, що надалі вибір за Зеленським. Проводити реформи і втримати підтримку Заходу або «прикривати» Коломойського і залишити Україну сам на сам із Росією. І тут важливо розуміти, що реформи, яких вимагають від нас США, потрібні насамперед українцям, а не американцям. Якісна судова реформа, обмеження впливу олігархів на економічне та політичне життя країни, незалежність антикорупційних органів. Все це дозволить розвиватися нашій державі. Та от, до прикладу, в кожному із президентських законопроєктів щодо судової реформи можна знайти «підводні камені». Це вже тема для окремого матеріалу, але подібні трюки зовсім не сприяють довірі з боку міжнародних партнерів.

А повертаючись до Коломойського, зазначимо, що поки розслідування щодо можливого шахрайства із грошима «ПриватБанку» триватиме в США, а в Україні гальмуватиметься, поки корумпована судова система залишатиме шанс на те, що колишні власники цієї фінустанови зможуть її собі повернути чи отримати компенсацію за націоналізацію (зазначимо, що наш Конституційний Суд ще може «забракувати» так званий «антиколомойський» закон), доти нинішній українській владі не варто взагалі нічого говорити про якусь міфічну деолігархізацію.

«Коломойський – не Віктор Медведчук, санкції проти якого загрожують Зеленському насамперед діями Кремля, але не внутрішньополітичною атакою. Якщо ж у Києві погодяться з американським підходом, виникне питання про збереження більшості та про працездатність парламенту. І, звичайно, влада втратить важливий інформаційний ресурс, який може спрямувати всю силу своєї могутності проти президента і його співробітників. Але, з іншого боку, якщо президент «не помітить» санкцій проти Коломойського, цей факт точно відзначать в американській столиці. І тоді сама можливість особистих контактів між главами двох держав може перетворитися для Володимира Зеленського на недосяжну мету. Та й зараз ясно, що відносини США з Україною будуть формуватися як підтримка, яка буде надаватися державі рівно у тих пропорціях, у яких влада виявиться готовою до деолігархізації і боротьбі із системною корупцією. Тому вже дуже скоро Володимиру Зеленському доведеться робити дуже непростий вибір. Вибір між Коломойським і Байденом», – зазначає політичний оглядач Віталій Портников у колонці на сайті Радіо Свобода.