Чи не кожна влада в Україні намагалася імітувати судову реформу. Саме імітувати, бо результатів ми так і не побачили. І зараз тема необхідності справжніх змін у нашій судовій системі знову актуалізувалася: парламент лише формально «подолав» наслідки скандального рішення Конституційного суду від 27 жовтня, що позбавило ключових повноважень Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

«Львівська Пошта» вже писала про те, що нардепи повернули повноваження НАЗК щодо перевірки е-декларацій чиновників, але от для перевірки декларацій і способу життя власне суддів передбачається окрема процедура. НАЗК доведеться погоджувати порядок моніторингу способу життя суддів із Вищою радою правосуддя (ВРП) або Зборами суддів КС і повідомляти про початок проведення такої процедури ту саму ВРП або голову КС. Тобто, фактично будь-яка перевірка втрачає сенс.

Та насправді, саме до наших суддів у суспільстві чи не найбільше питань щодо їхньої доброчесності. Нещодавно, 22 грудня, кампанія «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» презентувала відкриту платформу з інформацією про всіх діючих українських суддів. Цю платформу можна знайти за цим посиланням.

«Загалом база профайлів працювала з 2016 року, і щомісяця аналітики кампанії доповнювали її щонайменше 100 довідками про суддів… Наступні чотири роки учасники кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» збирали інформацію про суддів та систематизували її у профайли – своєрідні «портрети» служителів Феміди. Натепер база профайлів є «судовою енциклопедією», у якій можна знайти довідки про 5261 служителя Феміди. Скористатися нею можуть усі, зацікавлені у судовій тематиці: журналісти, активісти, правники та самі судді», – мовиться у повідомленні авторів цього проєкту.

Зазначається також, що кампанії розробили 5 її критеріїв –непричетність до корупції та криміналу, прозорість статків, непричетність до порушень прав людини, дотримання професійної етики, неучасть в ухваленні сумнівних рішень. Якщо суддя порушував хоча б один із них, то отримував позначку «не доброчесний», а у профайлі його відзначали чорним часником. Окрім того, у профайлі судді можна дізнатися де він навчався, ким працював раніше, чи має родичів у судовій системі, чи розглядав резонансні справи і якими статками та майном він володіє. Всі дані виключно із відкритих джерел. На порталі профайли суддів можна шукати за прізвищем, назвою суду, типом суду і регіоном, в якому він працює.

І загальна картинка з доброчесністю наших суддів явно не може порадувати. Експерти кампанії повідомляють, що 1719 суддів порушили критерій прозорості статків: зокрема, стиль життя судді не відповідає його доходам. Часто порушники не вказують у деклараціях жодної нерухомості, де могли б мешкати; 484 судді ухвалювали сумнівні рішення; 261 раз відбулося порушення професійної етики: як-то судді повідомляли недостовірну інформацію у деклараціях доброчесності, порушували правила дорожнього руху або у інший спосіб підривали авторитет правосуддя; 184 судді порушували права людини, до прикладу, перешкоджали роботі журналістів та порушували право на справедливий суд; 92 рази фіксувалася причетність суддів до корупції та правопорушень.

Насправді, всі ці дані, зібрані експертами, лише підтверджують велику недовіру щодо суддів в українському суспільстві. Що ж, чекаємо на нову судову реформу? Президент Зеленський в нещодавньому інтерв’ю The New York Times заявив про початок з наступного року «глобальної судової реформи в Україні». Лиш би він знову не забув про необхідність перезавантаження органів суддівського самоврядування і залучення міжнародних експертів до відповідних конкурсів. Бо просто зміна вивісок і кількісного складу судів – це не про реформу…